Іменем України
30 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2752/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області), в якому позивач просив суд:
- визнати дії управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо нездійснення перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та не зарахування до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду роботи з 01.09.2017 по 11.06.2020 у якості підземного прохідника з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова ПАТ Лисичанськвугілля - незаконними;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області здійснити з 13.06.2020 перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" ОСОБА_1 з зарахуванням до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію на підставі ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" періоду роботи з 01.09.2017р. по 11.06.2020р. у якості підземного прохідника з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова ПАТ Лисичанськвугілля.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.06.2020 через портал електронних послуг ПФУ з використання ЕЦП звернувся до відповідача з заявою №4598 про перерахунок пенсії в зв'язку з набуттям пільгового підземного стажу та набуттям права на визначення розміру пенсії у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». До заяви було додано трудову книжку, а також довідку про підтвердження пільгового характеру праці за період з 03.08.2016 по 11.06.2020 на шахті ім.Мельникова ПАТ Лисичанськвугілля.
За результатами розгляду заяви відповідач відмовив у перерахунку. Як стверджує позивач, електронним листом від 01.07.2020 №53-54/Б-02/8- 1216/20 його було повідомлено про те, що у перерахунку пенсії відмовлено в зв'язку з недостатністю стажу на підземних роботах з повним робочим днем під землею, так як період з 01.09.2017 по 11.06.2020 не зараховано до Списку 1 - стаж підземної роботи з повним робочим днем під землею у зв'язку із неперерахуванням роботодавцем ЄСВ за зазначений період.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на належний соціальний захист.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.79).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (арк.спр.92).
25.08.2020 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційний номером 34010/2020 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.80-83).
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:
- ухвалою суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.47-48);
- ухвалою суду від 22.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (арк.спр.89).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.7-8,9).
Судом встановлено, що з 14.11.2016 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області було призначено пенсію за віком ОСОБА_1 у розмірі 4270,69 грн., про що свідчить протокол № 246 від 15.08.2017.
13.06.2020 позивач засобами електронного зв'язку звернувся до УФПУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок пенсії, зазначивши при цьому, що пенсія призначалась, на момент звернення із заявою працює. До заяви було надано трудову книжку та довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників. Вказана заява була прийнята 13.06.2020 посадовими особами відповідача та зареєстрована за № 4597 (арк.спр.40-41, 64).
Листом від 01.07.2020 № 53-54/Б-02/8-1216/20 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області було повідомлено позивача про те, що загальний стаж роботи складає 31 рік 5 місяців 14 днів, у тому числі робота за списком № 1 -12 років 4 місяці 12 днів (враховано періоди роботи з 01.01.2017 по 31.08.2017).До пільгового стажу зараховано період з 01.01.2017 по 31.08.2017 та додано загальний стаж за період з 01.01.2017 по 31.08.2017 на підставі сплати страхових внесків підприємством. Станом на 01.04.2020 за період з 01.09.2017 по теперішній час сплата страхових внесків відсутня (арк.спр.10-11).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вбачається, що за період з вересня 2018 року страхувальником страхові внески не сплачуються (арк.спр.12-19).
У свою чергу, відповідно до довідки від 24.06.2020 № 617, виданої ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» слідує, що поточні нарахування з ЄСВ на виплачену заробітну плату підприємством на ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 по 31.05.2020 сплачені в повному обсязі (арк.спр.20).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.06.2020 № 337, ОСОБА_1 працює повний робочий день на ВП «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 03.08.2016 по теперішній час на посаді підземний прохідник дільниці підготовчих робіт, що передбачено Списком № 1 розділ І підрозділ 1 (арк.спр.22). Зазначені відомості також підтверджуються записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 23.06.1985 (арк.спр.23-30).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Стаття 92. Виключно законами України визначаються: […] 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб І цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Законом, який спрямовано на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів є Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VII (далі - Закон України № 345-VII).
Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (стаття 1 Закон України № 345-VII).
Положеннями статті 8 Закону України № 345-VII передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 звернувся до УФПУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка (арк.спр. (арк.спр.40-41, 64).
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Так, згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Зазначені норми кореспондується з п. 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), відповідно до якої заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 Порядку № 22-1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідачем не надано позивачеві та суду рішення, прийнятого за наслідками розгляду заяви від 13.06.2020, що розцінюється судом як його відсутність.
Як було встановлено судом, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області листом від 01.07.2020 № 53-54/Б-02-8-1216/20 надало ОСОБА_1 відповідь на його заяву без прийняття рішення відповідно до встановленого порядку.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії від 13.06.202, відповідачем в порушення частин п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 4.3 Порядку, рішення про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії не приймалось, а лише надано відповідь листом від листом від 01.07.2020 № 53-54/Б-02-8-1216/20.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що в даному випадку після отримання 13.06.2020 заяви встановленого зразка ОСОБА_1 про перерахунок пенсії УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повинно було розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення про перерахунок пенсії позивача з дати звернення з заявою, або про відмову в перерахунку, якщо ми документами, наданими позивачем разом з заявою від 13.06.2020 не буде підтверджено його право на такий перерахунок пенсії.
Суд вважає за необхідне зазначити, що лист УФПУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 01.07.2020 № 53-54/Б-02-8-1216/20 не містить конкретного визначення періодів роботи ОСОБА_1 , які не були зараховані до пільгового стажу роботи позивача, а також мотивів для не зарахування вказаних періодів. Разом з тим, відповідну оцінку можливості перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі наданих позивачем документів в їх сукупності повинен надавати саме відповідач з огляду на його дискреційні повноваження щодо вирішення питань про призначення/перерахунок пенсій, а суд не може самостійно обчислювати загальний та пільговий стаж позивача, перебираючи на себе повноваження органу ПФУ, та приймати рішення про наявність чи відсутність підстав для обрахунку пенсії позивачеві у відповідності до положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до прийняття такого рішення суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 про перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахування спірних періодів роботи до загального та пільгового стажу, а також щодо неприйняття обґрунтованого рішення за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів у відповідності до вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
-визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
-визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем не прийнято відповідне рішення, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання дій протиправними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області здійснити з 13.06.2020 перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з зарахуванням до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" періоду роботи з 01.09.2017 по 11.06.2020 у якості підземного прохідника з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова ПАТ Лисичанськвугілля, є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про такий перерахунок (чи відмову у перерахунку) не може бути предметом судового розгляду.
Відтак, у задоволенні вказаних вимог належить відмовити.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 про перерахунок пенсії;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2020, зареєстровану за № 4597 про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією № 40 від 07.07.2020.
Оскільки спір виник внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що мало наслідком звернення позивача до суду з цим позовом замість належної реалізації права на пенсійне забезпечення та позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792459, місцезнаходження: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд.9) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 червня 2020 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 червня 2020 року, зареєстровану за № 4597 про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова