30 вересня 2020 року Справа № 808/17/18 ВО/280/36/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Семененко М.О., судді - Артоуз О.О., Прасов О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку з виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 808/17/18 - повернуто скаржнику без розгляду.
07.08.2020 до суду надійшла заява позивача про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018, за виключними обставинами. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом тим 27.02.2020 Конституційний суд у рішенні по справі №1-247/2018 (3393/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі зазначеного вважає, що наявні підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
Ухвалою суду від 12.08.2020 відкрито провадження у зв'язку з виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №808/17/18 у зв'язку з виключними обставинами в адміністративній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні на 30.09.2020.
Учасники справи у судове засідання 30.09.2020 не з'явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове засідання проведено в порядку письмового провадження.
Розглянувши, заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з виключними обставинами, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд доходить до висновку, що провадження у зв'язку з виключними обставинами у справі слід зупинити з наступних підстав.
За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати дії відповідача, щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік відповідно до положень статті 12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту” - протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік в сумі 5 360,00 грн.
Підставою звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з виключними обставинами стало рішення Конституційний Суду України від 27.02.2020 по справі №1-247/2018 (3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі №808/1628/18 (провадження № К/9901/29652/19) за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Предметом касаційного перегляду у вказаній справі є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами у зв'язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.
Застосування неконституційності закону в якості виключної обставини є дискусійним правовим питанням, що не було предметом спеціальних наукових досліджень.
При цьому, підхід, сформований судовою практикою, не визнає права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України з трьох причин: на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною, рішення не підлягали виконанню, перегляд рішень з цих підстав порушує принцип правової визначеності (res judicata).
Разом з тим, при розгляді справи №808/1628/18 (К/9901/29652/19) колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що такий підхід застосування норми пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України у справах: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду №808/2492/18, №755/4893/18 (755/18431/15-а), №804/3790/17 унеможливлює ефективний захист та поновлення прав особи, якій відмовлено у задоволенні позову внаслідок застосування закону, визнаного згодом неконституційним, у зв'язку з чим ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №808/1628/18 (К/9901/29652/19) передано на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду справу № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).
Відповідно до частини 2 статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі №808/1628/18 (К/9901/29652/19) справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат.
Пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України вставлено право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Частиною 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
У пункті 5 та 6 вказаної норми визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки позивач (заявник) порушує перед судом питання застосування норм права, яке передано на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що касаційний перегляд у справі №808/1628/18 відбуватиметься у подібних правовідносинах (в іншій справі), що є підставою для зупинення провадження у зв'язку з виключними обставинами у справі №808/17/18 відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Керуючись ст.ст.236, 241, 248, 256, 291 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у зв'язку з виключними обставинами у справі №808/17/18 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №808/1628/18.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено та підписано 30.09.2020.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді О.О. Артоуз
О.О. Прасов