Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2020 р. Справа№200/7564/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Антитерористичного центру при Службі безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у внесенні змін до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск та до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056 в частині виправлення помилки при написанні його прізвища;
- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск та до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056, відповідно до яких виправити допущену помилку при написанні його анкетних даних, а саме, замість прізвища « ОСОБА_1 » записати правильно його прізвище як « ОСОБА_1 ».
Позов обґрунтовував тим, що з 18.06.2016 року по 23.06.2017 року проходив службу в органах внутрішніх справ України; у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію України» з 23.06.2017 року прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, де проходить службу і на теперішній час. Брав участь в проведенні антитерористичної операції; брав участь в проведенні антитерористичної операції; з 30.04.2018 року залучення його до проведення антитерористичної операції припинено наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск з невірним зазначенням прізвища у документах.
Так, в наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск та в наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056 допущено помилку при написанні його анкетних даних, а саме замість прізвища « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_1 », що не збігається з його дійсними анкетними даними, які вірно зазначені у паспорті, що в подальшому призвело до відмови в отриманні статусу учасника бойових дій.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.10.2019 року, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 11.12.2019 року та постановою Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі № 266/4202/19, відмовлено в задоволенні його заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Судами рекомендовано особисто звернутися зі спірним питанням до Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
У зв'язку з наведеним 03.03.2020 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив випрати допущену в наказах помилку при написанні його анкетних даних, а саме, замість прізвища « ОСОБА_1 » записати правильно його прізвище як « ОСОБА_1 ».
Однак, отримав відповідь від 14.05.2020 року № 33/7-СД-604/138, в якій зазначалося, що такі накази не видаються, вирішення зазначеного питання можливо здійснити лише шляхом звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення відповідно правовстановлюючого документу (п. 6 ч. 1 або ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).
Такі дії відповідача вважав неправомірними, оскільки він вже звертався до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (справа № 266/4202/19), і в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в цій справі було звернуто його увагу на те, що Антитерористичний центр при Службі безпеки України є постійно діючим органом при Службі безпеки України, і позивач не позбавлений можливості звернутися до нього з метою внесення змін щодо його прізвища до наказів, які приймалися Антитерористичним центром при Службі безпеки України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що щодо наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року №056, то прізвище позивача в ньому зазначено правильно - Решетников.
Щодо наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України - - керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей від 30.04.2018 року № 120 дск, то наказ не є наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Видання зазначеного наказу здійснювалося в оперативному штабі з управління АТО (далі - ОШУ АТО. Штаб АТО) з подальшою передачею на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України
Існує різниця між наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - АТЦ при СБУ) та наказами першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України - керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією (далі - ОШУ АТО), оскільки АТЦ при СБУ та ОШУ АТО це різні органи з різними повноваженнями, функціями, організаційною структурою, статусом, та діяльність яких регламентується різними нормативно-правовими актами (АТЦ при СБУ - Положенням, яке затверджено указом Президента України від 14.04.1999 року №379/99, ОШУ АТО - постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 611-11).
ОШУ АТО є тимчасовим міжвідомчим органом (ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
З 23.05.2014 року до 30.04.2018 року, тобто до припинення АТО, першими заступниками керівника АТЦ при СБУ - керівниками ОШУ АТО на ротаційній основі були виключно посадові особи Збройних Сил України, тобто співробітники іншого військового формування (не СБУ, не АТЦ при СБУ), які не перебували у владно-управлінському (оперативному) підпорядкуванні АТЦ при СБУ (перебували поза штатними посадами АТЦ при СБУ), на відміну від інших осіб ОШУ АТО.
На даний час (період Операції Об'єднаних Сил) так само, як і у період АТО, керівник ОШУ має подвійне підпорядкування - Президентові, як Верховному Головнокомандувачу, та начальнику Генерального Штабу ЗСУ. Вказане обумовлено найбільшими матеріально-технічними, кадровими, бойовими можливостями та здійснення належного дисциплінарного впливу на підпорядкований особовий склад ЗСУ та МО України.
З 30.04.2018 року з урахуванням положень ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. 18 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», рішенням РНБО України від 30.04.2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (уведене в дію Указом Президента України від 30.04.2018 року №116) проведення АТО на території Донецької та Луганської областей припинено.
Наказом Верховного Головнокомандувача ЗС України від 30.04.2018 року №3дск-оп «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (який виданий у відповідності до ст. 8 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях») широкомасштабну АТО на території Донецької та Луганської областей змінено на ООС.
Враховуючи зазначене, а також те, що на сьогодні Штаб з управління антитерористичною операцією не функціонує, керівник ОШУ АТО відсутній, Штаб АТЦ не є правонаступником ОШУ АТО, керівник АТЦ при СБУ не має повноважень вносити зміни до наказів керівника ОШУ АТО (відповідно до положення про АТЦ) та у зв'язку із прямою забороною законодавством України втручатися в його діяльність, внесення будь-яких змін до наказів керівника ОШУ АТО вбачається неможливим.
