справа №380/6503/20
01 жовтня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участю: представника позивача Іваницького Я.О.,
відповідача Баірової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом, -
ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання про визнання протиправною і скасування постанови, визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни (далі - приватний виконавець, відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн., що винесена у межах виконавчого провадження №58907663;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо пред'явлення до примусового виконання винесеної нею у межах виконавчого провадження №58907663 Постанови від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн.
Ухвалою від 07.09.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк», третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані тим що оскаржувана постанова, як така що пред'явлена до виконання у відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає вимогам встановленим ч. 3 ст. 40 Закону у взаємозв'язку із п. 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, а відтак на переконання ОСОБА_1 підлягає скасуванню. З огляду на що дії державного виконавця щодо пред'явлення до примусового виконання оскаржуваної постанови є протиправними.
Відповідач надала відзив на позов. Позовну заяву вважає необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. І оскільки виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду у повному обсязі, дії приватного виконавця є на її думку правомірними та відповідають вимогам законодавства.
Третя особа пояснень по суті спору суду не надала.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи призначено на 01.10.2020 для належного повідомлення сторін про час, дату та місце слухання.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив позов задоволити.
Відповідач проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши доводи сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази суд встановив наступне.
16.04.2019 року, за заявою АТ «Альфа-Банк» приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58907663 з виконання виконавчого листа №6-1065/10 виданого 16.07.2010 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова в частині стягнення заборгованості у розмірі 361417,10 грн.
16.04.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження №58907663 в розмірі 35626,28 грн.
В рамках здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною було здійснено стягнення з ОСОБА_1 1305,00 грн.
Частина з цієї суми у розмірі 82,64 грн. зарахована в погашення основної винагороди, що підтверджується платіжним дорученням №1124 від 11.07.2019 року.
25.06.2020 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» було укладено договір факторингу від 25.06.2020 року за яким, до ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» перейшли всі права, що належали АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором №SME0008791 від 20.02.2008 р.
Також 25.06.2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги №25/06/20ВП, згідно з яким до ОСОБА_2 перейшли всі права, що належали ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» за кредитним договором №SME0008791 від 20.02.2008 р.
02.07.2020 року АТ «Альфа-Банк» скеровано до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни заяву про закінчення виконавчого провадження №58907663 на підставі п. 9. ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у якій вказано про погашення боргу у повному обсязі.
07.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58907663 у відповідності до ті. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
23.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною подано заяву до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни щодо примусового виконання постанови від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження №58907663 у розмірі 35626,28 грн.
На підставі вказаної заяви та долученої до неї постанови від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у межах виконавчого провадження №58907663 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №62649160 від 23.07.2020 року.
Вважаючи означені дії відповідача протиправними, а постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн. такою що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір суд керувався наступним.
Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.
Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
Згідно з п. 9 розд. Інструкції встановлено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За таких обставин, Суд приходить до висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Отже, умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.
Як встановлено судом, стягнення заборгованості з боржника у сумі 361417,10 грн. за пред'явленим до примусового виконання виконавчого документа в ході здійсненого приватним виконавцем виконавчого провадження фактично не відбулось, оскільки було припинено за заявою стягувача.
Таким чином, у приватного виконавця не було підстав для стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч.2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сторонами, суду не наведено інших аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн., що винесена у межах виконавчого провадження №58907663;
Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни щодо пред'явлення до примусового виконання винесеної нею у межах виконавчого провадження №58907663 Постанови від 16.04.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 35626,28 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни (79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7/оф.211; ІПН 23494714) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Сакалош