ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ № 640/19915/20
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» (далі також - ТОВ «КЕРАМЕТ- УКРАЇНА», позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (далі також - Офіс, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0004764404 від 15 червня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (далі також - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню з тих підстав, що товариством було виконано обов'язок про сплаті єдиного внеску у строки, що визначені Податковим кодексом України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 27 серпня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Офіс у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
15 червня 2020 року Офісом було прийнято рішення № 0004764404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ТОВ «КЕРАМЕТ- УКРАЇНА» застосовано штраф у розмірі 30 568, 40 грн. та нарахована пеня у розмірі 681, 87 грн., що у загальному розмірі складає 31 250, 27 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем оскаржуваним рішенням позивач звернувся із скаргою № КУ-20/82 від 09 липня 2020 року до Державної податкової служби України (далі також - ДПС України).
За наслідками розгляду зазначеної скарги ДПС України прийнято рішення від 29 липня 2020 року № 24125/6/99-00-06-03-01-06 відповідно до якого, оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон).
Так, згідно абз. 2 п. 1 ч. 1 статі 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями ч. 8 статті 9 Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
За приписами ч. 10 статті 9 Закону, днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 11 статті 9 Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 статті 25 Закону).
Відповідно до п. 2 ч. 11 статті 25 Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 статті 25 Закону).
Таким чином, ТОВ «КЕРАМЕТ- УКРАЇНА» як платник єдиного внеску, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Отже єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2019 року мав бути сплаченим до 20 січня 2020 року.
При цьому, контролюючий орган дійшов висновку, що платником податків належним чином не виконано вимоги ч. 9 Закону, оскільки єдиний внесок на відповідний рахунок за грудень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, при цьому заява позивача про перерахування надміру або помилково сплачених коштів було подано 27 січня 2020 року, внаслідок чого до нього були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.
Суд не погоджується із вказаними вище твердженнями Офісу з огляду на наступне.
Як було встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ТОВ «КЕРАМЕТ- УКРАЇНА» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2019 року сплатило 03 січня 2020 року, що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями № 3171 на суму 14 380, 94 грн., № 5 на суму 82 256, 59 грн., № 6 на суму 56 708, 52 грн. та № 7 на суму 45, 96 грн. (т. 1 а.с. 8-11), тобто з дотримання строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас, як зазначив позивач, єдиний внесок був сплачений в особистому кабінеті платника податків на казначейський рахунок Головного управління ДПС у м. Києві № НОМЕР_1 .
Однак, сплачений позивачем єдиний внесок на загальну суму 153 392, 01 грн. за квитанціями № 3171, № 5, № 6, № 7 від 03 січня 2020 року не був зарахований контролюючим органом, у зв'язку з тим, що 04 січня 2020 року ДПС України змінила особові рахунки з Головного управління ДПС у м. Києві на Офіс (новий номер UA278999980000355659201002810).
27 січня 2020 року та 19 лютого 2020 року ТОВ «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» через особистий кабінет були скеровані до Офісу заяви (клопотання) про перенесення сум сплаченого єдиного внеску з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 , в результаті чого вказані вище кошти були перенесені згідно з платіжними дорученнями № 1080 від 13 лютого 2020 року та № 2028 від 10 березня 2020 року.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбулось не з вини позивача. Натомість, ТОВ «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» вчинялись послідовні дії, направлені на зарахування коштів на відповідний рахунок Офісу.
На переконання суду, наведене виключає протиправність діянь позивача та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Відсутність вини позивача як необхідної складової податкового правопорушення свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.
Аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 819/777/17, в постанові від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 та в постанові від 19 квітня 2019 року у справі № 804/14072/15.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказані норми процесуального законодавства, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» (49107, місто Дніпро, Запорізьке Шосе, будинок 28-М; код ЄДРПОУ 41332118) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г; код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків ДПС №0004764404 від 15 червня 2020 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати у розмірі 2 102, 00 (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк