про залишення позовної заяви без розгляду
30 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/12965/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача провести з 30.01.2020 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 17.08.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Однак, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву залишено без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із уточненням змісту позовних вимог шляхом зазначення конкретного розміру щомісячної грошової допомоги, яку позивач просить нарахувати на її користь.
На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2020 від позивача надійшла уточнююча позовна заява.
Залишаючи без руху позовну заяву, судом було зазначено, що суд не уповноважений формулювати за позивача позовні вимоги, тому ОСОБА_1 слід уточнити зміст її позовних вимог шляхом зазначення конкретного розміру щомісячної грошової допомоги, яку вона просить нарахувати та виплатити на її користь, зважаючи на те, що статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлені різні розміри цієї допомоги.
Як вбачається зі змісту уточнюючої позовної заяви, позивачем на виконання вимог ухвали суду зазначено розмір допомоги, стосовно якої виник спір, однак змінено період, за який слід зобов'язати відповідача вчинити дії щодо її нарахування та виплати, а саме: "з 30.01.2020" на "з 17.07.2018".
Дослідивши зміст нової уточненої позовної заяви, суд не може її розцінити як виконання вимог ухвали суду від 16.09.2020, оскільки вона фактично є пред'явленням нового позову.
Так, предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, а тому повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Заявляючи позов, який надійшов на адресу Житомирського окружного адміністративного суду 10.08.2020, позивач в якості такої матеріально-правової вимоги визначив факт ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 30.01.2020, вчасно реалізувавши своє право на звернення з позовом до суду.
Саме ця позовна заява підлягала перевірці на предмет додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, та щодо неї ухвалювалось рішення про наявність недоліків цієї заяви із зазначенням шляхів їх усунення.
Натомість, позивач, подавши уточнену позовну заяву, фактично пред'явив новий позов, змінивши свої матеріально-правові вимоги, в межах яких заявлено первісний позов про вирішення спору. Так, позивачем поставлено вимогу про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, починаючи з 17.07.2018 року, що обумовлює виникнення нових правових підстав для залишення цього позову без руху.
У той же час, приписи КАС України, які регламентують такий процесуальний інститут як залишення позовної заяви без руху, передбачають лише одноразову перевірку суддею позовної заяви на предмет додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Таким чином, реалізація позивачем права на усунення недоліків позовної заяви може відбуватись виключно в межах вимог первісно поданого позову. У свою чергу, пред'явлення нового позову вимагає повторного застосування суддею алгоритму дій, визначених у ст. 169 КАС України. У той же час, зміст ст. 169 КАС України не вказує на право суду застосувати цю процедуру необмежену кількість разів по відношенню до поданого позову. Протилежний висновок призвів би до того, що стадія відкриття провадження у справі втратила б визначення часових меж, а позивач набув би необмеженого права трансформувати свої вимоги, що порушує принцип юридичної визначеності.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 16.09.2020, оскільки фактично пред'явив новий позов з новим предметом спору, в межах якого суд не наділений процесуальною можливістю вирішити питання про відкриття провадження лише щодо позовних вимог, які були предметом первісно поданого позову, так само як і не наділений кількісно необмеженим правом повторного залишення позовної заяви без руху, а тому позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Слід також зазначити, що намір захистити у судовому порядку порушені права має реалізовуватись у чіткій відповідності до вимог закону і має бути наслідком добросовісних дій як суду, так і всіх учасників процесу. Позивачу було чітко роз'яснено недоліки поданого позову та способи їх усунення, які залишились без належного реагування зі сторони позивача та довільно протрактовані ним шляхом подачі нового позову.
Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Положеннями частини 4 статті 240 КАС України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Майстренко