Справа № 420/6229/20
30 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -
13.07.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №5174-5108/С-02/8-1500/20 від 22 червня 2020 року, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої, ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 29494,71 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 29494,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі №522/6809/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виплачено 29494,71 грн. за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, що є донарахованою сумою недоотриманої пенсії. Зазначену суму позивач отримав на картковий рахунок наприкінці квітня 2020 року. При цьому, 02 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та сплату суми компенсації втрати частини доходів, на що відповідач, листом №5174-5108/С-02/8-1500/20 від 22 червня 2020 року відмовив позивачу у задоволенні заяви на підставі того, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, у зв'язку з чим вимога про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, є безпідставною.
Ухвалою від 14.07.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
04.08.2020 року за вх.№ЕП/11866/02 відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі №522/6809/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу проведено перерахунок за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 29494,71 грн. Вказана сума заборгованості виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату, доповідною запискою та списком одержувачів пенсії, щодо яких Комісією прийнято рішення про наявність підстав для виплати заборгованості. Відповідач вказує, що згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Таким чином, відповідач переконаний, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов'язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу.
11.09.2020 року ухвалою суду дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
18.09.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
21.09.2020 року позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання призначене на 21.09.2020 року сторони не з'явились. Повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
21.09.2020 року судом закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
28.09.2017 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 522/6809/17 постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2017 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням належного права на пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
22.11.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі №420/6229/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
28.10.2017 року на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі №522/6809/17 ОСОБА_1 проведено перерахунок за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 29494,71 грн.
24.04.2020 року позивачу виплачена сума заборгованості, що підтверджується розрахунком на доплату, доповідною запискою та списком одержувачів пенсії, щодо яких Комісією прийнято рішення про наявність підстав для виплати заборгованості.
02.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року (а.с.6).
22.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №5174-5108/С-02/8-1500/20 повідомило позивача про те, що оскільки перерахунок пенсії по постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі №522/6809/17 виконано, підстав для виплати компенсації згідно із Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» немає (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III від 19.10.2000 року підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею ст. 3 Закону №2050-III визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ст. 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №2050-III виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Згідно з п. 1 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Отже, основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), допущені, в даному випадку, з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 3 липня 2018 року у справі № 521/940/17 та від 15 серпня 2019 року № 674/24/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі № 522/6809/17, 16.04.2020 року відповідно до протоколу від №22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виплачено ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 29494,71 грн. Зазначену суму позивач отримав лише 24 квітня 2020 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача (а.с.11).
Суд зазначає, що несвоєчасність нарахування та виплати позивачеві вищевказаної суми відбулось у зв'язку із неправомірною відмовою Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у перерахунку пенсії позивача, що підтверджується постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі № 522/6809/17, яка набрала законної сили.
При цьому, виплата пенсії з порушенням встановленого строку відбулася з причин, що не залежали від позивача.
В свою чергу, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що доплата в сумі 29494,71 грн. не є доходом в розумінні ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050- III від 19.10.2000 року, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку підвищення до пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ. Факт не своєчасної виплати пенсії позивачу з вини пенсійного органу підтверджується рішенням суду в іншій справі (постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року по справі № 522/6809/17).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №5174-5108/С-02/8-1500/20 від 22 червня 2020 року, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої, ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 29494,71 грн.
При цьому, оскільки нарахована та виплачена сума пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий позивачем вчасно з вини пенсійного органу, а виплата його відбулась лише у квітні 2020 року не з вини позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 29494,71 грн.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 7, 9, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) з відмови, листом №5174-5108/С-02/8-1500/20 від 22 червня 2020 року, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої, ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 29494,71 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 29494,71 грн.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.Н.
.