ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2020Справа № 910/8874/20
За заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про забезпечення позову у справі № 910/8874/20
За позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоресурс-Водні технології"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки учасника товариства
Суддя Літвінова М.Є.
Без виклику представників учасників справи.
Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоресурс-Водні технології" (ідентифікаційний код 30699055) від 25.03.2019 недійсним.
02.07.2020, 06.07.2020, 07.07.2020 до суду надійшли відповіді від органу реєстрації щодо місця реєстрації відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно яких не надано та не підтверджено місце реєстрації/проживання останніх за зазначеними в позові адресами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року відкрито провадження у справі №910/8874/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2020. Ухвалою суду від 15.07.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи, якаі не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоресурс-Водні технології".
31.07.2020 з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2020 надійшли матеріали реєстраційної справи.
12.08.2020 в підготовче засідання з'явились представники позивача, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Інші часники справи в засідання не з'явились. Представник відповідача-1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви. Суд, розглянувши вказане клопотання, з урахуванням думки представників сторін, протокольно задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 підготовче засідання відкладено на 15.09.2020.
Розпорядженням Керівника апарату № 05-23/1462 від 28.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з лікарняним судді Карабань Я.А.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Разом з матеріалами справи № 910/8874/20 на розгляд судді Літвіновій М.Є. передано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
- накладення арешту на частки учасників ТОВ «Екоресурс - Водні технології» код 30699055;
- заборони державним реєстраторам, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо ТОВ «Екоресурс - Водні технології» код 30699055, в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну місцезнаходження товариства.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, заявник вказав, що 25.03.2019 ОСОБА_1 відчужив свою частку учасника (корпоративні права) в ТОВ «Екоресурс - Водні технології» код 30699055 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках по 25% всього статутного капіталу, які в грошовому еквіваленті становлять 9225 грн. 00 коп. згідно договору купівлі-продажу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1005955267 від 12.11.2019.
В подальшому, 25.03.2019 відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Екоресурс - Водні технології» код 30699055, ОСОБА_1 Передав, а відповідно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли визначені частки у статутному капіталі.
За твердженнями заявника, уникаючи належного та повного виконання рішення суду у справі № 415/4173/14-ц боржником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 54236242 не здійснено своєчасного надання інформації про зміну відомостей про свій майновий стан та здійснено відчуження свого майна на користь інших осіб, у зв'язку з чим позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про забезпечення позову у справі, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.
Предметом позову є визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоресурс-Водні технології" (ідентифікаційний код 30699055) від 25.03.2019 недійсним.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
В даному випадку заявником не надано належних доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження корпоративних прав.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Аналогічні положення закріплення в ст. 41 Конституції України.
Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа -Банк» про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа - Банк» про вжиття заходів забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили 01.10.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя М.Є. Літвінова