Тому усунення ймовірної описки саме в наказі першого заступника керівника АТЦ при СБУ - керівника ОШУ АТО від 30.04.2018 року № 120 дск можливе лише в порядку ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Також зазначав, що існує чисельна судова практика із задоволенням заяв щодо встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, щодо інформації, яка міститься в наказах першого заступника керівника АТЦ (судові рішення у справах № 235/2687/20, № 375/1460/19, № 235/2720/20).
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в національній поліції (в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області).
Як зазначав позивач, він брав участь в проведенні антитерористичної операції; з 30.04.2018 року залучення його до проведення антитерористичної операції припинено наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск з невірним зазначенням прізвища у документах, в тому числі в наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056, - замість прізвища « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_1 ».
Про вказані обставини позивач дізнався з листа Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.01.2019 року №20з/12/01-2019 на рапорт про надання статусу учасника бойових дій, яким його повідомлено про виявлену помилку в написанні його прізвища і направлення відповідного клопотання про внесення змін до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск, на яке отримано відповідь штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 26.11.2018 року №33/7-9306, якою рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту, що має юридичне значення відповідно правовстановлюючого документу (п. 6 ч. 1 або ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України) щодо підтвердження облікових даних.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.10.2019 року в справі № 266/4202/19, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 11.12.2019 року та постановою Верховного Суду від 01.04.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, а саме факту належності йому записів в наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск та в наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056.
Судовими рішеннями встановлено, що в період з 18.06.2016 року по 23.06.2017 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 23.06.2017 року був прийнятий на службу до Приморського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області, де проходить службу і на теперішній час. Згідно з довідкою штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.02.2019 року на підставі наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року №056 ОСОБА_1 було включено до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в Антитерористичні операції.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі № 266/4202/19 звернуто увагу на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов, зокрема, як:
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Як встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, в справі № 266/4202/19, заявник ( ОСОБА_1 ) не довів, що не має іншої можливості одержати зміни в відомчому документі. Адже на час винесення судових рішень позивач не звертався до відповідного суб'єкта з питанням про виправлення описки в наказах і відмову у вирішенні цього питання не отримував.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі № 266/4202/19 звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що Антитерористичний центр при Службі безпеки України є постійно діючим органом при Службі безпеки України (Указ Президента України від 14.04.1999 року №379/99), та зазначено, що позивач «не позбавлений можливості звернутись до Антитерористичного центру при Службі безпеки України з метою внесення змін щодо його прізвища» до наказів, які приймалися Антитерористичним центром при Службі безпеки України.
У зв'язку з наведеним, посилаючись на вказані обставини, в тому числі на ці судові рішення, 03.03.2020 року, позивач звернувся до Служби безпеки України із заявою, в якій просив у зв'язку з виниклою помилкою при написанні його прізвища внести зміни до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск та до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056, відповідно до яких виправити допущену помилку при написанні його анкетних даних, а саме, замість прізвища « ОСОБА_1 » записати правильно його прізвище як « ОСОБА_1 ».
До заяви додав копії рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.10.2019 року в справі № 266/4202/19 та постанови Донецького апеляційного суду від 11.12.2019 року в цій же справі.
Заява була передана до Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
На заяву Антитерористичним центром при Службі безпеки України надано відповідь від 14.05.2020 року № 33/7-СД-604/138 (за підписом заступника начальника штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України), в якій зазначалося, що наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року №056 ОСОБА_1 залучено до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (далі - АТО) з 18.06.2016 року.
Наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України - керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей (далі - ОШУ АТО) від 30.04.2018 року № 120 дск не є наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Видання зазначеного наказу здійснювалося в оперативному штабі з управління АТО з подальшою передачею на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Разом з тим, у зв'язку з припиненням з 30.04.2018 року проведення антитерористичної операції, а також припиненням функціонування Штабу АТО як органу управління АТО, накази керівника ОШУ АТО на сьогодні не видаються, і внесення будь-яких змін до зазначених наказів неможливе.
Також повідомлено, що оскільки відповідний наказ керівника ОШУ АТО в частині зазначення в ньому правильного прізвища не може бути виданий, тому вирішення зазначеного питання можливо здійснити лише шляхом звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення відповідно до правовстановлюючого документу (п. 6 ч. 1 або ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом також встановлено, що наказом першого заступника голови Служби - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року №056, зокрема ОСОБА_1 з 18.06.2016 року залучено до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Вказаний наказ не містить описки щодо прізвища позивача.
Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 30.04.2018 року № 120 дск (по стройовій частині), зокрема ОСОБА_1 з 30.04.2018 року вважається таким, що вибув до пунктів постійної дислокації (Центрального ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області) зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення.
У вказаному наказі зазначено прізвище не « ОСОБА_1 », а « ОСОБА_1 ».
