Справа № 560/3866/19
30 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши в порядку ст.383 КАС України заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області по адміністративній справі №560/3866/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України по справі № 560/3866/19, в якій просить: визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2020 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VIІ, прийняте повторно, на виконання рішення Хмельницького окружного суду № 560/3866/19 від 03.01.2020. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 28.10.2019 з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та призначити йому пенсію у розмірі 60% від місячної (чинної) заробітної плати па підставі довідки Генеральної прокуратури України від 27.09.2019 № 18-110зп без обмеження граничного розміру в її виплаті. Зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення у справі.
В обґрунтування заяви зазначив, що у справі, розглянутій судами у порядку письмового провадження без повідомлення сторін, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, його позов задоволено частково, рішення відповідача від 29.10.2019 № 968250881866 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ скасовано. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву від 28.10.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У зв'язку із набранням рішенням суду законної сили позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.05.2020, де просив виконати його у добровільному порядку. Листом від 17.06.2020 разом із відповідним рішенням від 25.05.2020 № 968250881866, зазначеним у додатку до нього, відповідачем повідомлено про те, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до cm. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду № 560/3866/19 від 03.01.2020, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2019 з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні, оскільки відсутні нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури".
Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправним та оскільки рішення суду по справі №560/3866/19 відповідачем не виконано, позивач звернувся до суду з даною заявою, в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою суду від 22.09.2020 призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за правилами, визначеними ст. 383 КАС України, заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по адміністративній справі № 560/3866/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 383 КАС України, заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у даній справі та наявності підстав для визнання протиправною бездіяльність у порядку ст. 383 КАС України суд враховує наступне.
Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі № 560/3866/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.10.2019 №968250881866. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2019 з урахуванням правої оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні інших вимог відмовити.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року - без змін.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі № 560/3866/19 набрало законної сили 12.05.2020.
Позивач подав 18.05.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяву в якій просив виконати рішення суду у добровільному порядку, про що повідомити письмово.
Листом від 17.06.2020 за №2919-2300/С-03/8-2200/20 Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області повідомило позивача, що на виконання рішення суду від 03.01.2020, яке набрало законної сили 12.05.2020 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву від 28.10.2019 та повідомлено позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2020 йому відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2020 №968250881866 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ст.86 Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/3866/19 від 03.01.2020 оскільки відсутні нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене вище встановлено, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зазначає, що у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.
Порядок виконання судових рішень, визначений Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 14.04.2014 призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0979905 ОСОБА_1 з 06.12.2018 встановлена 2 група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.
Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 17.10.2019 №1142ц ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника відділу представництва органів прокуратури в суді управління представництва інтересів держави в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 18.10.2019 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Як встановлено в судовому рішенні по справі №560/3866/19, яке набрало законної сили, що на момент звернення позивача із заявою від 28.10.2019 діяла норма частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ в редакції Закону від 28.12.2014 № 6-VІІІ, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відмова органу Пенсійного фонду, викладена в рішенні від 25.05.2020 №968250881866, ґрунтується на положеннях статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ, відповідно до яких умови та порядок підвищення призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені нормативно-правовими актами, а оскільки таких рішення не приймалось, в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено.
Конституційним Судом України 13.12.2019 ухвалено рішення №7-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
Конституційний Суд зазначив, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008, від 23 червня 2009 року №15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).
За результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13.12.2019 частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вказані обставини були встановлені в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/3866/19 від 03.01.2020, яке набрало законної сили 12.05.2020, та не підлягають доказуванню.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що на момент прийняття рішення від 25.05.2020 №968250881866 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії враховуючи діючу на момент такої відмови редакцію частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
Разом із тим, підстави такої відмови ґрунтувалися на тих обставинах, які станом на час розгляду цієї заяви були визнані неконституційними 13.12.2019 Конституційним Судом України рішенням №7-р(ІІ)/2019.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що наявні правові підстави для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2020 №968250881866.
Суд враховує те, що рішення суду від 03.01.2020 по справі №560/3866/19, яке набрало законної сили у встановлений строк відповідачем не виконано, при цьому станом на момент розгляду заяви таке рішення суду залишається не виконаним.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Таким чином, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України не виконав рішення суду по справі №560/3866/19, яке набрало законної сили.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020, яке набрало законної сили 12.05.2020 фактично не виконано, що підтверджується відповіддю та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а тому суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №560/3866/19 та встановити строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду від 03.01.2020 по справі №560/3866/19 на протязі 30 календарних днів з дати набрання законної сили даної ухвали.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку що заява позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 року по адміністративній справі №560/3866/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню задоволенню.
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області по адміністративній справі №560/3866/19 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2020 №968250881866 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VIІ, прийняте повторно, на виконання рішення Хмельницького окружного суду № 560/3866/19 від 03.01.2020
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2019 з урахуванням правої оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Направити дану окрему ухвалу сторонам і Пенсійному фонду України для вжиття відповідних заходів щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/3866/19 від 03.01.2020, і усунення порушень закону та прав позивача ОСОБА_1 .
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 по справі №560/3866/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 по справі №560/3866/19 на протязі 30 календарних днів з дати набрання законної сили даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.П. Шевчук