ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2020Справа № 910/10111/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (м. Київ)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (м. Київ)
про стягнення 4.600,49 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 4.600,49 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.20. відкрито провадження у справі № 910/10111/20, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень, заяв, клопотань.
10.08.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав того, що при визначенні розміру страхового відшкодування, позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу застрахованого ним транспортного засобу, з огляду на що відповідачем було складено звіт на власне замовлення, визначено коефіцієнт фізичного зносу, розраховано страхове відшкодування та сплачено позивачу 1.975,19 грн.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23.03.19. між позивачем (який змінив найменування з ПрАТ "СК АХА Страхування") (Страховиком), ОСОБА_1 (Страхувальником), (Вигодонабувачем) укладено Договір добровільного страхування № 82269а9дк (Договір), відповідно до якого страховик прийняв під страховий захист автомобіль марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 2010 року випуску.
20.01.20. на місці події (місто Кривий Ріг) трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 .
На виконання умов Договору на підставі заяви страхувальника, протоколу огляду транспортного засобу, рахунку ТОВ "Автоцентр Маріуполь", розрахунку страхового відшкодування, страхового акту, рахунку № 1003.20 від 06.02.20. визначено, що сума відшкодування становить 7200,49 грн.
На підставі страхового акту платіжним дорученням № 641564 від 12.02.20. позивач сплатив Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 7200,49 грн.
Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) в електронному вигляді.
Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.11., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
На виконання Закону України від 17.02.11., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11. № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Як вбачається Європротоколу від 20.01.20. він містить відомості про обидва транспортні засоби, дату, час та місце ДТП, схему ДТП.
Із даного Євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 20.01.20. в місті Кривий Ріг на вул. 30-ти річчя Перемоги біля гіпермаркету «Ашан» на парковці, коли автомобіль марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 почав рух заднім ходом проти напрямку руху та зіткнувся з передньою стороною (бампером) іншого транспортного засобу, який рухався по напрямку руху - автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що повідомлення містить інформацію (по всім пунктам).
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно європротоколу від 20.01.20. та схеми, ДТП відбулася з вини водія автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 .
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/195655222 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.
Вказаним договором (полісом) передбачено, що франшиза становить 2600,00 грн, поліс діючий станом на 20.01.20.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.04.20. № 0000992/ІНС про виплату 7200,49 грн страхового відшкодування.
Оскільки відповідач позивачу вказані грошові кошти не сплатив, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.03. Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.03. за № 1074/8395.
Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 2010 року випуску, дорожньо-транспортна пригода сталася 20.01.20., тобто строк експлуатації перевищував 7 років.
Таким чином, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 мав вираховуватись.
Однак, вказаного позивачем не вчинено.
Натомість, відповідачем подано до матеріалів справи звіт (консультацію) з обґрунтованим визначенням розміру коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_1 , враховуючи його рік випуску, пробіг, знос деталей.Приймається як обгрунтований його розрахунок суми страхового відшкодування з врахуванням зносу деталей транспортного засобу (7200,49 грн - 2.625,30 грн=4575,19 грн).
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ЕР/195655222 становить 2.600,00 грн.
Отже, наявний обов'язок відповідача сплатити на користь позивача (4575,19 - 2600,00) 1975,19 грн страхового відшкодування.
В іншій частині 2624,81 грн страхового відшкодування позовні вимоги заявлені безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.
Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на позивача.
Далі суд встановив, що платіжним дорученням № 10569 від 05.08.20. відповідач сплатив позивачу 1975,19 грн страхового відшкодування, про що позивач суд не повідомив.
Таким чином, спір в даній справі припинив своє існування в частині суми 1975,19 грн під час розгляду справи в зв'язку зі сплатою відповідачем вказаного розміру страхового відшкодування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищенаведене провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1975,19 грн страхового відшкодування.
Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.
При цьому суд виходить з наступного.
Вимогу від позивача відповідачем отримано відповідачем 09.04.20.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прострочення виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування розпочало свій відлік з 09.07.20.
1975,19 грн страхового відшкодування сплачено відповідачем 05.08.20.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі № 910/10111/20 в частині вимог про стягнення 1975,19 грн страхового відшкодування.
2. В частині стягнення 2624,81 грн страхового відшкодування - в позові відмовити.
3. Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 902 (дев'ятсот дві) грн 54 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко