15 вересня 2020 року Справа № 160/8574/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
27 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 15 лютого 1994 року по 08 квітня 1997 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 01 від 23 вересня 2009 року та зменшення розміру пенсії позивача з 2834 грн. 64 коп. (дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні, шістдесят чотири копійки) до 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень, нуль копійок) з 01 лютого 2020 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 15 лютого 1994 року по 08 квітня 1997 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 01 від 23 вересня 2009 року та раніше виплачених сум з дня зменшення пенсії, а саме 01 лютого 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію по за віком. 14.01.2020 року відповідачем повідомлено позивача про зменшення пенсії до 2000 грн. з 01.02.2020 року. Підставою для зменшення пенсії стало те, що при перевірці пенсійної справи останньої в довідках про заробітну плату «Кедабекска хозрозрахункова будівельна дільниця (Азербайджанська республіка) за період з 15.02.1994 року по 08.04.1997 року не зазначено, що ця довідка видана з урахуванням грошової реформи. Позивач не погоджується з такими діями відповідача і зазначає, що при призначенні позивачу пенсії за віком жодних зауважень до довідок у відповідача не було, про що свідчить розписка-повідомлення від 02.11.2009 року. Позивач вказує, що якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року на адресу суду від відповідача 26.08.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що пенсійна справа позивача була приведена у відповідність з 01.02.2020 року згідно наданих списків некоректних особових рахунків, оскільки невірно рахувався коефіцієнт заробітної плати. Залучена довідка про заробітну плату від 23.09.2009 року не відповідає вимогам діючого законодавства. Згідно електронної пенсійної справи розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 31.07.2007 року, що складає 31 рік 1 місяць 8 днів, який включає і період роботи з 15.02.1994 року по 08.04.1997 року.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України згідно з паспортом серії НОМЕР_2 .
З 05.08.2009 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.01.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача листом за вих. №10/03.6-22.1, що при перевірці пенсійної справи в довідках про заробітну плату «Кедабекска хозрозрахункова будівельна дільниця (Азербайджанська республіка) за період з 15.02.1994 року по 08.04.1997 року не зазначено, що ця довідка видана з урахуванням грошової реформи. Органом пенсійного фонду зроблено запит до Державного Фонду Соціального захисту Азербайджанської Республіки. Розмір пенсії з 01.02.2020 року буде складати 2000 грн. Після надходження довідки можливо буде повернутись до питання перерахунку пенсії.
25.02.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання інформації стосовно проведеного перерахунку.
16.03.2020 року відділ з питань перерахунків пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №2994-3138/Ч-03/8-0400/20, якою повідомлено ОСОБА_1 , що пенсійна справа позивача була приведена у відповідність з 01.02.2020 року згідно наданих списків некоректних особових рахунків, оскільки невірно рахувався коефіцієнт заробітної плати.
В результаті перерахунку коефіцієнт страхового стажу становить 0,31083, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення становить 0,38396.
Розрахунок заробітної плати для розрахунку пенсії становить:
- 4404,35 грн. х 0,38396 = 1691,09 грн.
Розрахунок пенсії згідно статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- 1691,09 х 0,31083 = 525,64 грн.
Загальний розмір пенсії станом на 01.02.2020 року становить 2000 грн.:
- 525,64 грн. - розмір пенсії за віком;
- 1112,36 грн. - доплата до прожиткового мінімуму;
- 251,20 - доплата 65р. до 40% мінімальної заробітної плати;
- 57,82 грн. - доплата за понаднормовий стаж;
- 52, 98 грн. - доплата до 2000 грн. з 01.07.2019 року.
09.06.2020 року позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
19.06.2020 року Новокодацьким відділом обслуговування громадян управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №11289-11375-Ч-02/8-0400/20, якою повідомлено, що залучена до звернення довідка про заробітну плату від 23.09.2009 року не відповідає вимогам діючого законодавства. Згідно електронної пенсійної справи розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 31.07.2007 року, що складає 31 рік 1 місяць 8 днів, який включає і період роботи з 15.02.1994 року по 08.04.1997 року.
Не погоджуючись з відповідними діями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначено основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового і державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне о страхування» № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІУ).
Статтею 5 Закону № 1058-ІУ передбачено, що дія інших нормативно-правових актів з може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі Закон №1788-ХІІ) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Так, як зазначено в ч. 1 ст. 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Зазначені норми кореспондуються з ст. 9 Закону № 1058-ІУ якою встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 ст. 40 Закону № 1058-ІУ, визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. З ст. 44 Закону № 1058-ІУ, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Такими первинними документами є: розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки по заробітній платі або ж платіжні відомості по заробітній платі.
Згідно з абз. 1 п. 2.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІУ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.
Як зазначено в абз. 2 п. 2.10. Порядку, у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Таким чином, відомості про дохід особи підтверджуються на підставі відповідних довідок, виданих на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював пенсіонер.
Проте ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІУ не покладається обов'язок на позивача щодо архівування та збереження первинних документів на підтвердження спірної довідки про заробітну плату або зазначення в такій будь-яких відомостей, зокрема щодо проведення грошової реформи.
А відтак, як вже було вищевказано, зазначаючи, що спірна довідка про заробітну плату начебто не відповідає вимогам діючого законодавства, відповідачем не було вказано, які саме відомості, чітко і якісно зазначені у вказаній довідці є такими, що потребують підтвердження, та якими саме первинними документами такі відомості повинні бути підтверджені.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Угоди держав СНД про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно і, встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Разом з тим, на пенсіонера законом не покладений обов'язок переведення сум заробітної плати, виходячи з курсу національної валюти, тому відсутність таких відомостей не може ставитися позивачу у провину.
Крім того, відповідно до п. 4 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІУ, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто в будь-якому разі зменшувати розмір пенсії позивачу було заборонено, виходячи з вказаної норми, яку таким чином відповідач порушив.
Слід звернути увагу, що відповідачем спірна довідка про заробітну плату була врахована 05.08.2009 року, пройдена перевірку та на підставі неї позивачу виплачувалась пенсія протягом 11 років.
Частина 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Разом з цим, не проведення перевірки підприємства або неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідку, не є підставою для неврахування такої довідки при обчислення розміру пенсії для її перерахунку.
Відтак, неврахування відповідачем довідки про заробітну плату протягом спливу 11 років з моменту проведення перевірки та включення періоду роботи позивача з 15 лютого 1994 року по 08 квітня 1997 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 01 від 23 вересня 2009 року до страхового стажу, є протиправним та необґрунтованим.
З огляду на викладене відповідні дії відповідача є протиправними.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки спір у вказаній справі стосується визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а вимоги про стягнення коштів позивачем не заявлені, в задоволенні вимоги про негайне виконання рішення суду про стягнення суми суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 24.07.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 15 лютого 1994 року по 08 квітня 1997 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 01 від 23 вересня 2009 року та зменшення розміру пенсії позивача з 2834 грн. 64 коп. (дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні, шістдесят чотири копійки) до 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень, нуль копійок) з 01 лютого 2020 року.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 15 лютого 1994 року по 08 квітня 1997 року з урахуванням довідки про заробітну плату № 01 від 23 вересня 2009 року та раніше виплачених сум з дня зменшення пенсії, а саме 01 лютого 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук