Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2020 р. Справа№200/6672/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
до відповідача Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.04.2020 року ВП № 61044653, скасування постанови від 01.04.2020 року ВП № 61044653 про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, постанова, яка оскаржується, прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Зазначає, що пенсійна справа знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, тому Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не має можливості виконати зазначений виконавчий документ.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області не є правонаступником Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, отже неможливість виконання рішення з підстав передання пенсійної справи до іншого управління є необгрунтованими.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив та заяву про розгляд справи за його участі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 200/7946/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволені частково. Визнана протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 року по 30.11.2018 року.
23 січня 2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Донецькій області відкрите виконавче провадження по даній справі.
Листом від 14.02.2020 року Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Донецькій області, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року відпрацьоване на виплатний період грудня 2019 року, борг з 01.12.2017 року по 30.11.2018 року в сумі 112749 грн. 48 коп. нарахований, але не виплачений згідно постанови Кабінету Міністру України № 335 від 25.04.2018 року «Про внесення змін до постанови кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365» суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковується в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів, тобто борг за минулий період не виплачується.
18.02.2020 року на адресу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов запит про направлення пенсійної справи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Краматорська Донецької області, 19.02.2020 року пенсійна справа ОСОБА_1 направлена на адресу Управління Пенсійного фонду України м. Краматорська Донецької області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року у справі № 200/7946/19-а в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження зі Слов'янського ОУПФУ Донецької області на Управління ПФУ м. Краматорська Донецької області - відмовлено.
01.04.2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного межріонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесена постанова про накладення на Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення в сумі 5100 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню виконавчих документів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. З ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. Конституції України судові рішення ухвалюються судами і іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує, виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові та практичні умови для втілення їх у життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2016 року, п. 184).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що тривале невиконання рішення суду боржником є необґрунтованим та безпідставним, тому накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця щодо невиконання рішення суду є правомірним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова, яка оскаржується, прийнята відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Суд вважає неогрунтованим довід позивача щодо того, що рішення суду повинно виконувати Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області, оскільки ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року у справі № 200/7946/19-а в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження зі Слов'янського ОУПФУ Донецької області на Управління ПФУ м. Краматорська Донецької області - відмовлено.
Тобто, виконання рішення покладене саме на позивача.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інших підстав для скасування постанови, яка оскаржується, позивачем не наведено.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надані суду належні доказу правомірності прийняття постанови, яка оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлена правомірність дій відповідача щодо прийняття постанови, яка оскаржується, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ЄДРПОУ 43315445, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Я.Мудрого, 16) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.04.2020 року ВП № 61044653, скасування постанови від 01.04.2020 року ВП № 61044653 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.В. Давиденко