про залишення позову без розгляду
01 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3698/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
представника позивача Новик М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду і визнання поважності причин такого пропуску та заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ - 35029719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Деснянський ВДВС у м. Чернігові, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського ВДВС у м. Чернігові від 27.11.2015 про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження ВП №49376759 відносно ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки примусового виконання рішення Деснянського міськрайонного суду м. Чернігова від 03.02.2015 у справі №750/8895/14 фактично не відбулося, боржником сплачено грошові кошти в добровільному порядку, а тому відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 11.09.2020 до суду 24.09.2020 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова отримана позивачем лише в серпні 2020 року та не отримувалась нею раніше.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
01.10.2020 від відповідача до суду надійшов лист від 30.09.2020 № 19.21-15/83657 в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. До листа додано матеріали виконавчого провадження №49376759.
У підготовче засідання 01.10.2020 з'явився представник позивача та наголошував на поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку з неотриманням особисто позивачем оскаржуваної постанови. Відповідач в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути заяву без участі представника, третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 КАС України).
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду на наведені приписи статті 122 КАС України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу, на той факт, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із даним позовом до суду, позивач вказує, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 27.11.2015 отримана нею лише 28.08.2020 листом Деснянського ВДВС у м. Чернігові від 13.07.2020 № 49376759. До моменту отримання вказаного листа про існування оскаржуваної постанови їй відомо не було.
Відповідно до частини 8 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (що був чинний на момент винесення спірної постанови, у відповідній редакції, далі - Закон № 606-XIV) постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
Частиною 1 статті 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідач у своєму листі на підтвердження обізнаності позивача про винесення постанови про стягнення з неї виконавчого збору у виконавчому проваджені ВП № 49376759 зазначає про наявність в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції 5,11,12,17,19,24 Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції за 2015 рік запису про таку постанову із зазначенням адресату - ОСОБА_1 .
Крім того відповідачем направлено рекомендованим листом з повідомленням ОСОБА_1 на адресу ( АДРЕСА_3 ) виклик-повістку від 09.03.2016 № 173/6 в якій зазначалась сума виконавчого збору та яка була отримана особисто членом сім'ї позивача. Позивач 29.04.2016 з'явилась до відповідача та надала пояснення, що від сплати боргу не ухиляється, вказує на стягнення боргу з її заробітної плати, про те, що із залишком боргу ознайомлена. При цьому, в період написання вказаного пояснення утримання із заробітної плати позивача проводило ТОВ «Макс-Транс-Сервіс», юридична адреса якого повністю збігається з адресою місця проживання позивача - АДРЕСА_3 . На дану адресу відповідач направив лист № 173/6 від 17.02.2016 та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.02.016 у виконавчому проваджені ВП № 49376759. В постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.02.016 чітко зазначалось про необхідність проведення утримань з усіх видів доходу в розмірі 20% до погашення залишку заборгованості в сумі 49351,65 грн. та виконавчого збору 1527,57 грн.
Відповідно до інформації отриманої на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Макс-Транс-Сервіс» зареєстровано в реєстрі з 22.04.2011, керівником зазначено - ОСОБА_1 , засновник юридичної особи - ОСОБА_1 , країна громадянства: АДРЕСА_4 .
У розпорядженнях відповідача від 12.03.2016 № 49376759/1532/6, від 15.04.2016 № 49376759/1532/6 зазначається про отримання 03.03.2016 та 05.04.2016 перерахувань від ТОВ «Макс-Транс-Сервіс» грошових коштів на виконання виконавчого документа № 2/750/54/15 від 25.03.2015, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доведено достатніми, однозначними та беззаперечними доказами обізнаності позивача про існування постанови про стягнення з неї виконавчого збору від 27.11.2015 вже станом на 03.03.2016 - на початок відрахувань ТОВ «Макс-Транс-Сервіс» із заробітної плати позивача.
Вищезазначене спростовує доводи позивача про те, що вона дізналась про оскаржувану постанову лише 28.08.2020.
Таким чином даний адміністративний позов подано ОСОБА_1 до суду 06.09.2020, тобто поза межами 10-ти денного терміну з часу, коли вона дізнався про порушення своїх прав.
Суд прийшов до висновку, що клопотання позивача про поновлення судом пропущеного процесуального строку не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено, позивач про оскаржувану постанову дізналась вже у березні 2016 року, про що свідчать матеріали справи.
Інших доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду позивачем до суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином суд вважає, що підстави, вказані позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними, зазначені позивачем обставини не свідчать про поважність пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та вжиття позивачем негайних заходів для оскарження постанови державного виконавця від 27.11.2015, протягом 10 днів з часу, коли особа дізналася про порушення своїх прав.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 і 4 статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов подано з пропуском десятиденного строку на звернення до суду, без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 242, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №620/3698/20 - відмовити.
Заяву Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 287 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій