01 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 392/759/20
провадження № 2-іс/340/47/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції Департаменту запобігання та виявлення корупції про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення дані (відомості) щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, внесені згідно постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2013 по справі №392/1532/13-п.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення належить виключити, оскільки ОСОБА_1 є особою, яка вважається таким, що не вчиняв адміністративного правопорушення в силу приписів статті 29 КУпАП. Звернувшись до НАЗК із заявою про виключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, позивачу було відмовлено, якої порушуються його законні права та інтереси.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки на подачу заяв по суті справи.
14 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі відповідач) просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Після отримання вказаної постанови суду внесено відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Вказує, що позивачем не надано жодних рішень, які б були підставою для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей про нього, як особу, яка вчинила корупційне правопорушення, а тому у НАЗК відсутні правові підстави для вилучення з реєстру відомостей про ОСОБА_1
ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив у якій зазначив про те, що з початком функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, до нього вноситься виключно інформація про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, а це означає, що діяння за яке особу притягнуто до відповідальності повинно бути закріплене на законодавчому рівні як корупційне правопорушення.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд,
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі №392/1532/13-п (провадження №3/392/810/13) ОСОБА_1 визнано винним скоєнні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 172-7 КУпАП і призначено штраф у розмірі 170 гривень.
Інформація про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі вищезазначеної постанови були внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення інформація.
Позивач звернувся із заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції про виключення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (а.с.6).
Листом НАЗК №23-06/23367/20 від 09.06.2020 року "Про розгляд заяви" повідомлено про те, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, водночас інформація щодо відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження або скасування постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2013 року до НАЗК не надходила (а.с.7).
Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом. Переконує, що відомості стосовно нього підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення оскільки він вважається особою, яка не була піддана адміністративному стягненню, так як протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинив нового адміністративного правопорушення.
Отже, зобов'язання виключити інформацію про ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до статті 1 Закону № 1700-VII корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
За частиною першою статті 59 Закону № 1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.
Рішенням НАЗК від 09.02.2018 року N 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 р. за N 345/31797затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (надалі Положення про Реєстр №166), яке визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.
Згідно пунктів 2 - 3 Положення про Реєстр №166 реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Реєстр ведеться з метою:
1) забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення;
2) забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком;
3) аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики;
4) аналізу відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Отже, аналізуючи дані положення, суд дійшов висновку, що Реєстр це інформаційна база про осіб, які вчинили корупційні діяння, держателем та Адміністратором якого є - Національне агентство.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ "Формування та ведення Реєстру" внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Указом Президента України від 05.10.2011 «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з метою забезпечення безумовного виконання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України на Міністерство юстиції України покладено функції спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.
Відповідно до частини третьої вказаного Указу Міністерство юстиції України зобов'язано: 1) вжити заходів щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; 2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має ґрунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів із цих питань; 3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект закону про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» Міністерству юстиції доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
З метою своєчасного і в повному обсязі надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та належного виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 № 12/152/5 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення» (зі змінами) в частині наповнення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, судовими рішеннями, що набрали законної сили, Державною судовою адміністрацією прийнято наказ від 17.07.2015 № 107 «Про надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили».
Пунктом 1 цього Наказу доручено керівникам апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції забезпечити надсилання: до 1 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили, починаючи з 1 січня 2010 року, у справах про адміністративні корупційні правопорушення, пов'язані з корупцією (глава 13-А КУпАП) та корупційні правопорушення, що містять ознаки злочинів, передбачені у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, а також про притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, з метою виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 № 12/152/5 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення» (зі змінами); до 28 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили в інших судових справах, починаючи з 1 січня 2010 року.
Позивачем не зазначено про протиправність внесення до Реєстру відомостей стосовно нього, як особи, яка вчинила корупційне правопорушення.
Доводи позивача зводяться на ототожнення інформації внесеної до Реєстру із правовими підставами у площині адміністративного права стосовно того, коли особа вважається такою, що не притягувалась до адміністративної відповідальності.
Перш за все суд зауважує, що згідно частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом три частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, задоволенню позовної вимоги щодо зобов'язання вчинити конкретні дії повинна передувати вимога про визнання протиправною бездіяльність, оскільки саме по собі зобов'язання є наслідком від вчинення протиправних дій чи то утримання від вчинення якихось дій. А тому, наведене ставить під сумнів можливість задоволення позовної вимоги про зобов'язання вчинити дії, оскільки позовної вимоги щодо визнання дій чи бездіяльності протиправною позивачем не було заявлено.
Відповідно до пункту 8 Положення про Реєстр №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи відсутність підстав для вилучення інформації з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, суд дійшов висновку, що доводи позивача є неспроможними, а тому не підлягають задоволенню.
Так, статтею 39 КУпАП визначено, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
При цьому, Реєстр це інформаційна база про осіб, які вчинили корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, а не реєстр осіб, які вважаються такими, що притягнуті до адміністративної відповідальності. Більш того, правовідносини щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності та щодо ведення Реєстру є різними за своєю суттю та регулюються різними нормами права.
Крім того, обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
За змістом статті 55 Конституції України та КАС України судова юрисдикції поширюється не на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини, яких неодмінним елементом є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Тобто судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
При цьому порушення суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати. Отже, неодмінною ознакою порушення права є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків позивача, тобто припинення чи неможливість реалізації його права. Натомість, вирішуючи даний спір, судом не встановлено наявності порушеного права позивача чи інтересу на момент звернення до суду, оскільки позовна заява не містить доводів про те, що інформацію відносно позивача у Реєстрі створюються якісь перешкоди на реалізацію позивачем своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб'єктом владних повноважень, з огляду на це, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції Департаменту запобігання та виявлення корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103) про зобов'язання вчинити дії,
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук