Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2020 р. Справа №200/12699/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.09.2020 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яким зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року.
Представники сторін та заявника у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що учасники справи на судове засідання не з'явились, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, а також матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Рішенням від 20.12.2018 року позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії суд задовольнив в повному обсязі. Визнав протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року. Зобов'язав Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2016 року та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 березня 2016 року.
На виконання рішення суду від 20.12.2018 року, суд видав виконавчий лист по справі.
05.04.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - державний виконавець) за виконавчим листом, виданим на підставі зазначеного судового рішення, відкрито виконавче провадження.
На адресу відділу примусового виконання надійшли листи від Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі-управління) за вих. № 23973/13 від 26.09.2019 року, та №12283/13 від 14.05.2019 року, в яких боржник повідомив, що стягувачу нараховано пенсію за період з 01.03.2016 року по 31.05.2019 року у загальній сумі 69354,57 грн. У зв'язку з тим, що стягувачем не було надано реквізитів ДОУ AT «Ощадбанк», було призупинено виплату пенсії до надання вищезазначеним заяви про виплату через вказану банківську установу. Доплата за рішенням суду, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
У зв'язку з вищенаведеним, старший державний виконавець просить суд змінити спосіб виконання рішення з "нарахування та виплату пенсії, а також сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат з 01.03.2016 року по 30.05.2019 року " на "стягнення з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.05.2019 року, що складає 69 354, 57 грн".
Проаналізувавши встановлені обставини, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення може звернутися державний виконавець у випадках, які встановлені законом.
Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Виконання згаданого обов'язку не пов'язане з наявністю інших причин.
Саме посилаючись на ці обставини, старший державний виконавець звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом зміни зобов'язання боржника поновити виплату пенсії та сплати заборгованості на стягнення з боржника нарахованої заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 69 354, 57 грн., з метою подальшого виконання рішення суду органами Державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, доходить висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, тому у задоволенні заяви старшого державного виконавця слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 року (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 року (справа №21-506а14), від 13.01.2015 року (справа №21-604а14), від 17.02.2015 року (справа №21-622а14), від 14.04.2015 року (справа №21-78а15).
З рішення суду від 20.12.2018 року вбачається, що суд захистив порушене право позивачки, визнавши протиправнимі дії відповідача та зобов'язавши останнього поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016 року та сплатити заборгованість за весь період. Вимога державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача заборгованості за спірний період фактично змінює рішення суду.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України №21-506а14 від 25.11.2014 року, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі є не обґрунтованою, заміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонована заявником, фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивачки, а тому суд відмовляє в задоволенні поданої заяви.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст. 378 КАС України, -
У задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 30.09.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб