м. Вінниця
01 жовтня 2020 р. Справа № 120/3357/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2020 № 0004160506, № 0004170506 та № 0004180506.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено перевірку діяльності позивача, за наслідком якої встановлено факт реалізації пального без відповідних дозвільних документів, а саме, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Однак, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, крім того, вказує, що абзацом 1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19. Також зазначає, що в акті перевірки відсутній чіткий зміст порушення. Таким чином, на думку позивача, недотримання податковим органом вимог підстав та процедури проведення перевірки свідчать про протиправність податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено строк на подачу відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, мораторій не розповсюджується на фактичну перевірку в частині порушення вимог законодавства щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Вказав також, що пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підставою для проведення перевірки позивача стала наявна інформація про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України).
Згідно інформації з бази даних ІС "Податковий блок" підставою для проведення фактичної перевірки АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , став факт реалізації з 01.07.2019 по 03.09.2019 пального на загальну суму 33032,40 грн., без наявності ліцензії.
Позивачем отримана ліцензія №02240314201900314 терміном дії з 04.09.2019 по 04.09.2024 на право роздрібної торгівлі пальним.
За результатами фактичної перевірки, встановлено порушення вимог ч.20 ст.15 Закону №481/95, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки №166/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 16.06.2020.
Згідно абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481/95 передбачено, що у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 250000,00 грн.
Крім того, Актом зафіксовано реалізацію пальним з необладнаних резервуарів, що є порушенням п. 230.1.2. ст. 230 Податкового кодексу України та не облікована у встановленому законодавством порядку за місцем реєстрації реалізація пального, що є порушенням ст. 20 Закону України № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004180506 від 07.07.2020, згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція у сумі 250000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, податкове повідомлення-рішення № 0004170506 від 07.07.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 80000,00 грн. за 4 необладнаних рівнеміра на резервуарах АЗС та податкове повідомлення-рішення № 0004160506 від 07.07.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 11040,50 грн., за роздрібну торгівлю пальним що не обліковано у встановленому законодавством порядку. Враховуючи вищевикладене, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.
28.08.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказав на протиправність перевірки ФОП ОСОБА_1 , вважає що наказ на проведення перевірки не відповідає вимогам, на підставі яких така перевірка має проводитись, крім того вказав, що на момент проведення перевірки в позивача була наявна ліцензія на торгівлю пальним. Також зазначив, що наказ на проведення перевірки суперечить абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця, а кому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.
Ухвалою суду від 01.09.2020 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.
08.09.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримує свою позицію і просить відмовити в задоволенні позову.
04.09.2020 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
23.09.2020 від відповідача надійшли заперечення щодо стягнення 5000 грн. на користь позивача, оскільки вважають заявлену суму до стягнення непропорційною до предмету спору.
Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, такими, що порушують його права, в зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи та докази, встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено доперевірочний аналіз згідно баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та ІС «Податковий блок», встановлено порушення вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Відповідно до ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ФОП ОСОБА_1 є платником акцизного податку.
Контролюючим органом встановлено, згідно бази даних ІС "Податковий блок вкладка "Історія Реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального", що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 01.03.2016 платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та має зареєстрований акцизний склад 05.07.2019 за адресою розташування АЗС.
Окрім того, згідно витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (ФОП ОСОБА_1 ліцензія отримана лише 04.09.2019 р за адресою провадження діяльності АЗС:
- ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер ліцензії 02240314201900314, терміном дії з 04.09.2019 року по 04.09.2024 року, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
Таким чином, реалізуючи повноваження, надані ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, податковим органом було проведено фактичну перевірку.
11.06.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №1946 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" з 15.06.2020 року тривалістю 10 діб за період з 01.01.2018.
11.06.2020 відповідачем, на виконання наказу №1946 від 11.06.2020 року, видано направлення на перевірку № 1202, № 1203 ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб.
04.03.2020 року посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним №166/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 16.06.2020, в якому зафіксовано порушення п. 12 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вимог ч.20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" та п. 230.1.2. ст. 230 Податкового Кодексу України.
Акт підписаний посадовими особами палаткового органу та ОСОБА_2 (оператором АЗС).
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004180506 від 07.07.2020 , згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція у сумі 250000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, податкове повідомлення-рішення № 0004170506 від 07.07.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 80000,00 грн. за 4 необладнаних рівнеміра на резервуарах АЗС та податкове повідомлення-рішення № 0004160506 від 07.07.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція в сумі 11040,50 грн., за роздрібну торгівлю пальним що не обліковано у встановленому законодавством порядку.
Не погоджуючись із прийняти рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд вказує наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 ПК України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Законом України №2628-VІІІ від 23.11.2018 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирали чинності з 01 липня 2019 року.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентуються Законом України № 481/95-ВР
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-ВР, імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону № 481/95-В, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000,00 гривень.
Із аналізу процитованих норм видно, що у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовується штраф.
Як встановлено судом, на підставі акту фактичної перевірки від 16.06.2020, яким встановлено факт роздрібної торгівлі пальним ФОП ОСОБА_1 . Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.07.2020 №0004180506 та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії в розмірі 250 000 грн.
Позивачем не заперечувався факт відсутності станом на 01.07.2019 ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі пальним ФОП ОСОБА_1 отримана 04.09.2020.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі щоденних звітних фіскальних чеків за період 01.07.2019 по 03.09.2019 р. Z-звіти за №1272 по №1313 встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним з АЗС за місцезаходженням: АЗС, АДРЕСА_1 без наявності відповідної ліцензії.
Так , 01.07.2019 р. реалізовано згідно Z-звіту РРО №1272 : ДП 8,01 л на суму 212,27 грн.; А-92 1,92 л на суму 49,92 грн.; А-95 1,07 л на суму 29,96 грн.; А-92 7,07 л на суму 200,56 грн. Всього реалізовано ПММ за вказаний період на загальну суму 33032,40 грн. Відповідно до періодичного звіту РРО за період 01.07.19-03.09.19 без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № №0004180506 від 07.07.2020, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії в розмірі 250 000,00 грн.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2020 № 004160506, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, обігу готівки, РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 11040,50 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п.11,12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
-вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.
Статтею 20 Закону №265 встановлено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ході перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області, встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним, що не обліковано у встановленому законодавством порядку за місце реалізації, а саме на початок зміни в РРО не внесено пальне ДП в кількості 104,78 л по ціні 17,90 грн., бензин А-95 а кількості 81,95 л по ціні 19,00 грн., бензин А-92 в кількості 111,19 л по ціні 17,00 грн.
Відповідальність за даний вид порушення встановлена ст. 20 Закону України від 06.07.95 р. №265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Загальна вартість не облікованого пального, що не обліковане у встановленому законодавством порядку за місцем реєстрації становить 5520,25 грн. За наслідками встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2020 р. №0004160506, яким застосовано штрафні санкції в розмірі подвійної вартості таких товарів - 11040,50 грн. за не обліковане пальне у встановленому законодавством порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції до позивача за не обліковане пальне у встановленому законодавством порядку, з урахуванням чого податкове повідомлення-рішення № 0004160506 від 07.07.2020.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004170506 від 07.07.2020, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 80000,00грн. за 4 необладнаних рівнеміра на резервуарах АЗС суд зазначає наступне.
Так, пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
В свою чергу, пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Як вбачається із Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю пальним за адресою: АЗС, АДРЕСА_1 .
Пунктом 230.1. ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п.230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 N 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку).
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Враховуючи норми п. 22 підрозд. 5 розд. XX ПК України та відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
Тобто при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництпо, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Як вбачається із акту перевірки, для здійснення господарської діяльності на АЗС за адресою: АДРЕСА_1
ФОП ОСОБА_3 здійснюється роздрібна торгівля пальним з резервуарів, що не обладнані рівнемірами:
Резервуар № 1 бензин А-92 по ціні 17,00 грн.,
Резервуар №2 дизпаливо по ціні 17,90 грн.,
Резервуар № 3 бензин А-95 по ціні 19,00 грн.,
Резервуар № 4 бензин А-92 по ціні 17,00 грн.
Проведеною перевіркою встановлено не обладнання чотирьох резервуарів (в яких наявні залишки пального) рівномірами пального. До перевірки не надано жодних документів щодо встановлення та повірки таких рівномірів.
При цьому, акт перевірки підписано службовою особою без зауважень, а позивач не надано суду доказів щодо встановлення повірки таких рівномірів.
Пунктом 128 прим. 1.1 ст. 128 прим. 1 ПК України, передбачено, зокрема, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.
Отже, враховуючи викладене вище, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 року, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Норми статті 1281 Кодексу застосовуватимуться:
1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;
2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;
3) з 01 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (п. 18 підрозділ 5 розділ XX Кодексу).
Таким чином, враховуючи обов'язок позивача обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020 року, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності станом на 16.06.2020, суд дійшов висновку про правомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства, а тому і податкове повідомлення-рішення № 0004170506 від 07.07.2020 є правомірним і скасуванню не підлягає.
Беручи до уваги наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до позивача штрафні санкції.
Суд критично ставиться до посилань позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки, крім того, вказує, що абзацом 1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19 з огляду на наступне.
29.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Так, абзацом 1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, дійсно встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у зв'язку із введенням в Україні карантинних обмежень через розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, однак крім:
- документальних позапланових перевірок з підстав визначених пп. 78.1.8 ПКУ ;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етиловою, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2., 80.2.3 та 80.2,5 ПКУ.
Крім того судом не встановлено порушення відповідачем вимог абзацу 3 п.81.1 ст. 81 ПКУ, що визначає вимоги до наказу про проведення перевірки.
З урахуванням вищевикладеного, суд не бере до уваги доводи позивача щодо безпідставності та відсутності підстав для проведення перевірки.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Крім того, в прохальній частині позову позивач просив здійснити розподіл судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, однак так розподілу судом не здійснюється, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)
Рішення в повному обсязі складено: 01.10.2020
Суддя Віятик Наталія Володимирівна