Копія
01 жовтня 2020 року Справа № 160/10508/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.07.2019р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак пенсійним органом було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Вказану відмову пенсійного органу позивач оскаржила в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020р. у справі № 160/13155/19) було визнано протиправними дії ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні позивачу періодів роботи з 1980р. по 20.05.1986р. , з 01.09.1977р. по 05.07.1988р. та скасовано рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком. ОСОБА_1 знову звернулась до відповідача щодо призначення пенсії за віком, проте листом від 15.05.2020р. за № 0400-0305-8/28630 пенсійним органом було відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/10508/20. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_1 відсутня дата заповнення, що суперечить вимогам п 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, тому для зарахування до загального стажу періоди роботи відсутні підстави. Також в трудовій книжці позивачки допущенні наступні недоліки : з 13.10.1986 р. по 14.07.1990 р. та з 18.12.1996 по 01.02.1998 - виправлення у дані прийняття на роботу; з 19.07.1990 по 12.12.1996 - відсутня дата наказу про звільнення; з 01.02.1998 по 17.03.1999- відсутня дата та наказ про звільнення. За наданими позивачкою документами для розрахунку пенсії можливо застосувати страховий стаж, який складає 23 років 11 місяців 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 жовтня 2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 13.11.2019 р. за вих. №368/03.25-17 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стажу у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з такою відмовою, позивач оскаржила її в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №160/13155/19 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зараховуванні періодів роботи ОСОБА_1 в комбінаті громадського харчування м. Ізяслав на посаді буфетниці з 23.09.1980 р. по 20.05.1986 р. та періоду її навчання в Хмельницькому кооперативному професійно-технічному училищі з 01.09.1977 р. по 05.07.1978 р. до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , оформлене листом від 13.11.2019 р. за вих. №368/03.25-17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Вказане рішення суду набрало законної сили 27.02.2020р.
30.04.2020р. ОСОБА_1 вдруге звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 15.05.2020р. за № 0400-0305-8/28630 відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного трудового стажу. Також зазначено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 є певні недоліки, а саме: з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р. - виправлення у даті прийняття на роботу; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р. - відсутня дата наказу при звільненні, з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. - відсутня дата та наказ при звільненні.
Таку відмову пенсійного органу позивач вважає незаконною, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року - 59 років.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як підтверджено матеріалами справи, на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу вперше із заявою про призначення їй пенсії (27.06.2019р.), вона досягла необхідного пенсійного віку (59 років), передбаченого ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, як вбачається з листа від 15.05.2020р. № 0400-0305-8/28630 пенсійний орган не врахував до загального страхового стажу періоди роботи позивача: з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р. - з підстави виправлення у даті прийняття на роботу; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р. - відсутня дата наказу при звільненні, з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. - відсутня дата та наказ при звільненні.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Водночас, суд зауважує, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить всі необхідні записи, які підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у спірні періоди: з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, такі як виправлення у даті прийняття на роботу, відсутність дати наказу при звільненні, оскільки, на думку суду, наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи зараховувати періоди роботи позивача з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. до загального стажу, що надає право на призначення пенсії за віком, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач в позовних вимогах просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.07.2019р.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною відмову, оформлену листом від 15.05.2020р. за № 0400-0305-8/28630, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування періодів роботи позивача з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. до загального страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. та призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно вимог статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 15.05.2020р. за № 0400-0305-8/28630, щодо неврахування періодів роботи ОСОБА_1 з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р. до загального страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди її роботи з 13.10.1986р. по 14.07.1990р., з 18.12.1996р. по 01.02.1998р.; з 19.07.1990р. по 12.12.1996р., з 01.02.1998р. по 17.03.1999р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.2019 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 01.10.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.