65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3351/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового Аганін В.Ю.
розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” про відстрочку виконання судового рішення від 11.09.2020р. вх. № ГСОО 2-3726/20 по справі №916/3351/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 6 А; код ЄДРПОУ 30967207)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” (67000, Одеська обл., Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд. 45; код ЄДРПОУ 32165920)
Про стягнення 1392447,80 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гладишева О.О., адвокат за ордером
Встановив: Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2020р., яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020р. залишено без змін, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ” задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ” основний борг 1358991 грн. 68 коп., пеню у розмірі 30569 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 2886 грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 20886 грн. 72 грн.
Після повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції, 22.09.2020р. господарським судом Одеської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 16.03.2020р. по справі №916/3351/19.
11.09.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення.
Відповідно до витягу з протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2020р. заяву вх. № ГСОО 2-3726/20 передано на розгляду судді Д'яченко Т.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2020р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” про відстрочку виконання судового рішення від 11.09.2020р. вх. № ГСОО 2-3726/20 по справі №916/3351/19 до розгляду у судовому засіданні на "30" вересня 2020 р. о 11:50. Повідомлено учасників справи про судове засідання щодо розгляду заяви від 11.09.2020р. вх. № ГСОО 2-3726/20, яке призначено на “ 30” вересня 2020р. о 11:50.
30.09.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що ч. 2 ст. 331 ГПК України, визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, судом клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви залишається без задоволення.
В обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання судового рішення Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” було зазначено суду наступне.
Відповідачем було зауважено, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” під час перебування справи №916/3351/19 в провадженні суду першої інстанції вживалися всі залежні від нього заходи щодо виконання своїх грошових зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ”, що підтверджується платіжними дорученнями №838 від 08.11.2019 року на суму 25 000,00 грн. та №459 від 27.11.2019р. на суму 25000,00 грн.
Також відповідачем було зазначено суду, що на сьогоднішній день відповідач позбавлений фактичної можливості виконувати рішення суду щодо погашення наявної суми заборгованості, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що склалося внаслідок обставин, що від нього не залежать, а тому вимушений звернутися до суду із даною заявою про відстрочку виконання рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” є підприємством, яке здійснює свою діяльність в аграрному секторі економіки на території Одеської області, а основним видом діяльності є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (інформаційна довідка та копія Статуту додаються), що в значній мірі залежить від природно-кліматичних умов, які визначають врожайність та. відповідно, обсяги товару, що може бути в подальшому реалізований Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” як сільгоспвиробником.
Як вбачається з п. 5.1. Статуту товариства, останнє є самостійним господарчим суб'єктом підприємницької діяльності, здійснюючим свою діяльність на принципах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування.
Звертаємо особливу увагу суду та зазначено, що Одеська область з зими 2019 року та особливо сьогодні перебуває на межі критичної та дуже небезпечної ситуації - загибелі півмільйона гектарів озимих через відсутність опадів (снігу взимку) та небувалу посуху (весна-літо 2020 року), якої не бачили з 1947 року, а це більше 50% від усіх посівів в регіоні. За різними даними, з усієї засіяної в 2019 році озимими площі на території Одеської області через відсутність опадів наразі втрачено 73 % озимої пшениці, 81% - ячменю, 80%- ріпаку, оскільки сільгоспкультури згоріли, а розмір збитків для агропідприємств та фермерів склав від 4 до 6,5 млрд. грн.
Відповідач пояснює, що відповідно до листа Одеської обласної державної адміністрації №1/01-23/6417/2-20 від 02.09.2020. адресованого Міністру фінансів України, за даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів внаслідок весняних заморозків та довготривалої посухи у господарствах Одеської області на значній частині посівних площ спостерігається загибель посівів сільськогосподарських культур. Прогнозований валовий збір врожаю зернових (за умови проведення посіву пізніх сільськогосподарських культур) у 2020 році очікується у межах 1,1 -1,2 млн. тон, тоді як в 2019 році було зібрано 3,7 млн. тон зернових. Відповідно до протоколів районних комісій з надзвичайних ситуацій через посуху загинули посіви с/г культур на площі 498,66 тис. га у 1311 господарствах 24 районів області (витягу статей з інформаційних ресурсів додаються). Недоотримання врожаю може призвести до банкрутства значної кількості агропідприємств, ставить під загрозу можливість господарств розрахуватися з власниками землі за оренди паїв, що викликатиме соціальне напруження серед населення, ускладнення економічної ситуації в регіоні, основу якого становить сільське господарство...
У зв'язку з викладеним, відповідачем було пояснено суду, що в в своєму листі голова Одеської ОДА, з метою підтримки сільгоспвиробників Одеської області в надзвичайній ситуації, пов'язаній з посухою, просив розглянути можливість розробки механізму кредитування сільськогосподарських підприємств, які найбільше зазнали втрат, під гарантії держави або спеціального кредитного пакету (в тому числі шляхом внесення змін до державної програми «Доступні кредити 5-7-9-%».
Таким чином, за твердженнями відповідача, з огляду на катастрофічну ситуації в аграрному секторі, загибель значної частини очікуваного врожаю, більш пізній період збору залишків врожаю, невирішенісгь на загальнодержавному рівні питання щодо кредитування підприємств аграрного сектору, в т.ч. Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50”, останнє вимушене звернутися до суду з даною заявою.
Також було пояснено суду, що після збору врожаю, що не втрачений, наприкінці вересня 2020 року та його реалізації протягом 6-ти місяців, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” зробить все можливе та залежне від нього для погашення заборгованості перед позивачем шляхом перерахування сум на банківський рахунок позивача, проте, станом на сьогодні грошові кошти на банківських рахунках відсутні, що підтверджується банківськими виписками.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” протягом вказаних півроку розраховує на позитивне вирішення питання щодо кредитування агропідприємств на державному рівні задля забезпечення та підкріплення можливості погасити суму боргу, визначену рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/3351/19 від 16.03.2020 року, саме тому заявник просить про відстрочення виконання рішення на 6 місяців.
З урахуванням викладеного та зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” просить суд відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №916/3351/19 від 16.03.2020 року на 6 місяців - до 11.03.2021 року.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” про відстрочку виконання судового рішення від 11.09.2020р. вх. № ГСОО 2-3726/20 по справі №916/3351/19, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт І статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1Протоколу №1 їх практичного змісту.
Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені. ("Анацький проти України". N 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України,3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на відстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки. А тому, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви, у суду відсутні.
З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача.
Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50” у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення від 11.09.2020р. вх. № ГСОО 2-3726/20 по справі №916/3351/19.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2020р.
Ухвала набирає чинності 30.09.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Копію ухвали суду напрати на адресу:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСЕМ”: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 9В;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-50”: 67000, Одеська обл., Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Калініна, буд. 45.
Суддя Т.Г. Д'яченко