1/1087
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2020 року м. Київ № 640/15903/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за позовом
дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»
до Головного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправними та скасування рішень
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» (надалі - позивач), адреса: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 19-21А до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - відповідач), адреса: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, 10, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Київській області № 50 від 09 січня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень № КВ17/65/АВ/П від 30 січня 2020 року.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття уповноваженим органом оскаржуваних рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані наказ та припис суб'єкту владних повноважень винесені при інспекційному відвідуванні позивача є протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Відповідач порушив процедуру здійснення державних перевірок з нагляду за додержанням законодавства про працю, а висновки відповідача за результатами інспекційного відвідування не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва Клопотання представника дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
Не погоджуючись з аргументами позивача викладеними в позовній заяві, відповідач подав відзив, в якому зазначає, що Головне управління Держпраці у Київській області при здійсненні інспекційного відвідування діяло на підставі в межах та у спосіб у відповідності до норм чинного законодавства. Наказ та припис є законними та обґрунтованими, та такими, що складені у відповідності до норм діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
У свою чергу, позивачем було подано відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що відповідач не навів жодних переконливих аргументів щодо дотримання ним процедури здійснення перевірки, а в частині неправильного застосування відповідачем норм матеріального права та невідповідності висновків відповідача фактичним обставинам справи.
Також позивач зазначає, що відповідачем у своєму відзиві не було наведено жодних належним та допустимих аргументів та заперечень щодо доводів позивача, викладених в позовній заяві, а лише продубльовано зміст оскаржуваного акта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, 09 січня 2020 року Головним управлінням Держпраці у Київській області було прийняти наказ № 50, на підставі якого постановило провести інспекційне відвідування Позивача.
13 січня 2020 року позивачу було пред'явлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 17 від 09 січня 2020 року та службові посвідчення посадових осіб Відповідача, і надано копію Направлення. Будь-яких інших документів Позивачу надано не було. У період з 13.01.2020 р. до 24.01.2020 р. Відповідач провів інспекційне відвідування ДП «Сантрейд» щодо стану додержання вимог законодавства про працю.
Перевірка здійснювалась головними державними інспекторами відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V в частині дотримання вимог статті 1-3, частини 1, 4, 6 - 8 абзацу другого частини 9 та 14 статті 4, частини 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частини 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 22, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (із змінами, внесеними постановою Кабінетів Міністрів України від 04 грудня 2019 № 1132), Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929, роз'яснень Міністерства соціальної політики від 18 серпня 2017 року № 1338, на підставі звернення первинної профспілкової організації ДП «Сантрейд» вх. № 41285/5/19 від 13 грудня 2019 року.
24 січня 2020 року позивачем було отримано примірник Акта інспекційного відвідування № KB 17/65/АВ від 24 січня 2020 року.
В Акті зазначено про порушення позивачем статті 250 КЗпП України, частини 3 статті 149 КЗпП України та частини 2 статті 97 КЗпП України.
24 січня 2020 року позивач повернув підписаний примірник Акта та подав зауваження до Акта за вих. № 10-47 від 24 січня 2020 року головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Губському Володимиру Миколайовичу, про що свідчить його підпис на зауваженнях.
03 лютого 2020 року позивачем було отримано відповідь від 29 січня 2020 року № 44/2/20/1388 суб'єкту владних повноважень «Про розгляд зауважень до акта інспекційного відвідування від 24 січня 2020 року № КВ 17/65/АВ», згідно з якою Акт залишено в силі в повному обсязі.
06 лютого 2020 року позивачем було отримано лист від Головного управління Держпраці у Київській області «Про забезпечення проведення інспекційного відвідування» № 44/2/20/1707 від 04 лютого 2020 року, додатком до якого є Припис про усунення виявлених порушень № КВ17/65/АВ/П від 30 січня 2020 року.
14 лютого 2020 року позивач подав скаргу на вказаний вище припис начальнику Головного управління Держпраці у Київській області Семчуку Роману Івановичу та першому заступнику начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнку Владиславу Степановичу за вих. № 10-83.
25 березня 2020 року позивачем було отримано рішення першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області «Про розгляд Скарги на Припис» № 44/2/20/3995 від 16 березня 2020 року згідно з яким Акт та припис залишено в силі в повному обсязі.
26 березня 2020 року позивачем було подано скаргу на рішення та припис голові Дегнері Ігорю Анатолійовичу та заступнику голови Держпраці України Шумелюку Ігорю Івановичу.
Листом від 28 квітня 2020 року № 2982/2.2/3.3-20 позивач було отримано рішення «Про розгляд скарги» від заступника голови Держпраці України.
В вказаному рішенні позивачу було рекомендовано звернутись до суду для оскарження розпорядчого документу відповідача, у зв'язку з відсутністю в Законі № 877 порядку розгляду звернень суб'єктів господарювання та порядку оскарження розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства.
Вважаючи рішення та дії відповідача щодо винесення оскаржуваного наказу та припису протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Згідно частини 1 - 4 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
- дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для здійснення заходу;
- предмет здійснення заходу;
- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в частині 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері «господарської діяльності» проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд зазначає, що вимогами закону чітко визначено правові підстави для проведення суб'єктом владних повноважень позапланових заходів для здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог трудового законодавства.
Зі змісту направлення виданого Головним управлінням Держпраці у Київській області на проведення інспекційного відвідування вбачається, що підставою для його проведення слугувало звернення первинної профспілкової організації ДП «Сантрейд» вх. № 41285/5/19 від 13 грудня 2019 року.
Водночас, суд зауважує, що у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» або у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, не передбачено такої правової підстави для проведення позапланового заходу, як за зверненням первинної профспілкової організації про порушення прав працівників, які є членами профспілки.
Відтак, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави визначені частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для проведення позапланової перевірки позивача.
Також, необхідно звернути увагу, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
За змістом статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Закони України на противагу підзаконним актам в тому числі і постанови Кабінету Міністрів України якими затверджуються порядки виконання норм законодавства мають вищу юридичну силу і застосовуються в першу чергу.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що під час проведення перевірки Управління Держпраці у Київській області повинно було керуватись нормами Закону, а не підзаконного нормативно-правового акту.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, про наявність правих підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Київській області № 50 від 09 січня 2020 року
При цьому, суд вважає за необхідне, також стосовно виявлених в ході інспекційного відвідування порушень, зазначити наступне.
Згідно припису інспектор праці вбачається, що останній виявив та зобов'язав позивача усунути наступні порушення:
- порушення статті 250 КЗпП України, а саме ДП «Сантрейд» не здійснюється відрахування коштів ППО ДП «Сантрейд» на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу;
- порушення частини З статті 149 КЗпП України, а саме ДП «Сантрейд» не здійснюються щомісячні перерахування членських профспілкових внесків із заробітної плати членів ППО ДП «Сантрейд»;
- питання організації оплати праці працівників ДП «Сантрейд» не врегульовано відповідно до вимог статті 97 КЗпП України у колективному договорі, або ж в іншому локальному нормативному акті підприємства за погодженням з виборними органами первинних профспілкових організацій.
Щодо дотримання вимог статті 250 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 250 Кодексу законів про працю України вбачається, що Власники або уповноважені ними органи зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Водночас, суд не погоджується с такими доводами акту перевірки, оскільки з наявних в матеріалах доказів вбачається, що позивач належним чином здійснює відрахування коштів на культурно-масову і фізкультурну роботу в розмірі не менше 0.3% від фонду заробітної плати членів профспілки Первинній профспілковій організації Просянської філії ДП «Сантрейд», що в свою чергу підтверджується укладеним між позивачем та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд», Дніпропетровською обласною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, Районною профспілковою організацією Покровського району договору про перерахування профспілкових внесків від 01 листопада 2010 року.
Що стосується первинної профспілкової організації дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та первинною профспілковою організацією дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» відсутній укладений колективний договір або інша угода, яка б встановлювала порядок, строки та розмір відрахувань на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, порядок їх розподілу та використання, а також контроль за їх використанням та відповідальність у разі нецільового використання вказаних коштів.
Крім того, суд звертає увагу, що первинна профспілкова організація дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» не є стороною вище вказаного договору про перерахування профспілкових внесків між ДП «Сантрейд» та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд», Дніпропетровською обласною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, Районною профспілковою організацією Покровського району.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у позивача відсутній обов'язок щодо перерахування первинній профспілковій організації дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» відрахувань на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, у зв'язку з відсутністю колективного договору або іншої угоди, стороною якої б виступав позивач, що свідчить про безпідставність висновків суб'єкту владних повноважень.
Також, суд звертає увагу, що з аналізу акту перевірки вбачається та як було встановлено суб'єктом владних повноважень, що « 06 березня 2019 року Спільний представницький орган ППО ДП «Сантрейд» та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд» звернулись до ДП «Сантрейд» з пропозицією розпочати колективні переговори.
19 червня 2019 року було проведено засідання Робочої комісії, за результатами якого затверджено Регламент роботи робочої комісії з розробки проекту колективного договору на 2019-2024 роки».
ДП «Сантрейд» виступало активним учасником даних переговорів та проводило регулярні зустрічі для погодження проекту колективного договору, що підтверджується протоколами робочої комісії для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору ДП «Сантрейд» від 26 квітня 2019 року, від 20 травня 2019 року, від 18 червня 2019 року, від 19 червня 2019 року.
Починаючи з серпня 2019 року засідання Робочої комісії для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору підприємства неодноразово переносилися.
Зокрема, 05 серпня 2019 року за ініціативою Голови ППО ДП «Сантрейд» Гаражи І.В. засідання робочої комісії було перенесено на 04 жовтня 2019 року.
02 жовтня 2019 року представники спільного представницького органу ППО ДП «Сантрейд» та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд» (надалі також - «СПО») Гаража І.В. та Онасенко Н.М. повідомили ДП «Сантрейд» -про неможливість проведення зустрічі робочої комісії, зв'язку з їх відсутністю. Нової дати для проведення досі не запропоновано.»
Тобто, виходячи з вищевикладеного вбачається, що позивачем вчинялись усі необхідні дії для розробки та підписання відповідного колективного договору чи угоди, проте на момент перевірки такі документи були відсутні і відповідно підстава для перерахування вказаних відрахувань на користь ППО ДП «Сантрейд» не існувало, і дані відрахування перераховуються виключно на користь ППО Просянської філії ДП «Сантрейд».
Вищевикладені висновки також підтверджуються висновками Верховного Суду, зокрема, у постанові від 17 вересня 2018 року у справі №210/387/17 останній зазначив: «суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для відрахування ТОВ «КорпусГруп Комтек» на користь ППО ВП НВФ ТОВ «КорпусГрупп Комтек» коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці працівників ТОВ «КорпусГруп Комтек» членів ППО ВП НВФ ТОВ «КорпусГрупп Комтек», оскільки такий обов'язок у відповідача виникне лиш е після укладення колективного договору, який визначатиме порядок та умови відрахувань зазначених коштів».
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, керуючись вищевикладеним в сукупності, суд приходить до висновку, що жодних порушень вимог статті 250 Кодексу законів про працю України позивачем допущено не було.
Щодо дотримання вимог статті 249 Кодексу законів про працю України в частині обов'язку власника або уповноваженого ним органу перераховувати на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 249 Кодексу законів про працю України зазначено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.
З матеріалів справи судом було встановлено, що між позивачем та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд» діє Договір, який зазначено вище, на підставі якого обов'язок по перерахуванню членських внесків належним чином виконується позивачем.
З аналізу чинного законодавства України, судом було встановлено, що обов'язок зі сплати членських внесків виникає у роботодавця виключно за наявності колективного договору або окремої угоди. У разі відсутності відповідних документів, роботодавець не зобов'язаний здійснювати перерахування членських внесків.
З аналізу акту перевірки судом було встановлено, що в ході інспекційного відвідування було встановлено відсутність колективного договору або окремої угоди між товариством та ППО ДП «Сантрейд».
Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку з встановленими вище обставинами, у позивача відсутній обов'язок зі сплати членських внесків ППО ДП «Сантрейд».
Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем частини 3 статті 249 Кодексу законів про працю України є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що ППО ДП «Сантрейд» зверталася із проханням про перерахування на рахунок профспілки членських профспілкових внесків працівників.
У відповідь на вказану вище заяву, позивач запропонував укласти угоду про перерахування членських внесків, в якій визначити порядок перерахування коштів та реквізити.
10 квітня 2019 року ППО ДП «Сантрейд звернулося до позивача з проектом угоди про перерахування членських внесків.
У відповідь, позивач висловив свою готовність укласти відповідну угоду та прохання внести зміни до тексту угоди і зазначити коректні реквізити ППО ДП «Сантрейд».
В результаті, ППО ДП «Сантрейд» не надали відповіді на зазначене вище звернення позивача.
Відповідно до пункту 3 постанови Правління Національного Банку України «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» від 28 грудня 2018 року № 162 вбачається, що банки України зобов'язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів».
ППО ДП «Сантрейд» не надало інформацію щодо оновлених банківських реквізитів ППО ДП «Сантрейд» за системою IBAN, а тому позивач був позбавлений можливості здійснювати відрахування членських внесків.
Крім цього, суд звертає увагу, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у позивача відсутній актуальний список членів ППО ДП «Сантрейд» для здійснення перерахування членських внесків з заробітних плат працівників.
Надалі, позивачем було отримано від працівників заяви про припинення членства у ППО ДП «Сантрейд», зокрема станом на день подання цієї Скарги до Підприємства уже надійшло 205 заяв.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав працівників на оплату праці, позивач не може здійснювати перерахування членських внесків без отримання актуальних списків членів ППО ДП «Сантрейд».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 369/2910/17, в якій Верховний Суд прийшов зазначив «належним чином оцінивши докази та встановивши, що законодавством і статутом поліклініки чітко визначені порядок і підстави утримання і сплати членських внесків шляхом перерахування коштів на користь первинної профспілкової організації за наявності письмових заяв працівників, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що підстав для зобов'язання відповідачів у справі утримання членських внесків та їх перерахування на рахунок позивача не вбачається. Разом з тим, наявність письмових заяв працівників (членів профспілки) про перерахування коштів з їх заробітної плати на користь первинної профспілкової організації позивачем не доведена».
Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог статті 249 Кодексу законів про праню України в частині обов'язку власника або уповноваженого ним органу перераховувати на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників.
Щодо невідповідності організації оплати праці вимогам статті 97 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 97 Кодексу законів про працю України Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
З аналізу матеріалів справи, судом було встановлено, що на дочірньому підприємстві з іноземними інвестиціями «Сантрейд» діє облікова політика, якою регламентується система оплати праці. Зазначена політика була затверджена ще до моменту створення ППО ДП «Сантрейд».
У зв'язку з чим, суд зазначає, що порядок нарахування та виплати премій ні як не міг бути погоджений з ППО ДП «Сантрейд», оскільки даний порядок був розроблений та затверджений ще до створення ППО ДП «Сантрейд».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2019 року за вих. № 10-391 Спільному представницькому органу Первинної профспілкової організації ДП «Сантрейд» та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд» в рамках колективних переговорів було надано витяг з облікової політики з положеннями щодо оплати праці для погодження.
Однак, ні від Спільного представницького органу Первинної профспілкової організації ДП «Сантрейд» та ППО Просянської філії ДП «Сантрейд», ні від ППО ДП «Сантрейд», ні від ППО Просянської філії ДП «Сантрейд» жодних зауважень чи заперечень щодо даних положень по оплаті праці надано не було.
Таким чином, суд зазначає, що висновок суб'єкту владних повноважень щодо невідповідності організації оплати праці вимогам статті 97 Кодексу законів про пращо України є помилковим, оскільки система оплати праці повинна бути врегульована у колективному договорі, а на дочірньому підприємстві з іноземними інвестиціями «Сантрейд» переговори по укладенню колективного договору досі тривають.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, з урахуванням того, що суб'єктом владних повноважень не було надано до суду належних та обґрунтованих пояснень щодо правомірності винесених рішень, та оскільки судом вище було встановлено, що наказ та припис суб'єкта владних повноважень є протиправними та прийняті з порушенням процедури ініціювання інспекційного відвідування, а також фактичною відсутністю з боку позивача порушень частини 3 статті 249 статей 97, 250 КЗпП України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. Відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4204,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Київській області № 50 від 09 січня 2020 року.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень № КВ17/65/АВ/П від 30 січня 2020 року.
4. Стягнути на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» (адреса: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21А, код ЄДРПОУ 25394566) судовий збір в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (адреса: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, код ЄДРПОУ 39794214).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова