Рішення від 30.09.2020 по справі 300/1121/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. справа № 300/1121/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 7 418 353,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2020 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 7 418 353,24 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 7 418 353,24 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих та нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань: з податку на додану вартість в сумі 4 517 856,19 грн., в тому числі пені - 715 957,67 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 2 486 396,24 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 202 323,98 грн., в тому числі пені - 5 635,89 грн.; з військового збору в розмірі 211 776,83 грн., в тому числі пені - 42 546,38 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 7 418 353,24 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с.85-86).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.167-168).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року перебував у відпустці, з 03.08.2020 року по 06.08.2020 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11). Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.171-172).

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, водночас відзиву ним не подано.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області з 31.08.1995 року (а.с.11).

17.05.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за квітень 2019 року на суму 27 180 грн. (а.с.62).

18.06.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за травень 2019 року на суму 5 742 грн. (а.с.63).

19.07.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за червень 2019 року на суму 8 369 грн. (а.с.64).

19.08.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за липень 2019 року на суму 1 191 грн. (а.с.65).

18.09.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за серпень 2019 року на суму 24 483 грн. (а.с.66).

18.11.2019 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за жовтень 2019 року на суму 4 221 грн. (а.с.67).

Водночас, 23.04.2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт № 1160/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 23.04.2019 року, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (а.с.68).

На підставі акту перевірки № 1160/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 23.04.2019 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року № 0011151302, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 510,48 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.70).

Також, 11.06.2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 1524/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (а.с.72).

На підставі акту перевірки № 1524/09-19-13-02-11/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року позивачем зроблено розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.06.2019 року:

- № 0013091302, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 785,20 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.73).

- № 0013101302, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 943,47 грн. за платежем податок на додану вартість (зворотній бік а.с.73).

Окрім того, в період з 14.02.2019 року по 25.02.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контроль-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2018 року, про що складено акт № 519/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року (а.с.13-40).

04.11.2019 за наслідками розгляду акту № 519/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0020071305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2 118 035 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 1 694 428 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 423 607 грн. (зворотній бік а.с.59);

- № 0020091305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 615 869 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.60).

19.12.2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт № 848/09-19-33-02-11/ НОМЕР_1 від 19.12.2019 року, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (а.с.72).

На підставі акту перевірки № 848/09-19-33-02-11/ НОМЕР_1 від 19.12.2019 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 000 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.75).

Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано ФОП ОСОБА_1 пеню в розмірі 715 957,67 грн. на несплачену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідачем частково погашено заборгованість з податку на додану вартість, внаслідок чого, заборгованість з податку на додану вартість становить 4 517 856,19 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, 22.01.2019 року та 11.01.2020 року відповідачем подано позивачу податкові декларації за 2018, 2019 роки, в яких ним самостійно розраховано розмір податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 27 000 грн. та на суму 6 300,02 грн. відповідно (77-78).

Також, 09.07.2019 року за наслідками розгляду акту № 519/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0014961305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 1 942 065,45 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 1 553 652,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 388 413,09 грн. (а.с.52);

- № 0015001305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 900 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування (а.с.53).

Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано ФОП ОСОБА_1 пеню в розмірі 511 330,27 грн. на несплачену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

Судом встановлено, що відповідачем частково погашено заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, внаслідок чого заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування становить 2 486 396,24 грн.

Також, 09.07.2019 року за наслідками розгляду акту № 519/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0014931305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників на 201 813,98 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 120 036,18 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76 141,91 грн. (а.с.47);

- № 0014921305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників (а.с.46).

Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано ФОП ОСОБА_1 пеню в розмірі 5 635,89 грн. на несплачену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників.

Внаслідок чого, заборгованість відповідача за платежем податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників становить 202 323,98 грн.

Також, 09.07.2019 року за наслідками розгляду акту № 519/09-19-13-05/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0014941305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 9 532,91 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 3 524,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 618,86 грн. (а.с.49);

- № 0014951305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 159 963,80 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 127 971,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31 992,76 грн. (а.с.51).

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості за платежем військовий збір становить 211776,83 грн., у тому числі пеня - 42 546,38 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача, що підтверджується копіями супровідних листів (а.с. 45, 61).

Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не було оскаржено, то визначені ними суми грошових зобов'язань є узгодженим податковим боргом відповідача, у відповідності до положень статті 54 Податкового кодексу України.

У встановлений законом строк відповідач не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань, та така сума набула статусу податкового боргу.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення вказаного боргу з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно положень частини 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з статтею 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 4009-51 від 04.03.2019 року. (а.с.79).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідача зі сплати: податку на додану вартість; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; з військового збору підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягами з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с.12, 46-47, 49, 51-53, 60, 62-67, 70, 73, 75, 77-79).

Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області задоволити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету заборгованість в сумі 7 418 353,24 грн. (сім мільйонів чотириста вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят три гривні двадцять чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018).

Відповідач:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Панікар І.В.

Попередній документ
91908335
Наступний документ
91908337
Інформація про рішення:
№ рішення: 91908336
№ справи: 300/1121/20
Дата рішення: 30.09.2020
Дата публікації: 05.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них