Справа № 2-о-233/2008
01 липня 2008 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Савченко Г.В.,
народних засідателів Солодуненко В.М.,
ОСОБА_1,
при секретарі Прігожиній Г.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3
ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з заявою про визнання безвісно відсутнім її сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в заяві, що наприкінці жовтня 2006 року її син ОСОБА_3 зібравши усі свої речі виїхав з квартири, де вони проживали разом, для працевлаштування до Росії. До теперішнього часу він не повернувся. У грудні 2006 року, він зателефонував з Москви для привітання з Новим роком, не повідомивши ні своєї адреси, ні телефону. З того часу ніяких відомостей від нього не поступало. Місцезнаходження його не відомо. На теперішній час, у зв”язку з реєстрацією сина у квартирі АДРЕСА_1 на нього, як на мешканця квартири, проводиться нарахування по квартирній платі та платі за комунальні послуги, що ставить заявницю у важке матеріальне становище. На підставі вищевказаного, заявниця просить суд визнати її сина - ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного:
Відповідно до статті 43 ЦК України, суд визнає громадянина безвісно відсутнім у випадку коли громадянин відсутній за місцем його мешкання протягом одного року.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 за місцем його постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом двох років підтверджуються зібраними по справі доказами.
Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кожний окремо показали, що до осені 2006 року ОСОБА_3 проживав разом з матір”ю у квартирі АДРЕСА_1. У жовтні 2006 року, тобто більше двох років, за місцем його постійного проживання ОСОБА_3 не бачили, де він може знаходитися не знають. Зі слів матері їм відомо, що він поїхав до Росії працювати.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню зацікавленість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об”активно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 43 ЦК України, ст. ст. 246-250 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 - безвісно відсутнім.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Народні засідателі: