28 вересня 2020 р.Справа № 520/2073/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача Федоричко Н.А.
представник відповідача Мезенцев С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 повний текст складено 28.04.20 року по справі № 520/2073/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК8046/1441/АВ/П від 03.02.2020 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що виплата всіх сум ОСОБА_1 від підприємства не проведена в день звільнення - 20.12.2019 р., а проведена 17.02.2020 р., чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) (код КВЕД 47.11).
В період з 14.01.2020 р. по 27.01.2020 р. посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було проведено інспекційне відвідування магазину "СІЛЬПО" ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", розташованого за адресою: пр. Московський 256, м. Харків, 61000.
За результатами інспекційного відвідування Головним управління Держпраці у Харківській області було складено акт №ХК8046/1441/АВ від 27.01.2020 р. інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю (а.с. 7 - 14).
Згідно із висновками суб'єкта владних повноважень, викладеними в акті №ХК8046/1441/АВ від 27.01.2020 р., встановлено порушення ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" ст. 116 та ст. 117 КЗпП України (а.с. 11 - 12).
Позивач, заперечував проти викладеного в акті №ХК8046/1441/АВ від 27.01.2020р., посилаючись на те, що фонд преміювання, визначається щомісячно враховуючи показники доходу товариства (п.1.3. Положення) та визначається не пізніше 22-го числа кожного поточного місяця за попередній місяць з урахуванням виконання в останньому основних показників господарської діяльності Товариства та включення до фонду оплати праці місяця, в якому премії нараховуються (п. 1.4 Положення). Тобто право на отримання премії у конкретно визначеному розмірі виникає за умови настання відповідної календарної дати та наявності фінансових ресурсів у товариства. Як вбачається з наказу директора ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" № 43-20-Д від 17.01.2020 р., за результатами показників господарської діяльності товариства у грудні 2019 року та особистий внесок кожного, прийнято рішення про виплату премії за грудень 2019 р. Відповідно до вищенаведеного та норм ст. 116 КЗпП України, у день звільнення з роботи - 20.12.2019 р. ОСОБА_1 були виплачені всі нараховані суми, право на які у нього виникало на час звільнення, і він отримав заробітну плату за відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку (а.с. 19 - 21).
Так, листом №27/1218/02.03/02-10/1081 від 31.01.2020 р. Головне управління Держпраці у Харківській області повідомило позивача про те, що відповідно до витягів із зведених відомостей, виплата всіх сум, що належить ОСОБА_1 від підприємства не проведена в день звільнення, чим порушено ст. 116 КЗпП України, а саме виплата всіх сум, що належать від підприємства не проведена в день звільнення. В ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, адміністрацією ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" не надано жодних документів, які підтверджують нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх коштів працівниками при звільненні, чим порушено ч. 1 ст. 117 КЗпП України. З урахуванням викладеного заперечення позивача від 29.01.2020 р. № 07ПН/12-96С до акту інспекційного відвідування від 27.01.2020 р. №ХК8046/1441/АВ залишено без змін (а.с. 15 - 16).
На підставі висновків, викладених в акті №ХК8046/1441/АВ від 27.01.2020 р. посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було складено припис про усунення виявлених порушень №ХК8046/1441/АВ/П від 03.02.2020 р., в якому викладено зміст виявленого порушення у ТОВ "СІЛЬПО-ФУД": при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться не в день звільнення (ч.1 ст. 116 КЗпП України); у разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст. 117 КЗпП України) (а.с. 17 - 18).
Не погоджуючись із такими висновками суб'єкта владних повноважень, винесеним приписом та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на день звільнення ОСОБА_1 у ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" була відсутня можливість встановити фактичний розмір належних до виплати сум, з огляду на відсутність необхідних показників господарської діяльності Товариства, тому у даному випадку не вбачається вини позивача та, відповідно, правових підстав для притягнення останнього до відповідальності за порушення законодавства про працю.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 р. визначено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до пп. 2 п. 5 наведеного Порядку підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Як свідчать матеріали справи інспекційне відвідування позивача було проведено на підставі звернення ОСОБА_1 від 02.01.2020 р. та наказу №52 від 13.01.2020 р.
Під час інспекційного відвідування посадовими особами встановлено, що при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проведена не в день звільнення. Так, наказом від 20.12.2019 р. № 245/МПВ238к ОСОБА_1 було звільнено з посади касира торгівельного залу магазину № НОМЕР_1 за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку (підстава: письмова заява ОСОБА_1 від 06.12.2019р.).
