ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ № 640/12255/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження і рішення, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження і рішення №262540003310 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.04.2020 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при перерахунку (призначенні) з 07.02.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці про виключення із стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці та про перерахунок (призначення) з 07.02.2020 за заявою від 12.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50 відсотків відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні з 07.02.2020 ОСОБА_1 за заявою від 12.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувати половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці та призначити і виплатити ОСОБА_1 з 07.02.2020 за заявою від 12.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 68% відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20 з урахуванням раніше проведених виплат;
- встановити судовий контроль та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що при обчисленні розміру її довічного грошового утримання, відповідачем не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме періодів його роботи на посадах слідчого, старшого слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України (10 років 2 місяці) та половину строку навчання на юридичному факультеті у Вищій слідчій школі МВС Росії (1 рік 11 місяців 15 днів). На думку позивачки, що з урахуванням зазначених вище періодів, розмір її щомісячного довічного грошового утримання має складати 68 % заробітної плати працюючого судді.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на довічне грошове утримання, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі та період служби на посадах слідчого, старшого слідчого.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 19.06.1997.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 29.07.1992 та свідоцтва про визнання в Україні іноземного документа про освіту від 22.08.2017 № 6391-17 позивачка у період з 01.09.1988 до 29.07.1992 навчалася на денній формі навчання у Вищій слідчій школі МВС Росії, з присвоєнням кваліфікації юриста (а.с 6-8).
Згідно з витягом з послужного списку особової справи № 636 майора податкової ОСОБА_1 (С-579384) позивачка з 02.09.1992 по 31.10.2002 працювала на посадах слідчого, старшого слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України та проходила службу (а.с.18):
- з 02.09.1992 по 01.10.1992 на посаді слідчого Відділу внутрішніх справ Мінського району м. Києва;
- з 01.10.1992 по 20.06.1996 на посаді слідчого Мінського РУВС м. Києва;
- з 20.06.1996 по 21.08.1996 на посаді старшого слідчого Відділу розслідування злочинів серед неповнолітніх слідчого управління ГУМВС України в м. Києві;
- з 21.08.1996 по 23.04.1998 на посаді старшого слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері оподаткування слідчого управління ГУМВС України в м. Києві;
- з 23.04.1998 по 30.06.1998 на посаді старшого слідчого Слідчої частини відділу по розслідуванню злочинів, скоєних організованими групами слідчого управління ГУМВС України в м. Києві;
- з 30.06.1998 по 24.05.1999 на посаді слідчого в особливо важливих справах Слідчої частини (на правах відділення) відділу розслідування злочинів, учинених організованими групами СУ ГУМВС України в м. Києві.
Згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України позивачка була звільнена з органів внутрішніх справ у запас за ст. 64 п. «ж» (за власним бажанням), з 24.05.1999.
З аналізу витягу також з'ясовано, що позивачка з 25.05.1999 по 14.10.1999 працювала на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Відділення по розслідуванню кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві, з 14.10.1999 по 15.03.2000 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Аналітично-методичного відділу слідчого управління податкової міліції ДПА України, з 15.03.2000 року по 09.10.2000 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Відділу розслідування особливо важливих справ слідчого управління податкової міліції ДПА України, з 09.10.2000 по 01.09.2001 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Відділення по розслідуванню кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві, з 01.09.2001 по 31.10.2002 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві.
31.10.2002 позивачка була звільнена з податкової міліції у запас за ст. 64 п. «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).
Вказані факти підтверджуються також записами у трудовій книжці ОСОБА_1 від 24.05.1999 (а.с. 20-22).
Згідно з Указом Президента України «Про призначення суддів» від 14.10.2002 №926/2002 позивачка була призначена суддею Подільського районного суду міста Києва (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/926/2002#Text).
01.11.2002 позивачка зарахована до штату Подільського районного суду м. Києва і приступила до виконання обов'язків судді Подільського районного суду м. Києва, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с.22).
Згідно з постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 № 300-IV позивачку обрано суддею Подільського районного суду м. Києва безстроково (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/300-17#Text).
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.06.2012 № 5010-VI позивачку обрано на посаду судді апеляційного суду Київської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5010-VI#Text).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.04.2016 № 123/ко-16 суддю апеляційного суду Київської області визнано такою, що підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя від 27.06.2019 № 1727/0/15-19 позивачку переведено на посаду судді Київського апеляційного суду (а.с.14).
04.07.2019 позивачка зарахована до штату Київського апеляційного суду і приступила до виконання обов'язків судді Київського апеляційного суду, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с.28).
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04.02.2020 № 289/0/15-20 позивачка звільнена з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 14-15).
06.02.2020 позивачка відрахована зі штату Київського апеляційного суду, про що свідчить запис в трудовій книжці позивачки (а.с.29).
З матеріалів справи установлено, що 12.02.2020 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці та надала відповідний пакет документів, що підтверджується розпискою-повідомленням від 12.02.2020 №1939 (а.с.33).
До вказаної заяви, позивачка, зокрема, додала довідку від 06.02.2020 № 18/0421/20, видану Київським апеляційним судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до означеної довідки станом на 06.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 210 200,00 грн., у тому числі: посадовий оклад - 131 375,00 грн; доплата за вислугу років - 78 825,00 грн; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн; доплата за науковий ступінь - 0,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн; Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,00 грн. (а.с.76).
Не отримавши відповіді на вказану заяву від 12.02.2020, позивачка 15.03.2020 через електронний кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України звернулася до Пенсійного фонду України з питанням щодо порушення термінів розгляду заяви від 12.02.2020 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та просила її розглянути (а.с.34 зворотній бік).
Як убачається з матеріалів справи, 20.03.2020 ОСОБА_1 повторно через електронний кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України звернулася до Пенсійного Фонду України з клопотанням щодо розгляду заяви від 12.02.2020 (а.с.34 зворотній бік, 35).
24.03.2020 позивачка втретє звернулася через електронний кабінет до Пенсійного фонду України з вимогою розглянути від 12.02.2020 про призначення щомісячного грошового утримання (а.с.35 зворотній бік)
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи Призначення пенсії, 26.03.2020 ОСОБА_1 було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 07.02.2020 у розмірі 80% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді (а.с.65).
Згідно з відомостями Автоматизованої системи Призначення пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.04.2020 № 262540003310 позивачці було здійснено перерахунок пенсії та визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді (а.с.39).
Для розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у процентному відношенні пенсійним органом враховано стаж роботи позивача на посаді судді, а саме 17 років 3 місяці 6 днів, що слідує з Автоматизованої системи Перерахунок пенсії станом на 01.04.2020 (а.с. 77-78).
Судом встановлено, що стажу роботи, що дає право на довічне грошове утримання не враховується період навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1998 по 29.07.1992 та період роботи на посаді слідчого з 02.09.1992 по 24.05.1999 та з 25.05.1999 по 31.10.2002, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.07.2020 № 2600-0201-7/92448 (а.с.51 також зворотній бік).
У відповідь на вказані звернення Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 13.04.2020 №2800-030203-8/11863 з покликанням на статтю 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомило позивача про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначено з суддівської винагороди на підставі довідки Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20 в розмірі 105 100,00 грн. (а.с. 40).
Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На день звільнення позивача у відставку (04.02.2020) питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці були врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з частиною 2, частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 5 статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення позивачки суддею зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
У свою чергу, пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Як встановлено судом, стаж роботи позивачки на посаді судді становить 17 років 3 місяці 6 днів, тобто більше ніж 10 років.
У період з 01.09.1988 до 29.07.1992 позивачка навчалася за денною формою навчання у Вищій слідчій школі МВС Росії (половина строку - 1 рік 11 місяців 15 днів), що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 29.06.1992 та свідоцтвом про визнання в Україні іноземного документа про освіту від 22.08.2017 № N-6391-17 (а.с. 6-9, 11).
Згідно з витягом з послужного списку особової справи № 636 майора податкової ОСОБА_1 (С-579384) позивачка з 02.09.1992 по 31.10.2002 працювала на посадах слідчого, старшого слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України (10 років 2 місяці) (а.с.12-13).
За таких обставин, до стажу роботи позивачки, який дає право на відставку, повинна враховуватися також половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців 15 днів) та стаж роботи на посадах слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України (10 років 2 місяці).
Ураховуючи наведене, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу і стажу роботи на посадах слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 14.03.2019 у справі №490/7796/17, від 02.04.2019 у справі № 607/8578/17, від 13.05.2020 у справі №242/1890/17.
Таким чином, до стажу роботи позивачки, який надає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, повинно зараховуватися половина строку навчання в вищому юридичному навчальному закладі за денною формою (1 рік 11 місяців 15 днів) та стаж роботи на посадах слідчого, слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого в особливо важливих справах органів внутрішніх справ та податкової міліції України (10 років 2 місяці), що з урахуванням часу роботи на посаді судді (17 років 3 місяці 6 днів) в сукупності складає 29 років 4 місяці 21 день та дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання саме в розмірі 68 (50+18 (9х2)), а не 50 відсотків заробітної плати працюючого судді.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення (перерахунку) з 07.02.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці без урахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці та щодо перерахунок (призначення) з 07.02.2020 за заявою від 12.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50 відсотків відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20.
Беручи до уваги те, що на підставі рішення від 01.04.2020 № 262540003310 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачки та визначило щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення №262540003310 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.04.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 також підлягають задоволенню.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне також покласти на відповідача обов'язок зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці.
Враховуючи викладене, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві належить зобов'язати провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці з 07.02.2020 в розмірі 68 % відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20, із урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, позовні вимоги підлягають у повному обсязі.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 522,40 грн., згідно з квитанцією від 03.06.2020 № 0.0.1725631063.1 на суму 840,80 грн., від 03.06.2020 № 0.0.1725631662.1 на суму 840,80 грн., від 03.06.2020 № 0.0.1725632000.1 на суму 840,80 грн., оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с.43).
Ураховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Окрім того, позивач у прохальній частині позову просив суд зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, та має застосовуватися у виключних випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення після набрання ним законної сили, а тому підстави для встановлення судового контролю, - відсутні.
За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення №262540003310 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.04.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення (перерахунку) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 07.02.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці та щодо призначення (перерахунку) з 07.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50 відсотків відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи, що дає судді право на відставку половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1988 по 29.07.1992, що складає 1 рік 11 місяців 15 днів, а також всього часу роботи на посадах слідчих з 02.09.1992 по 31.10.2002, що складає 10 років 2 місяці.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного грошового утримання судді у відставці з 07.02.2020 в розмірі 68 % відповідно до довідки про суддівську винагороду Київського апеляційного суду від 06.02.2020 № 18/0421/20, із урахуванням раніше виплачених сум.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) судовий збір у розмірі 2 522,40 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась