Копія
30 вересня 2020 року Справа № 160/5657/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Кусякін А.М., Дженчако Т.М. Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 658 к від 16.04.2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції, інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- відповідач бездоказово звинуватив позивача у порушенні службової дисципліни;
- із зазначеними формулюваннями порушень позивач не погоджується, вважає, що вони є загальними та не розкривають змісту вчиненого дисципліраного проступку, наявності і характеру вини та не є підставою для притягнення до відповідальності;
- стосовно позивача висунуто звинувачення в перебуванні під час служби у нетверезому стані та висунуто вимогу пройти медичне обстеження через що у позивача погіршився стан здоров'я та загострилася хвороба кишківника;
- позивач звернувся до медичного закладу за допомогою, де пройшов медичне обстеження, під час якого стан алкогольного сп'яніння не підтвердився;
- позивач тривалий час перебував на лікарняному та повідомив про це своє керівництво, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність № 22 від 20.12.2019 року, № 018412 від 02.01.2020 року, від 27.01.2020 року, № 019216 від 17.02.20202 року;
- листом КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» ДМР від 17.03.2020 року № 3/19 підтверджено факт звернення позивача до лікарні з приводу захворювання дитини та через це видана довідка про тимчасову непрацездатність на ім'я позивача;
- звинувачення позивача у відмові пройти інструктаж та порушенні службової дисципліни є безпідставними, оскільки позивач прибув вчасно на місце служби та згідно розпорядку очікував своєї черги і не відмовлявся від виконання своїх обов'язків;
- відповідно до Книги нарядів та затвердженої начальником розстановки нарядів від 20.12.2019 року позивач поставив свій підпис на підтвердження отримання та прийняття зброї;
- таким чином позивачем не допущеного порушення службової дисципліни;
- службове розслідування в супереч вимог статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» проведено з порушенням місячного строку;
- позивача не повідомляли стосовно проведення щодо нього службового розслідування та не вручали копію наказу про призначення службового розслідування;
- відповідачем допущено порушення порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- матеріали службового розслідування не містять наказу про створення дисциплінарної комісії;
- під час конфлікту з ОСОБА_2 в кімнаті зберігання зброї, позивача було звинувачено у зухвалій поведінці, з чим позивачем не згоден; дійсно позивач розмовляв на підвищених тонах з метою довести до ОСОБА_2 свою правоту в частині належного виконання наказів МВС від 23.05.2017 року № 440 та від 11.10.2018 року № 828;
- всі опитані під час службового розслідування особи є працівниками чергової частини Дніпровського ВП та прямими підлеглими ОСОБА_2 , від якого залежить їх розмір преміювання, графік відпусток, години роботи та відпочинку, що вказує на необ'єктивність та упередженість проведення службової перевірки;
- на добове чергування позивач 20.12.2019 року не заступав, підпис у книзі нарядів стосовно отримання зброї позивачу не належить;
- причина відсутності 20.12.2019 року потягом більш як 2 двох годин на робочому місці є поважною: проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на вимогу керівників;
- застосоване до позивача дисциплінарне покарання не відповідає вчиненому ним проступку;
- у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_3 існував приватний інтерес відносно ОСОБА_2 , тобто особи, яка подала скаргу, оскільки вони перебувають у дружніх відносинах.
Ухвалою суду від 24.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 23.07.2020 року через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:
- під час службового розслідування встановлено, що позивач відмовився від здійснювати перерахунок вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, криміналістичної техніки та іншого майна, що знаходиться у кімнаті зберігання зброї;
- позивач відмовився доповісти про готовність заступати в добовий наряд начальникові Дніпровського ВП ГУНП;
- в подальшому під час проведення інструктажу з новою зміною позивач на інструктаж не з'явився та продовжував пити каву у приміщенні чергової частини; на вимогу майора поліції ОСОБА_4 стати до строю позивач вийшов з приміщення чергової частини; майор поліції ОСОБА_4 доповів позивачу особисто вимоги наказу Національної поліції України від 28.03.2019 року № 309, після чого позивач вийшов із строю і направився знову до приміщення чергової частини; на зауваження повернутися до строю відреагував різко та грубо з нецензурними висловлюваннями, на підґрунті чого у майора поліції ОСОБА_4 з позивачем розпочався словесний конфлікт, який йшов на підвищених тонах;
- у позивача запідозрили стан алкогольного сп'яніння та запропонували позивачу пройти відповідне медичне обстеження;
- працівниками відповідача складені акти про відсутність позивача на службі;
- відповідач пропонував позивачу ознайомитися із наказом про проведення службового розслідування, позивач ознайомився з вказаним наказом 18.02.2020 року про що поставив свій підпис;
- під час проведення службового розслідування позивач надавав пояснення та документи;
- згідно службової характеристики позивач зарекомендував себе з негативної сторони, до виконання покладених обов'язків ставиться не сумлінно, на зауваження керівництва реагує неадекватно;
- відповідно до доручення Дніпровського ГУПН від 21.06.2019 року № 45/2378 всі лікарняні листи (довідки) після закриття, в день зазначений в графі «приступити до роботи (служби), надаються керівнику підрозділу, однак позивач не виконав вказане доручення, що підтверджується його рапортом від 13.01.2020 року;
- застосоване до позивача дисциплінарне стягнення відповідає проступку, який вчинив позивач.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, викликано в якості свідка ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що не мав будь якої заінтересованості під час службового розслідування відносно позивача або відносно будь-яких інших осіб в т.ч. і ОСОБА_2 ; відносини з ОСОБА_2 у свідка є лише діловими (службовими), дружніх стосунків з ОСОБА_5 не має. Свідок спілкувався з позивачем під час проведення стосовно позивача службового розслідування в т.ч. і особисто. Позивач не звернувся до свідка усно або письмово стосовно наявності у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_3 приватного інтересу під час дисциплінарного провадження по відношенню до ОСОБА_2 . Рапорт позивача стосовно приязних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_2 розглянуто відповідно до чинного законодавства України. Свідок був присутній майже на всіх колегіальних зборах дисциплінарної комісії. Строк проведення службового розслідування стосовно позивача був тривалий через відсутність позивача на службі з поважних причин: перебування на лікуванні та відпустка. У свідка відсутні не приязні стосунки з позивачем. Свідок у судовому засіданні не упізнав свій голос на звукозапису, який був зроблений позивачем під час розмови з керівництвом ГУНП. Свідок повідомив про те, що позивачем не повідомлялося про здійснення звукозапису розмов з ОСОБА_3 .
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
Наказом відповідача від 16.04.2020 року № 658 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інструктора - чергового чергової частини відділу моніторингу Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно вказаного вище наказу відповідача слугувало службове розслідування та наступні встановлені під час його проведення факти порушення службової дисципліни:
- безпідставна відмова від проходження цільового інструктажу та прийомі майна чергової частини;
- недотримання норм професійної етики, ділового мовлення та субординації при спілкуванні з керівництвом Дніпровського ВП ГУНП;
- провокування конфлікту;
- самовільне залишення місця несення служби;
- несвоєчасне повідомлення керівництву підрозділу про перебування на лікуванні.
У матеріалах справи міститься копія наказу відповідача від 24.12.2019 року № 4924 «Про проведення службового розслідування», у якому вказано про призначення службового розслідування відносно факту порушення службової дисципліни позивачем, визначено склад дисциплінарної комісії; відсторонено позивача від виконання обов'язків за посадою.
З наказом відповідача від 24.12.2019 року № 4924 «Про проведення службового розслідування» позивач ознайомлений під підпис 18.02.2020 року о 17 год. 24 хв.
Таким чином, судом встановлено факт ознайомлення позивача із наказом про проведення стосовно нього службового розслідування, а тому судом відхиляються доводи позивача про те, що його не повідомляли стосовно проведення щодо нього службового розслідування та не вручали копію наказу про призначення службового розслідування.
У матеріалах справи міститься також наказ відповідача від 19.03.2020 року № 538 «Про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 24.12.2019 року № 4924 та внесення змін до цього наказу».
У матеріалах справи міститься висновок службового розслідування від 16.04.2020 року за фактом порушення службової дисципліни позивачем, що мало місце 20.12.2019 року.