Відповідно до розрахункового листа за грудень 2019р. ОСОБА_1 нараховано 8204,73 грн., з яких 1208,67 грн. - оклад по дням, 18,84 грн. - індексація заробітної плати; 2374,56 грн. - компенсація відпустки; 4602,66 грн. - премія за викон. робіт; утримано - 1599,92 грн.; до виплати - 6604,81 грн.
Відповідно до розрахункового листка за січень 2020 року ОСОБА_1 нараховано - 2417,37 грн. - премія за викон. робіт, з яких утримано - 471, 39 грн., до виплати 1945,98 грн. (виплата премії за січень 2020 р.).
Відповідно до витягу зі зведених відомостей №СФ-0013404 від 20.12.2019 р. виплачено 2088,85 грн. №СФ-0012908 від 20.12.2019 р. виплачено 810,82 грн., № СФ-0013177 від 20.12.2019 р., виплачено 3705,14 грн., №СФ-0012571 від 06.12.2019 р. виплачено 906,32 грн. Відповідно до витягу зі зведеної відомості №СФ-1000284 від 17.01.2020 р. виплачено 1945,98 грн.
Таким чином, відповідно до витягів із зведених відомостей, виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства не проведена в день звільнення, чим порушено ст. 116 КЗпП України.
Суб'єктом владних повноважень також встановлено порушення ст. 117 КЗпП України (у разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку). В ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування адміністрацією ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", не надано жодних документів, які б підтверджують нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки всіх коштів працівників при звільненні. (а.с. 11 - 12, 22 - 40).
Перевіривши своєчасність виплати вказаних премій та обґрунтованість віднесення їх до сум, що провадяться у строки, встановлені статтею 116 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Приписами ст. 117 КЗпП України, визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, вирішуючи питання про покладення на власника або уповноважений орган відповідальності за несвоєчасну виплату належних працівникові сум при звільненні суд повинен встановити наявність підстав для проведення таких виплат у день звільнення працівника, а також наявність вини відповідної установи.
Згідно приписів статті 7 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Наведені положення кореспондуються з приписами статті 97 КЗпП України.
Так, виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" та трудовим колективом на основі взаємного узгодження інтересів сторін, а також визначення додаткових заходів соціального захисту працівників з урахуванням фінансового стану власника, що залежить від діяльності кожного працівника, врегульовано Колективним Договором на 2016-2018 роки від 24.02.2016, який є локальним нормативним актом.
Пунктом 1 розділу V Колективного Договору передбачено, що за умови наявності фінансових результатів та постійного виконання планів виторгу, власник або уповноважений ним орган, за погодженням з представником трудового колективу, може встановлювати систему преміювання працівників, враховуючи високий професіоналізм, відповідальне ставлення до виконання обов'язків, активну участь працівника у виробничому процесі, тощо. Преміювання здійснюється відповідно до Положення про преміювання працівників структурних підрозділів.
У відповідності з пунктом 1.4 Положення про преміювання працівників структурних підрозділів ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" загальна сума премій визначається не пізніше 22-го числа кожного поточного місяця за попередній місяць з урахуванням виконання в останньому основних показників господарської діяльності Товариства, та включається до фонду оплати праці місяця, в якому премії нараховуються.
Колегія суддів враховує, що саме власнику або уповноваженому ним органу надано право встановлювати надбавку в межах фонду оплати праці, за наявності підстав для такої, та визначення розміру надбавки.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що у працівників ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" право на отримання премії у конкретно визначеному розмірі виникає за умови настання відповідної календарної дати та наявності фінансових ресурсів.
Враховуючи, що на день звільнення ОСОБА_1 , у ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" була відсутня можливість встановити фактичний розмір належних до виплати сум, з огляду на відсутність необхідних показників господарської діяльності Товариства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у даному випадку вини позивача та, відповідно, правових підстав для притягнення останнього до відповідальності за порушення законодавства про працю на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Суд бере до уваги позицію Верховного Суду по справі №809/575/16 від 25.07.2018 р. та зазначає, що премія не відноситься до обов'язкових платежів від підприємства, які належать до виплати працівнику на момент його звільнення.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, судова колегія погодується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року по справі №520/2073/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року по справі № 520/2073/2020 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.І. Сіренко З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 01.10.2020 року