про залишення частини позовних вимог без розгляду
30 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/949/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.6 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не невиплати грошової компенсації за всі дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з 2017-2019рр.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2017-2019 роки, виходячи із грошового забезпечення позивача на день звільнення із військової служби - 03.12.2019 р.
Позовна заява мотивована тим, що позивача було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
В період служби позивач отримав статус та посвідчення учасника бойових дій.
Однак, на день звільнення позивача з військової служби відповідачем протиправно не здійснено розрахунок щодо виплати грошової компенсації за не використані під час військової служби календарні дні додаткової відпустки, яка передбачена п.12 ч.1 ст.12 Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відтак позивач вважає, що у зв'язку із не проведенням повного розрахунку при його звільненні із військової служби, Наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268 в частині виключення позивача із списків особового складу також підлягає скасуванню.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що даний шостий пункт оскаржуваного наказу припиняє контракт про проходження служби позивача, проводить з ним необхідні виплати, встановлює вислугу років тощо. Даний наказ відповідає вимогам чинного законодавства щодо його видання та являється правомірним.
Представник відповідача також зазначає, що позивачем пропущений місячний строк щодо оскарження такого наказу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268 позивача було виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, на підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019р. №59 о/с про звільнення ОСОБА_1 у запас у зв'язку із закінченням строку контракту.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2017 року по 2019 рік, передбаченої законодавством, позивач вважає, що Наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268 в частині виключення позивача із списків особового складу підлягає скасуванню, відтак звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).
З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати п.6 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268, яким ОСОБА_1 , було виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог з приводу визнання п.6 наказу від 03.12.2019 № 268 протиправним та підстав для його скасування не було подано до суду жодного доказу.
Так, ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач звернувся до суду про визнання п.6 Наказу №268 протиправним тільки 07 квітня 2020 року, а був звільненими наказом від 03.12.2019 року.
Після дослідження матеріалів справи, інших доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.3, ч.4 ст. 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи місячний строк звернення до суду, адміністративну справу в частині визнання протиправним та скасування п.6 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268, через пропущення строку звернення до суду належить залишити без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 240, 242-246, 248, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування п.6 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.12.2019 року №268 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк