Головуючий І інстанції: Сич С.С.
21 вересня 2020 р.Справа № 440/410/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Полтавської районної державної адміністрації на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, прийняту за результатами розгляду заяви Полтавської районної державної адміністрації про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 440/410/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
01.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила:
- визнати протиправною відмову відповідача - Полтавської районної державної адміністрації (далі - Полтавська РДА) від 05.10.2018 року № 2964/01-31 у наданні дозволу на розроблення детального плану території під будівництво Щербанівської сонячної електростанції «Полтаваенергопарк» потужністю до 25 МВт в адміністративних межах Щербанівської сільської ради Полтавського району (за межами населених пунктів) на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Полтавську РДА надати дозвіл на розроблення детального плану території під будівництво Щербанівської сонячної електростанції «Полтаваенергопарк» потужністю до 25 МВт в адміністративних межах Щербанівської сільської ради Полтавського району (за межами населених пунктів) на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 року по справі № 440/410/19 скасовано з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 :
Зобов'язано Полтавську РДА Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2018 року про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 мВт., з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
05.11.2019 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року, шляхом подання звіту про виконання вказаної постанови, в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року у справі № 440/410/19 відмовлено.
23.12.2019 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист на примусове виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року.
29.01.2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Полтавської РДА про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої боржником зазначено, що виконавчий лист №440/410/19 виданий Полтавським окружним адміністративним судом з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки боржнику не було надіслано копії заяви про видачу виконавчого листа та боржника не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, в якому вирішувалося питання щодо видачі виконавчого листа. Вказує, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року у справі №440/410/19 фактично ним виконана, на підтвердження чого надано суду копію листа Полтавської РДА від 19.09.2019 року № 2681/01-30 про результати повторного розгляду заяви.
У відзиві на заяву Полтавської РДА про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає представник позивача/стягувача просив відмовити у задоволенні означеної заяви, посилаючись на те, що виконавчий лист № 440/410/19 видано судом першої інстанції в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та відзначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року у справі № 440/410/19, на виконання якої був виданий виконавчий лист, фактично не виконана.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року у задоволенні заяви Полтавської РДА про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 440/410/19 відмовлено.
Судове рішення мотивовано висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви Полтавської РДА, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що фактично судове рішення не виконано, за наслідками розгляду заяви позивача рішень у формі розпоряджень відповідачем не прийнято.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року та ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року Полтавською РДА виконана добровільно. Відзначено, що результатом розгляду заяви позивача є відмова у наданні відповідного дозволу. Така відмова не створює жодних прав та обов'язків для позивача і відповідно до оформлення такої відмови суб'єкта владних повноважень у формі розпорядження, як факультативного елементу механізму правового регулювання суспільних відносин, спрямованих на організацію виконання нормативних приписів та як результат - створення певних прав та обов'язків для суб'єктів, які вступають в правовідносини з органом державної влади, не має підстав. А отже оформлення такої відмови суб'єкта владних повноважень у формі розпорядження - нівелює саме призначення такого розпорядчого акту, що свідчить, на думку скаржника, про недоцільність його прийняття в даній ситуації. Відзначено, що форма відмови, наданої ОСОБА_1 жодним чином не впливає на правомірність дій суб'єкта владних повноважень, так і на кінцевий результат розгляду заяви позивача, у зв'язку з чим твердження суду стосовно доцільності видачі виключно розпорядження є хибними та необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність та необґрунтованість мотивів та підстав зазначених відповідачем. Відзначив, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року відповідач не виконав, а саме не прийняв розпорядження про розгляд заяви ОСОБА_1 від 31.05.2018 року з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні. Щодо доводів апелянта про форму відповіді на звернення позивача вказано, що відповідно до законодавства України існує поділ методів реагування визначених у Законі України «Про звернення громадян» та виконання посадових обов'язків головою РДА в рамках Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Відзначено, що ОСОБА_1 не зверталася до Полтавської РДА із заявою в порядку визначеному в Законі України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналіз чинних на час виникнення спірних правовідносин норм законодавства свідчить про те, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є:
- помилкова видача виконавчого листа;
- подання стягувачем виконавчого листа до примусового виконання після добровільного повного або часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням;
- припинення зобов'язань боржника з іншої підстави, що передбачено главою 50 Цивільного кодексу України чи іншим законом.
Як посвідчується матеріалами справи, на підтвердження добровільного виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду 09.08.2020 року у справі № 440/410/19 Полтавською РДА надано до суду копію листа Полтавської РДА від 19.09.2019 року № 2681/01-30 /т. 1, а.с. 243/ з якого вбачається, що даний лист видано у формі відповіді на звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Даний лист інформує заявницю про те, що схемою планування території Полтавської області, затвердженою рішенням 16 сесії Полтавської обласної ради від 23.05.2013 року на території, де знаходяться, належні їй на праві власності, земельні ділянки, передбачено будівництво другої черги обходу м. Полтава автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський. Листом Державного агентства автомобільних доріг України від 28.09.2018 року №7492/1/9.1-11-1129/08 визначено наміри щодо реалізації в подальшому проекту будівництва обходу м. Полтава автомобільної дороги М-03 Київ- Харків-Довжанський навіть за умов відсутності фінансування будівництва другої черги, що передбачаються чинними угодами з міжнародними фінансовими організаціями, за рахунок інших джерел фінансування. Інформовано про те, що Полтавська РДА не має підстав для надання дозволу на розробку детального плану території, зазначеної у зверненні позивача, для проектування та будівництва Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 мВт, що суперечить містобудівній документації регіонального рівня.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року Полтавську РДА Полтавської області зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2018 року про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 мВт., з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку, а також використання землі й інших питань віднесених законами до їх повноважень.
Форми прийняття рішень місцевою державною адміністрацією визначені у ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», згідно якої на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Таким чином, лист Полтавської РДА від 19.09.2019 року № 2681/01-30 не є таким, що прийнятий у передбаченій законом формі щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2018 року про надання дозволу на розробку детального плану з метою проектування та будівництва на належних їй земельних ділянках Щербанівської сонячної електростанції потужністю до 25 мВт., з врахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
З огляду на наведене, наданий відповідачем документ не є доказом виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2019 по справі № 440/410/19.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку виконавчий лист не було видано помилково, і обов'язок боржника, щодо виконання вказаного виконавчого листа станом на день розгляду заяви є наявним, доказів наявності обставин, які вказують про припинення зобов'язань боржника, відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України підстави для проведення розподілу судових витрат по справі відсутні.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 жовтня 2020 року.