В даній адміністративній справі містяться не накази, а витяги (в тому числі архівні витяги) з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056 та з наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск в частині, що стосується позивача та даного позову.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України, що затверджено указом Президента України від 14.04.1999 року №379/99, Антитерористичний центр (далі - Центр) є постійно діючим органом при Службі безпеки України, який здійснює координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом у запобіганні терористичним актам щодо державних діячів, критичних об'єктів життєзабезпечення населення, об'єктів підвищеної небезпеки, актам, що загрожують життю і здоров'ю значної кількості людей, та їх припиненні.
Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, бланки, печатки і штампи зі своїм найменуванням, а також печатку із зображенням Державного Герба України (п. 21 Положення).
Згідно з п. 7 Положення Центр складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах Служби безпеки України.
Відповідно до п. 8 Положення Центр очолює керівник, який призначається із числа заступників Голови Служби безпеки України та увільняється від виконання обов'язків Президентом України.
Керівник Центру має першого заступника та заступника, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Служби безпеки України за поданням керівника Центру. Перший заступник та заступник керівника Центру призначаються із числа співробітників Служби безпеки України. Заступник керівника Центру за посадою є начальником штабу Центру.
Пунктами 12 та 13 Положення визначено, що Штаб є виконавчим робочим органом Центру, формується за рахунок штатної чисельності Служби безпеки України і підпорядковується керівникові Центру.
Штаб організовує поточну роботу з виконання Центром покладених на нього завдань.
Отже, відповідно до вказаного Положення лише Антитерористичний центр при Службі безпеки України є постійно діючим органом при Службі безпеки України та юридичною особою, яка відповідно до вимог ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України наділена адміністративною процесуальною правосуб'єктність (адміністративної процесуальною правоздатністю та дієздатністю).
Антитерористичний центр при Службі безпеки України має штаб (штаб АТО).
Антитерористичний центр при Службі безпеки України є суб'єктом владних повноважень, де видавався наказ, зокрема щодо позивача від 13.06.2017 року № 056, щодо виправлення помилки в який звернувся позивач.
В наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.06.2017 року № 056 мова йдеться про ОСОБА_1 .
Отже, вказаний наказ описки щодо прізвища позивача не містить.
В наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30.04.2018 року № 120 дск, щодо виправлення помилки в який також звернувся позивач, мова йдеться про ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року витребувано у Антитерористичного центру при Службі безпеки України, зокрема докази в підтвердження або спростування позиції позивача щодо допущеної, зокрема у наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 30 квітня 2018 року № 120 дск описки в частині прізвища ОСОБА_1 .
Відповідачем надані пояснення про те, зокрема, що усунення ймовірної описки в цьому наказі можливе лише в порядку ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, відповідач не підтвердив і не спростував позицію позивача щодо допущеної описки в частині його прізвища.
Відповідач також зазначав, що вказаний наказ (від 30.04.2018 року № 120 дск) прийнятий першим заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України - керівником оперативного штабу з управління антитерористичною операцією (ОШУ АТО), який не є штабом АТО (ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»). Оперативний штаб з управління антитерористичною операцією у зв'язку з припиненням антитерористичної операції на сьогодні відсутній, оскільки штаб з управління антитерористичною операцією, який був тимчасовим міжвідомчим органом, не функціонує.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», який регулює питання управління антитерористичною операцією, для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Порядок діяльності оперативного штабу з управління антитерористичною операцією визначається на основі Положення про нього, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 611-11 затверджено Положення про оперативний штаб з управління антитерористичною операцією (постанова має гриф секретності «таємно»).
Статтею 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» також визначено, що керівник оперативного штабу визначає межі району проведення антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією будь-яких осіб незалежно від посади не допускається.
Як встановлено судом з урахуванням пояснень Антитерористичного центру при Службі безпеки України, який є компетентним органом у спірних питаннях, наказ від 30.04.2018 року № 120 дск (по стройовій частині) був прийнятий першим заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) як керівником оперативного штабу у відповідності до ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та прийнятого на її виконання Кабінетом Міністрів України Положення.
Вказаний оперативний штаб згідно з вимогами законодавства був тимчасово створений для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, і у зв'язку із припиненням з 30.04.2018 року проведення антитерористичної операції (що є загальновідомим фактом, який згідно з ч. 3 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказуванню) перестав функціонувати. Всі його документи (накази) передані на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Отже, як станом на час виникнення спірних правовідносин, так і станом на час вирішення справи штаб з управління антитерористичною операцією не функціонує, і, відповідно, керівника такого штабу, який би міг внести зміни до прийнятого ним наказу в разі наявності на це підстав, не існує.
За таких обставин суд погоджується з позицією відповідача щодо фактичної неможливості внесення змін до наказу від 30.04.2018 року № 120 дск (по стройовій частині).
Разом з тим, позивач, з посиланням на встановлені судом обставини в даній адміністративній справі, не позбавлений права на вирішення спірного питання шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, що відбувається в порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Так, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, яка регулює питання справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З огляду на наведене позов із зазначених в ньому підстав задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Антитерористичного центру при Службі безпеки України (01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2, код ЄДРПОУ 20003727) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 01 жовтня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда