Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 вересня 2020 р. Справа№200/6550/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі листів талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості за 2020 рік та зобов'язання їх видати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач як учасник війни має право на отримання від відповідача талонів на пільговий проїзд для забезпечення його прав, наданих п.п. 7, 16 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вказав, що рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним), серед іншого, абзац другий підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII, яким скасовано пільги, визначені п.п. 7, 16 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та вирішив, що після втрати чинності абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII, згідно з якими виключено окремі положення Закону № 3551-XII зі змінами, підлягатимуть застосуванню пункти 7, 16 частини першої статті 14 Закону України № 3551-XII у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Отже, на час звернення позивача пункти 7, 16 частини першої статті 14 Закону України № 3551-XII були чинними, відмова відповідача у видачі позивачу листа талонів на проїзд є протиправною.
Відповідач у наданому до суду відзиві зазначив про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог. За змістом відзиву з 01.01.2015 п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України № 3551-XII виключено. Крім цього відповідач зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права громадян не є абсолютними, а механізм реалізації цих прав може бути змінено державою, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011. У разі поновлення пункту 7 ч. 1 ст. 14 Закону України № 3551-XII позивачу буде видано лист талонів на пільговий проїзд.
Зважаючи на вказане відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, позивачу повернуто надмірно сплачений судом збір.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , згідно посвідчення НОМЕР_2 від 20.10.2016 позивач має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників війни.
22.05.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області із листом про видачу талонів на пільговий проїзд як учаснику війни для забезпечення його прав, наданих п.п. 7, 16 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якими учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:
безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
Листом від 26.05.2020 № 01-3-1782 відповідач відмовив позивачу у видачі листів талонів, оскільки з 01.01.2015 зі ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виключено норми, що передбачали пільги щодо безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
Відповідачем в листі також вказано, що у разі поновлення норм чинного законодавства позивачу буде видано лист талонів на пільговий проїзд.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Пунктами 7, 16 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, що діяла до 01.01.2015, учасникам війни (статті 8, 9) надавались такі пільги:
безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
З 01.01.2015 пункти 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII виключені на підставі абзацу другого підпункту 1 пункту 9 Закону № 76-VIII.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) Конституційний Суд України:
-визнав таким, що не відповідає Конституції України (некоституційними), серед іншого, абзац другий підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII та вирішив, що абзац другий підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- у зв'язку з тим, що абзац другий підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII, згідно з якими виключено окремі положення Закону № 3551-XII зі змінами, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатимуть пункти 7, 16 частини першої статті 14 Закону України № 3551-XII у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII.
Отже, станом на час розгляду відповідачем заяви позивача від 22.05.2020 про видачу листів талонів на проїзд відповідно до пунктів 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII норми Закону № 76-VIII, згідно з якими учасники війни були позбавлені цих пільг, втратили чинність, а пункти 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII в свою чергу були чинними та підлягали застосуванні у редакції, чинній до 01.01.2015.
Щодо визначення Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області належним суб'єктом розгляду звернення позивача як учасника війни та відповідачем у справі суд зазначає наступне.
Під час дії редакції п.п. 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII, чинної до 01.01.2015, діяла редакція постанови КМУ від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» та затвердженого нею Порядку (далі - Порядок № 302), відповідно до абз. 2 п. 2 якого лист талонів на право одержання ветеранами війни і особами, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий проїзд зазначеним особам згідно з пунктом 17 частини першої статті 12, пунктом 21 частини першої статті 13, пунктом 16 частини першої статті 14, пунктом 18 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно з абзацами 1, 3 п. 7-1 цього Порядку у вказаній редакції листи талонів на право одержання ветеранами війни і особами, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості видавались: інвалідам війни, учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. № 632, як набрала чинності 31.08.2018, внесено зміни до Порядку № 302, відповідно до яких, право на отримання листів талонів залишилося в учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, органи соціального захисту населення уповноважені видавати такі листи особам з інвалідністю внаслідок війни.
Разом із цим, у Рішенні Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 зазначено, що обмеження або скасування положеннями Закону № 76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551 (зокрема, п.п. 7, 16 ч. 1 ст. 14), фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону № 76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Вказане стало підставою для скасування Конституційним Судом України абзацу другого підпункту 1 пункту 9 Закону № 76-VIII, яким виключено пункти 7 та 16 з частини першої статті 14 Закону № 3551-XII.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо видачі листа талонів призводить до ситуації, за якої учасники війни позбавлені можливості користуватись належними їм пільгами, передбаченими чинними на теперішній час пунктами 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII, що є неприпустимим.
Аналогічні висновки викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Будченко проти України» (заява № 38677/06) від 24 квітня 2014 року зазначено, що враховуючи тривалу бездіяльність держави (з запровадження в законодавстві механізму проведення компенсації), Суд вважає, що через нездатність забезпечити звільнення заявника від оплати, на що він мав право за законом в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення від 2 лютого 2010 року у справі «Клаус і Юрій Кіладзе проти Грузії» (Klaus and louri Kiladze v. Georgia), заява № 7975/06, п. 76).
Зважаючи на передбачене статтею 14 Закону № 3551-XII право позивача на отримання пільг з проїзду та не визначення після прийняття Конституційним Судом України рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018 на законодавчому рівні іншого органу, на який би було покладено обов'язок з видачі листів талонів учасникам війни та враховуючи те, що до внесення змін Постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. № 632 до Порядку № 302 виконання зазначеного обв'язку покладалося на органи соціального захисту населення за місцем реєстрації суб'єкта звернення, суд вважає саме відповідача у справі належним суб'єктом розгляду звернення позивача про видачу талонів на проїзд.
З урахуванням викладеного вище суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача, викладена у листі від 26.05.2020 № 01-3-1782 за наслідком розгляду заяви позивача від 22.05.2020 про видачу талонів на проїзд на виконання прав, визначених пунктами 7, 16 статті 14 Закону № 3551-XI з підстав відсутності таких пільг є протиправною.
Враховуючи наведене, вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі листа талонів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Абзацом 2 п. 2 Порядок № 302 в редакції, що діяла під час дії редакції п.п. 7 та 16 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII, чинної до 01.01.2015, та до внесення у Порядок № 302 змін Постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. № 632, передбачалось, що листи талонів на право одержання, у тому числі, учасниками війни проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий проїзд зазначеним особам, зокрема, згідно з пунктом 16 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Порядком № 302 не передбачалося раніше та не передбачено на час розгляду заяви позивача видачу вказаних листів талонів в якості документів, що надають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання згідно з пунктом 7 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак, зазначений не впливає на право позивача користуватись пільгами, визначеними пунктом 7 частини першої статті 14 цього Закону без отримання листів талонів на підставі посвідчення учасника війни.
Отже, підстави для зобов'язання відповідача видати лист талонів на безоплатний проїзд на виконання положень пункту 7 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» відсутні.
Стосовно видачі листа талонів в якості документа що надає право на пільговий проїзд згідно з пунктом 16 частини першої статті 14 вказаного Закону, слід зазначити, що цим пунктом передбачено право учасника війни: на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення; або ж проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
Оскільки лист талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий та враховуючи висновки суду про наявність в позивача у 2020 році права на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою, що передбачено пунктом 16 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача видати позивачу лист талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій, а отже відповідно приписів Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області ОСОБА_1 у видачі листів талонів на безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області видати ОСОБА_1 лист талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості за 2020 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області (відповідач) - ідентифікаційний код юридичної особи 25953161, місцезнаходження: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Поштова, 22.
Суддя А.С. Михайлик