ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 вересня 2020 року м. Київ №640/16297/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
ОСОБА_2
до Департаменту з питань державного
архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій протиправними та скасування наказу
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, код ЄДРПОУ 40224921), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання повної та своєчасної відповіді на адвокатські запити адвоката Годецького Ігоря Юрійовича від 26.06.2019 року та 24.07.2019 року та адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 від 16.08.2019 року;
- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо розповсюдження персональних даних ОСОБА_2 , шляхом надання ОСОБА_4 від 17.10.2017 року № 073/09/01-Г-1710/11 без врахування вимог Закону України "Про захист персональних даних";
- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо винесення наказу № 169 від 25.06.2018 року "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта" та зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати наказ № 169 від 25.06.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на адвокатські запити від 26.06.2019 року, 24.07.2019 року та 16.08.2019 року відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі надано відповідь, чим порушено порядок надання відповіді на адвокатський запит та права позивача на отримання інформації, що підтверджує відсутність підстав для винесення наказу №169. Окрім цього, позивач наголошує, що відповідачем порушений порядок розповсюдження персональних даних щодо ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали
18 жовтня 2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву , в якому з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Так, зазначив, що відповідь на адвокатські запити надано в повному обсязі та у визначені законом строки, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також зазначено, що замовником будівництва ОСОБА_2 наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 061172692110 від 29.09.2017 року та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками №КВ141172961819 від 23.10.2017 року у частині розроблення проектної документації, чим порушено ч.8 ст.36 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що твердження відповідача у відзиві зводяться до перекручування норм права, а тому не можуть братись до уваги.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
В інтересах клієнта, адвокатом Годецьким Ігорем Юріювичем на адресу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслано адвокатський запит №б/н.
Вказаним запитом позивач просив надати відповідача належним чином завірені копії всієї проектної документації, в т.ч. наказ, яку належить мати (має) Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при прийнятті документів та прийняття рішення про реєстрацію декларації, яка була розроблена проектувальником та замовником, та надана Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва довіреною особою; у випадку відсутності запитуваних документів, надати всі матеріали службового розслідування, з цим фактом та матеріали щодо притягнення до відповідальності особи, яка реєструвала декларацію - ОСОБА_5 та її керівника. Надати документи, на підставі яких проводилась перевірка достовірності внесеної інформації в декларацію; надавати інформацію: ким, коли було ініційовано процедуру скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та на підставі яких документів та надати завірену копію наказу №169 від 25.06.2018 року; вказати причини неповідомлення власника нежитлового приміщення АДРЕСА_2 про прийнятий наказ №169 від 25.06.2018 року; надати інформацію на якій нормативно-правовій підставі ким ОСОБА_4 було надано копію декларації від 17.10.2017 року №073/09/01-Г-1710/11 та інші документи та листування з відображенням у них персональних даних, які відповідно до вимог чинного законодавства заборонено розповсюджувати; надати належним чином завірені копії заяв на видачу копії Наказу №169 від 25.06.2018 року, копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації №073/09/01-Г-1710/11 від 17.10.2017 року, листування.
Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний запит відповідачем отримано 01.07.2019 року.
04 липня 2019 року листом за вих. № 073-5986 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано відповідь на адвокатський запит позивача.
В липні 2019 року адвокатом Годецьким Ігорем Юріювичем на адресу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслано повторно адвокатський запит №б/н.
Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний запит відповідачем отримано 25.07.2019 року.
01 серпня 2019 року листом за вих. № 073-6802 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано відповідь на адвокатський запит позивача.
В подальшому, 16.08.2019 року адвокат Руда О.В., звернулась в інтересах позивача до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу КМР з запитом вих.. №073/6909, з питаннями зазначеними в попередніх запитами.
Проте, як зазначено позивачем, відповіді на вищезазначений запит останній не отримав.
Вважаючи надання Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва неповної інформації та несвоєчасно на адвокатський запит позивача, обумовили останнього на звернення до суду.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання повної та своєчасної відповіді на адвокатські запити адвоката Годецького Ігоря Юрійовича від 26.06.2019 року та 24.07.2019 року та адвокатський запит адвоката Рудої Оксани Володимирівни від 16.08.2019 року, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Підпунктами 1, 2 пункту 1 статті 1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 20 Закону № 5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно яких під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Згідно частини другої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Годецьким Ігорем Юріювичем на адресу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслано адвокатський запит №б/н, який отримано останнім 01.07.2019 року.
Судом встановлено, що 04 липня 2019 року листом за вих. № 073-5986 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано відповідь на адвокатський запит позивача.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначений лист був позначений штемпелем поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» датою 19.07.2019 року.
01 серпня 2019 року листом за вих. № 073-6802 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано відповідь на адвокатський запит позивача від 24.07.2019 року.
Судом встановлено, що лист від 01.08.2019 року вих. № 073-6802 направлено Департаментом лише 03.08.2019 року , що підтверджується штемпелем поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта».
16 серпня 2019 року адвокат Руда О.В., звернулась в інтересах позивача до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу КМР з запитом вих.. №073/6909, з питаннями зазначеними в попередніх запитами.
Судом установлено, що відповідачем на виконання отриманого адвокатського запиту складено лист від 22.08.2019 року вих. №073-7485.
Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів направлення цих листів на адресу адвоката позивача, що свідчить про невиконання відповідачем обов'язку, закріпленого у статті 24 Закону №5076-VI, адже складення відповідних не може свідчити про їх фактичне направлення адресата.
Суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності по відношенню до позивача в частині не дотримання законодавчо визначеного строку для надання відповіді на адвокатські запити, оскільки, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, незважаючи на датування відповіді на дані запити, фактично такі відповіді надано з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 24 Закону №5076-VI.
Також, судом досліджено надані Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповіді на вищезазначені запити позивача, та встановлено, що відповідачем не надано звернення ОСОБА_4 на підставі якого почалось проведення позапланової перевірки, листа ОСОБА_6 .
Тобто, запитувані адвокатами в інтересах позивача документи, відповідачем надано не було.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання повної та своєчасної відповіді на адвокатські запити адвоката Годецького Ігоря Юрійовича від 26.06.2019 року та 24.07.2019 року та адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 від 16.08.2019 року.
Щодо вимог в частині визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо розповсюдження персональних даних ОСОБА_2 , шляхом надання ОСОБА_4 від 17.10.2017 року № 073/09/01-Г-1710/11 без врахування вимог Закону України "Про захист персональних даних", суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що цей Закон регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.
Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних.
Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суб'єкт персональних даних має право відкликати згоду на обробку персональних даних.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 №2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції; …".
За сталою практикою ЄСПЛ, першою умовою виправданості втручання у право, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, заява №18139/91, п. 37) Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на запит ОСОБА_4 було надано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.10.2017 року №КВ 141172961819 з повним урахуванням Закону України «Про захист персональних даних» щодо замовника будівництва ОСОБА_2 .
Таким чином, суд робить висновок, що вимоги позивача в цій частині є такими, що не належать до задоволення.
В частині позовних вимог визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо винесення наказу № 169 від 25.06.2018 року "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта" та зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати наказ № 169 від 25.06.2018 року, то суд зазначає.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25 червня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва відповідно до ч. 2 ст. 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», на підставі листа ОСОБА_6 від 18..06.2018 року прийнято наказ №169 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, відповідно до якого:
- скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція №32 під нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_3 » від 29.09.2017 року №КВ 061172692110. Замовник - ОСОБА_2 ;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція №32 під нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_3 » від 23.10.2017 року №141172961819. Замовник - ОСОБА_2 ;
- управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 29.09.2017 року №КВ 061172692110 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.10.2017 року №141172961819 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-ХIV (далі по тексту - Закон України від 20 травня 1999 року №687-ХIV), статтею 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 12 Порядку 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Суд встановив, що на підставі звернення ОСОБА_4 та наказу Департаменту від 29.05.2019 року №353 посадовою особою відповідача було розпочато проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Реконструкція №32 під нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_3 » від 29.09.2017 року №КВ 061172692110. Замовник - ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 16 цього Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 вище зазначеного Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
В пункті 18 Порядку визначено, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 зазначається, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
У пункті 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, вказується, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідач не надано суду копій акту та/або припису, складених за результатами перевірки від 26.12.2017.
Лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві щодо надання інформації та копій документів стосовно об'єкта будівництва «Реконструкція №32 під нежитлове приміщення у будинку АДРЕСА_3 » від 29.09.2017 року №КВ 061172692110. , на який як на одну з підстав для прийняття оспорюваного наказу посилається відповідач, суд не може вважати належним доказом.
Відповідно до пп.8 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема,одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ч. 2 ст.391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається, наказ № 169 від 25.06.2018 року видано не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі листа ОСОБА_6 від 18.06.2018 року.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання повної та своєчасної відповіді на адвокатські запити адвоката Годецького Ігоря Юрійовича від 26.06.2019 року та 24.07.2019 року та адвокатський запит адвоката Рудої Оксани Володимирівни від 16.08.2019 року;
Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо винесення наказу № 169 від 25.06.2018 року "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
Скасувати наказ № 169 від 25.06.2018 року "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа