18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2020 р. м. Черкаси справа № 925/1203/20
Суддя господарського суду Черкаської області Грачов В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу корпоративних прав,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач-1), ОСОБА_3 (далі-відповідач-2), ОСОБА_4 (далі-відповідач-3), в якому просить суд:
- перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", яка складає 7,48 %, що становить 5 780 грн., за актом приймання-передачі частки від 20.05.2019 року, у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", укладеного між громадянкою України - ОСОБА_3 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_4 (покупець), акт посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Г.І. Карайкоза, зареєстрованого в реєстрі за № 1970-1971;
- перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", яка складає 47,55 %, що становить 36 725 грн., за актом приймання - передачі частки від 20.05.2019 року, у зв'язку із укладенням договору купівлі - продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", укладеного між громадянином України - ОСОБА_2 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_4 (покупець) ( АДРЕСА_1 ), акт посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкоза Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1970-1971;
відшкодувати судові витрати.
Позов мотивований порушенням відповідачами алгоритму дій учасників щодо реалізації переважного права на купівлю частки іншим учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" відповідповідно до вимог статуту товариства, ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Ухвалою суду від 23.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/1203/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2020 року.
30.09.2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову (вх. № 15118/20), в якій просила суд забезпечити позов шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов'язані з переходом прав на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" та внесенням будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеної частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що в порушення положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідачі- 1, 2 письмово не повідомили інших учасників товариства, зокрема і позивача про намір продати свої частки третій особі ОСОБА_4 . В зв'язку з цим позивач вважає, що під час розгляду справи судом спірна частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" може зазнати наступного перепродажу, або відступлення, що унеможливить захист прав позивача за цим позовом та унеможливить виконання рішення суду у разі його задоволення.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову суд вважає, що позивач не навів жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов'язані з переходом прав на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" та внесенням будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеної частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", не навів фактів та не надав доказів на їх обґрунтування щодо імовірності продажу часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", доводи позивача будуються лише на припущеннях, що не може вважатися реальною загрозою порушення його прав.
Крім того, заява про забезпечення позову, в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення
Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову, із зазначених у ній підстав, задоволенню не підлягає через її необґрунтованості та недоведеності.
Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх. № 15118/20 від 30.09.2020 року у справі № 925/1203/20 відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.
Суддя В.М. Грачов