Зі змісту вказаного висновку судом встановлено, що позивач відмовився від перерахунку вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, криміналістичної техніки та іншого майна, що знаходиться у кімнаті зберігання зброї; відмовився доповідати про готовність заступати у добовий наряд; позивач на інструктаж не з'явився, продовжував пити каву; на вимогу майора поліції ОСОБА_4 стати до строю позивач вийшов з приміщення чергової частини; майор поліції ОСОБА_4 доповів позивачу особисто вимоги наказу Національної поліції України від 28.03.2019 року № 309, після чого позивач вийшов із строю і направився знову до приміщення чергової частини; на зауваження повернутися до строю відреагував різко та грубо з нецензурними висловлюваннями, на підґрунті чого у майора поліції ОСОБА_4 з позивачем розпочався словесний конфлікт, який йшов на підвищених тонах; позивач мав словесну перепалку також із майором поліції ОСОБА_2 ; у позивача запідозрили стан алкогольного сп'яніння та запропонували позивачу пройти відповідне медичне обстеження, після чого позивач зник у невідомому напрямку; позивач відповідно до графіку чергувань повинен був нести службу у якості старшого інспектора чергового 20.12.2019 року; 20.12.2019 року позивач заступив у добовий наряд о 08:30 год.; позивач не пройшов 20.12.2019 року цільовий інструктаж перед заступанням у добовий наряд, що підтверджується відсутністю підпису позивача у Журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю № 878; записом камер відеоспостереження підтверджено факт знаходження позивача в холі Дніпровського ВП ГУНП 20.12.2019 року з 08:27 год. до 09:10 год. після чого позивач покинув приміщення Дніпровського ВП ГУНП та повернувся до приміщення Дніпровського ВП ГУНП приблизно о 11:38 год.; майор поліції ОСОБА_6 за погодженням з керівництвом Дніпровського ВП ГУНП заступив на добове чергування замість позивача, місцезнаходження його було не відомо; відповідачем складено акти про відсутність позивача на службі 20.12.2019 року з 09:07 год. по 12:10 год. без поважних причин; позивач 16.01.2020 року подав до Дніпровського ВН ГУНП рапорт про обставини події, що мали місце 20.12.2019 року та долучив висновок щодо результатів медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, довідки про тимчасову непрацездатність, які видана 20.12.2019 року, 02.01.2020 року, від 27.01.2020 року та від 17.02.2020 року; позивач отримав не використану відпустку у період з 7 по 16 лютого 2020 року.
У матеріалах службового розслідування, які надані відповідачем, містяться письмові пояснення позивача від 12.02.2020 року та 18.02.2020 року (у бланку пояснень міститься описка щодо дати). За вказаних обставин позивач скористався своїм правом на надання письмових пояснень під час службового розслідування.
Також у матеріалах службового розслідування містяться копії висновку про щодо результатів медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, довідки про тимчасову непрацездатність, які видана 20.12.2019 року, 02.01.2020 року, від 27.01.2020 року та від 17.02.2020 року. За вказаних обставин позивач скористався своїм правом на надання документів під час службового розслідування.
Отже, позивач реалізував своє право на захист передбачене статтею 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Стосовно фактів безпідставної відмови від проходження цільового інструктажу та прийомі майна чергової частини; недотримання норм професійної етики, ділового мовлення та субординації при спілкуванні з керівництвом Дніпровського ВП ГУНП; провокування конфлікту; самовільне залишення місця несення служби зі сторони позивача, то судом встановлено наступне.
Сторонами визнається факт присутності позивача у приміщенні Дніпровського ВП ГУНП 20.12.2019 року приблизно з 08:27 год. до приблизно 09:10 год.
Факт безпідставної відмови від проходження цільового інструктажу та прийомі майна чергової частини, недотримання норм професійної етики, ділового мовлення та субординації при спілкуванні з керівництвом Дніпровського ВП ГУНП, провокування конфлікту підтверджується копією рапорту майора поліції ОСОБА_4 , доповідною запискою майора поліції Падун Р., письмовим поясненням майора поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , лейтенанта поліції ОСОБА_11 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_13 , копії яких містяться у матеріалах справи та містяться у матеріалах службового розслідування.
Позивачем не надано суду доказів, які б спростовували інформацію, яка наведена у вказаних вище письмових документах.
Посилання позивача не те, що пояснення вказаних вище працівників поліції, які були надані під час проведення службового розслідування, є упередженими та необ'єктивними, судом відхиляються оскільки судом під час розгляду справи не встановлено фактів упередженості та необ'єктивності вказаних осіб під час надання пояснень під час проведення службового розслідування. Сам факт того, що особи є працівниками чергової частини Дніпровського ВП не є автоматично підставою для висновку про їх упередженість та необ'єктивність. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів упередженості та необ'єктивності працівників поліції, які надавали письмові пояснення під час проведення службового розслідування. Письмові пояснення працівників поліції, які містяться у матеріалах службового розслідування, були надані членам дисциплінарної комісії, яка визначена наказом відповідача від 24.12.2019 року № 4924 «Про проведення службового розслідування»; члени дисциплінарної комісії не є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування. Судом також під час розгляду справи не встановлено фактів наявності у поліцейських, які надавали письмові пояснення, реальних або потенційних конфліктів інтересів з посадовими та службовими особами органу (підрозділу) поліції, в якому проводиться службове розслідування, або з поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування.
У відповідності до посадової інструкції інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Дніпровського ВН ГУНП в Дніпропетровській області, яка затверджена начальником Дніпровського ВП ГУНП 02.07.2018 року, з якою позивач ознайомлений під підпис, при заступленні на чергування, інспектор - чергового чергової частини приймає майно чергової частини, комп'ютерне обладнання, засоби зв'язку, перевіряє їх технічний стан. Про виявлені недоліки доповідає старшому інспектору - черговому ДВП.
У рапорті від 20.12.2019 року начальнику Дніпровського ВП стосовно приймання майна чергової частини, зброї, боєприпасів, службової документації, спеціальних засобів, оперативної, криміналістичної техніки та іншого майна, копія якого міститься у матеріалах справи, не міститься підпис позивача, а міститься підпис іншого працівника відділу поліції.
Факт самовільного залишення місця несення служби зі сторони позивача 20.12.2019 року також підтверджується копією Акту перегляду відеозаписів з камери спостереження, розташованої у холі Дніпровського ВП ГУНМ за 20.12.2019 року та копією акту про відсутність на службі від 20.12.2019 року, який підписаний п'ятьма особам працівниками Дніпровського ВП.
Позивач та відповідач не надали суду доказів, які б підтверджували факт наявності дозволу у позивача 20.12.2019 року залишити місце служби в т.ч. і через погашення самопочуття (хворобу) позивача або його дитини.
Факт наявності довідки про тимчасову непрацездатність, яка видана 20.12.2019 року, підтверджує факт лікування позивача і це є поважною причиною відсутності на службі.
Однак позивач 20.12.2019 року, перебуваючи на службі у приміщенні Дніпровського ВП ГУНП під час виконання обов'язків інспектора - чергового чергової частини, не отримав згоди від свого керівництва на залишення служби для відвідання лікарні, не поїхав до лікарні разом із представником сектору кадрового забезпечення, не звернувся до швидкої допомоги, коли відчув різке погіршення самопочуття, а залишив місце служби в супереч внутрішньому розпорядку для поліцейських.
У відповідності до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.09.2016 року № 2786 «Про затвердження внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів», копія якого міститься у матеріалах справи, початок роботи о 09-00 год.; обідня перерва 45 хвилин з 13-00 год. до 13-45 год.; закінчення робочого дня у понеділок-четвер о 18-00 год. у п'ятницю о 16-45 год., напередодні святкових днів - понеділок - четвер о 17-00 год., у п'яницю - 15-45 год.; вихідні дні - субота та неділя; рекомендований час прибуття на робоче місце 08-45 год.; перебування поліцейського у робочий час за межами службових приміщень (адміністративних будівель) з метою вирішення службових питань погоджується з керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів ГУНП; у робочий час забороняється відволікати працівників від їх безпосередньої роботи для проведення заходів, не пов'язаних із виконанням функцій покладених на них законом та функціональними обов'язками.
За вказаних обставин знайшов своє підтвердження факт самовільного залишення місця несення служби зі сторони позивача 20.12.2019 року.
Стосовно несвоєчасного повідомлення позивачем керівництву підрозділу про перебування на лікуванні, то суд зазначає наступне.
У матеріалах справи міститься доручення Дніпровського ВП від 21.03.2019 року № 45/2378, у якому вказано, що всі лікарняні листи (довідки) після закриття, в день зазначений в графі «приступити до роботи (служби), надаються керівнику підрозділу.
Факт ознайомлення позивача з вказаним вище дорученням підтверджується відомістю про ознайомлення особового складу поліцейських відділу моніторингу та чергового частини відділу моніторингу з дорученням начальника від 21.06.2019 року № 45/2378 «Про порядок лікарняних».
Однак позивач не виконав вказане доручення, що підтверджується його рапортом від 13.01.2020 року, до якого позивач долучив оригінали довідки про тимчасову непрацездатність № 22 від 20.12.2019 року та довідку про тимчасову непрацездатність № 018412 від 02.01.2020 року.
Надання копії довідки про тимчасову непрацездатність дружиною позивача 02.01.2020 року суд не вважає належним виконанням вимог доручення Дніпровського ВП від 21.03.2019 року № 45/2378, оскільки вказаним дорученням передбачено надання саме оригіналів листків непрацездатності чи довідки особисто поліцейським.
Також під час розгляду справи не підтвердилося наявність приватного інтересу у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 або позивача, що підтвердилося показаннями свідка ОСОБА_3 .
Суд не приймає в якості доказу компакт-диск із звукозаписом на підтвердження розмови позивача із керівництвом дисциплінарної комісії, який надано позивачем, оскільки звукозапис розмови зроблено позивачем без згоди інших учасників бесіди, тобто таємно, ОСОБА_3 не визнав того факту, що голос на запису належить саме йому; позивач не заявив клопотання про проведення судової експертизи звукозапису.
Стаття 31 Конституції України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть встановлюватися лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Суд, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема її статтею 6 "Право на справедливий суд", статтею 8 "Право на повагу до приватного і сімейного життя". Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Крім того, у пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.
Таким чином, під час розгляду справи підтвердились факти порушення службової дисципліни з боку позивача:
- безпідставна відмова від проходження цільового інструктажу та прийомі майна чергової частини;
- недотримання норм професійної етики, ділового мовлення та субординації при спілкуванні з керівництвом Дніпровського ВП ГУНП;
- провокування конфлікту;
- самовільне залишення місця несення служби;
- несвоєчасне повідомлення керівництву підрозділу про перебування на лікуванні.
Суд зазначає, частинами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», який набрав чинності 07.10.2018 року, встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
У частині 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 11 вказаного вище закону України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції»).
Частинами 1, 2 та 3 статті 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами 1 та 2 статті 18 вказаного вище закону України визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У відповідності до ч.3 ст. 19 зазначеного закону України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач приймаючи наказ про накладення дисциплінарного стягнення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем на підставі висновків службового розслідування.
Суд зазначає, що відповідачем під час обрання виду дисциплінарного стягнення дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), враховуючи те, яким чином позивач порушив службову дисципліну, присягу та правила службової етики, а також те, що ціллю дисциплінарного стягнення є виховання поліцейського, який його вчинив, а також запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Судом відхиляється довод позивача про те, що службове розслідування в супереч вимог статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» проведено з порушенням місячного строку, з наступних підстав.
Дійсно згідно частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжено наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Натомість відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
У матеріалах справи містяться довідки про непрацездатність позивача та накази відповідача про перебування позивача у відпустці в період 20.12.2019 року по 21.02.2020 року, загалом 64 днів.
Наказом відповідача від 19.03.2020 року № 538 строк проведення службового розслідування продовжено на 1 місяць та з урахуванням лікарняних та відпусток позивача службове розслідування мало бути завершено не пізніше 27.04.2020 року.
Висновок службового розслідування затверджено 16.04.2020 року.
Крім того, судом відхиляється довод позивача про те, що матеріали службового розслідування не містять наказу про створення дисциплінарної комісії, оскільки наказ відповідача від 24.12.2019 року № 4924 «Про проведення службового розслідування», з яким позивач ознайомлений під підпис, містить склад дисциплінарної комісії.
За вказаних обставин позовні вимоги не є обгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49100, м. Дніпро, Троїцька площа, 2А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 жовтня 2020 року.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 01.10.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.