30 вересня 2020 року справа №320/5568/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.141-142) просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у листі №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років, без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати позивача, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в 2010 році управлінням Пенсійного фонду в Оболонському районі м.Києва позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ) у розмірі 90 % середнього заробітку, з якої сплачено єдиний соціальний внесок. Позивач зазначає, що 19 травня 2020 року Генеральною прокуратурою йому надано довідку про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою, яка враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного суду України №7 (11)2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020.
29 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії без обмежень максимального розміру на підставі довідки Генеральної прокуратури №21-1002зп від 19.05.2020 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
Проте, листом від 05.06.2020 №2600-0306-8/73665 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 13.12.2019 року №1155, яким встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
З таким рішенням позивач не погоджується, стверджує, що протиправною відмовою у перерахунку пенсії відповідачем грубо порушено його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення та вказує, що на час призначення позивачу пенсії за вислугу років питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано відповідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. В подальшому до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносилися певні зміни, а 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнята нова редакція Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, проте вказані зміни стосувалися виключно порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим, а не перерахунку вже призначеної пенсії. В уточненій позовній заяві вказує, що з урахуванням прийняття нового Закону України «Про прокуратуру», слід керуватися ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, що в свою чергу не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії на тих умовах, що діяли на момент призначення пенсії, тобто 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, без обмежень її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення Конституційного суду України №7 (11)2019 від 13.12.2019 щодо невідповідності Конституції України положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Також зазначає, що згідно постанов Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та №1155 від 11.12.2019 «Про умови оплати праці прокурорів» були підвищені посадові оклади працівникам прокуратури, а відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Крім того, зазначає, що обмеження пенсійних виплат стосуються лише тих пенсіонерів, які оформили пенсію після 2014 року відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, в той час як пенсія позивачу була призначена за ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ. Тобто право на отримання пенсії у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати та без обмежень її максимального розміру було надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі чинного на той час законодавства, а відтак таке право не може бути обмежено чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.
При цьому звертає увагу на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 29.11.2016, до якого позивач звертався із позовом з аналогічних підстав для перерахунку пенсії з 01.01.2016. Вказаним рішенням, яке набрало законної сили та належно виконується, було зобов'язано органи Пенсійного фонду в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень її максимального розміру та у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5568/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у справі від сторін, запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 07.07.2020 в частині надання доказів у справі та повторно витребувано докази в частині, які не були надані суду. Продовжено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву на 5 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.08.2020 №2600-0803-7/119067 у справі №320/5568/20 повернуто без розгляду, оскільки не містить підпису особи, уповноваженої на його підписання. Продовжено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву, який має бути підписаний уповноваженою особою відповідача, на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали (в паперовому вигляді).
24.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Пунктом 7 вказаної Постанови КМУ встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». У зв'язку з відсутністю законних підстав, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». З вказаних підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зупинення провадження у справі №320/5568/20 до розгляду Верховним Судом зразкової справи №560/2120/20 відмовлено.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність таких клопотань, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Оболонським РУ ГУ МВС України в місті Києві 09 вересня 2003 року (а.с.13-15).
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції від 12 липня 2001 року №2663-ІІІ, яка діяла на час призначення пенсії, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним фондом України 27.01.2011 (а.с.11).
Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 21 червня 2011 року №1587-ц старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 21 червня 2011 року (а.с.38).
Генеральною прокуратурою України при звільненні з органів прокуратури видано позивачу довідку від 08.11.2010 №18-180зп про заробітну плату для призначення пенсії, згідно з якою розмір заробітної плати старшого прокурора ОСОБА_1 на 10.11.2010 становить 12659,52 грн. (а.с.71, зворотній бік).
10.11.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати. На час призначення пенсії вислуга років позивача на посадах прокурора та слідчого прокуратури складала 15 років 10 місяців 13 днів.
26.10.2016 Генеральною прокуратурою України видано позивачу довідку №18-1516зп про заробітну плату для перерахунку раніше призначеної пенсії, згідно з якою ОСОБА_1 працював в Генеральній прокуратурі України на посаді старшого прокурора відділу, заробітна плата на 01.12.2015 становить 19972,80 грн. (а.с.82, зворотній бік).
11.11.2016 позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив визнати протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №32309/06 від 08.11.2016 щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016 та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок та виплату йому щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва 29 листопада 2016 року у справі №756/14562/16 позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №32309/06 від 08.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016 (а.с.16-18).
Судом встановлено, що Генеральною прокуратурою України позивачу видано довідку від 19.05.2020 №21-1002зп про те, що відповідно до рішень КСУ від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, складає 62028,64 грн. (а.с.10).
29.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 19.05.2020 №21-1002зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), в якій просив здійснити перерахунок та виплату щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати (а.с.144-146).
Листом від №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на положення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155, яким встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру» (а.с.95).
В доповнення до листа від №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 відповідач повідомив, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність. Вважає недоцільним проведення перерахунку пенсії, оскільки у разі здійснення такого перерахунку розмір пенсії позивача буде меншим, ніж до звернення до суду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На час призначення позивачу пенсії (10.11.2010) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, якою встановлювалося, що:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, з 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Встановивши порядок виконання рішення №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визначив, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, яка своєю чергою передбачала право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Як вбачається з листа від 05.06.2020 №2600-0306-8/73665 відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з мотивів відсутності законних підстав та посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155, за змістом пункту 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
У протилежне, позивач зазначає, що на момент призначення пенсії і на підставі чинного на час призначення пенсії законодавства, позивач має право на перерахунок його пенсії, а відтак таке право не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів. За таких обставин положення постанови КМУ №1155 від 11 грудня 2019 року, у тому числі й пункт 7, не розповсюджуються на умови та порядок перерахунку його пенсії після звільнення з роботи.
Також позивач зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 «Про умови оплати праці прокурорів» були підвищені посадові оклади працівникам прокуратури, а відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Досліджуючи питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача, необхідно зазначити, що 30 серпня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури зміни, що додаються (далі - Постанова №657).
Зокрема, пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, затверджених постановою №657, викладено в новій редакції додатки 1, 2 і 7 у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими визначено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України (додаток 1); посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур (додаток 2); посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур (додаток 7).
Суд зазначає, що змінені схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур, працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур передбачали підвищення посадових окладів.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3 (далі - Постанова №1155).
Пунктами 2-3 Постанови №1155 надано право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов'язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Виплачувати прокурорам органів прокуратури: надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності; надбавку за почесне звання "заслужений".
Суд зазначає, що проаналізовані зміни свідчать про підвищення посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, серед яких згідно з Постановою №657 від 30.08.2017 посадовий оклад прокурора прокуратури в Генеральній прокуратурі становить 7140,00 грн., а згідно з Постановою №1155 від 11.12.2019 посадовий оклад прокурора в Генеральній прокуратурі становить 28815,00 грн., що порівняно із посадовим окладом позивача, визначеним у довідці Генеральної прокуратури України від 26.10.2016 №18-1516зп про заробітну плату для перерахунку раніше призначеної пенсії, згідно з якою ОСОБА_1 працював в Генеральній прокуратурі України на посаді старшого прокурора відділу, а посадовий оклад за такою посадою становив 2812,00 грн., свідчить про значне підвищення посадових окладів працівників Генеральної прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
Суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 є чинною, вказаною постановою збільшено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, зокрема й до прирівняної до позивача посади старшого прокурора відділу, а тому постанова №657 є підставою для перерахунку пенсії позивачу і підстав для її незастосування суд не вбачає.
Посилання відповідача на пункт 7 Постанови №1155, яким установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру", суд не бере до уваги з огляду на втрату чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами), з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року, які передбачали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, з 13 грудня 2019 року не підлягають застосуванню положення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що законодавчо врегульовані умови для перерахунку пенсії позивача виникли з 13 грудня 2019 року, та саме з цієї дати позивач просить провести перерахунок пенсії, про що подав відповідну заяву до відповідача 29.05.2020 - після ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому позивач у позові просить визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у листі №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років.
Однак, за результатом дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач своїм листом відмовив позивачу у перерахунку пенсії, а отже викладена у листі №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 відмова ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке створює для позивача негативні наслідки, тому при виборі належного та ефективного способу захисту порушеного права суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого листом від 05.06.2020 №2600-0306-8/73665, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
Та як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
З огляду на це частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.
Відтак позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії саме з 13 грудня 2019 року узгоджується із позицією суду.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.
В доповнення до листа від №2600-0306-8/73665 від 05.06.2020 відповідач у листі від 29.09.2020 №2600-0306-8/137198, адресованому позивачу, повідомив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", обчислену в розмірі 90% від середньомісячного заробітку. Розмір пенсії позивача становить 17975,52 грн.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 №6-р/2020, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідач зазначає, що перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01.04.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 26.03.2020 року.
Вказує, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Вважає недоцільним проведення перерахунку пенсії позивачу, оскільки у разі здійснення такого перерахунку розмір пенсії позивача із обмеженням максимального розміру буде меншим, ніж до звернення до суду, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зокрема, з 01.04.2020 - 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн.
Як вже зазначено судом, 11.11.2016 позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив визнати протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №32309/06 від 08.11.2016 щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016 та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок та виплату йому щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва 29 листопада 2016 року у справі №756/14562/16 позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №32309/06 від 08.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1516зп від 26.10.2016 (а.с.16-18).
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Оболонського районного суду м. Києва 29 листопада 2016 року у справі №756/14562/16 без обмеження її максимального розміру у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі №756/14562/16, тому зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого листом від 05.06.2020 №2600-0306-8/73665, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При розгляді даної справи суд враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві, не здійснюючи перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі виданої довідки Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 №21-1002зп, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції від 25.06.2020 №0.0.1749047761.1 (а.с.21).
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 05.06.2020 №2600-0306-8/73665, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за вислугу років, без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
4. В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 30.09.2020.
Суддя Кушнова А.О.