ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.09.2020Справа № 910/30921/15
За заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (код ЄДРПОУ 32312185)
про визнання банкрутом
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від заявника Литвиненко С.С. - представник
Ліквідатор не з'явився
Від ТОВ «Інвест Енерджі» Пашковський Д.В. - представник
Від КП виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" Кондзерський А.В. - представник
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/30921/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" про банкрутство на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 28.12.2015.
10.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами залишено без руху.
08.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про усунення недоліків заяви перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами, розгляд заяви призначити на 26.08.2020.
10.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
17.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Глеваського В.В. на заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами.
26.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на відзив ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Глеваського В.В.
У судовому засіданні 21.09.2020 представник заявника надав пояснення по суті заяви про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами.
Подана заява мотивована виявленням факту використання АТ «ВТБ Банк» позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, від 01.06.2010 № 2729 який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що, як наслідок призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням - кредитним договором № 4 від 01.06.2010.
Враховуючи те, що дана обставина існувала на час розгляду судом кредиторських вимог АТ «ВТБ Банк» та затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2018, оскільки була встановлена рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 759/6703/16, однак, не врахована судом при постановленні оскаржуваної ухвали, заявник звернувся до суду з заявою про перегляд вказаної ухвали за нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати ухвалу від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 в частині визнання кредиторських вимог АТ «ВТБ Банк» до боржника на суму 272 952 966,66 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог АТ «ВТБ Банк» до боржника на суму 272 952 966,66 грн.
У відзиві на вказану заяву АТ «ВТБ Банк» заперечило щодо її задоволення з огляду на те, що заявником попущено тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ліквідатор у відзиві на заяву про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами також заперечив щодо задоволення даної заяви з огляду на те, що факт визнання правовідносин між боржником та АТ «ВТБ Банк» припиненими встановлено постановою Верховного Суду від 13.02.2019, відтак, станом на момент прийняття ухвали від 29.08.2018 даний факт не існував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі 910/30921/15 визнано кредитором по відношенню до боржника, зокрема, Акціонерне товариство "ВТБ Банк" на загальну суму 272 952 966 грн. 66 коп., з яких: на суму 2 756 грн. 00 коп. перша черга, на суму 150 164 884 грн. 95 коп. четверта черга, на суму 92 496 358 грн. 98 коп. шоста черга, а також на суму 30 315 966 грн. 73 коп., окремо, як забезпечені заставою майна боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ".
При постановленні даної ухвали судом встановлено, що заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника за кредитним договором № 4 від 01.06.2010, у тому числі: прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 103 129 200 грн. 00 коп., строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.11.2015 по 27.12.2015 в розмірі 1 808 857 грн. 91 коп., прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 28.12.2015 в розмірі 38 565 146 грн. 60 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту, за нарахована за період з 22.07.2014 по 20.12.2015 в розмірі 62 626 266 грн. 25 коп., пеня за несвоєчасну сплату плати за кредит, що нарахована за період з 02.12.2013 по 20.12.2015 в розмірі 1 387 967 грн. 73 коп., 3 % річних від прострочення повернення кредиту за період з 22.07.2014 по 20.12.2015 в розмірі 4 382 284 грн. 64 коп., 3 % річних за прострочення сплати плати за кредит за період з 02.12.2013 по 20.12.2015 в розмірі 1 087 842 грн. 50 коп., інфляційні втрати у зв'язку з прострочення сплати кредиту у гривні за період з 22.07.2014 по 20.12.2015 в розмірі 49 092 825 грн. 95 коп., інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати плати за кредит за період з 02.12.2013 по 20.12.2015 в розмірі 11 166 939 грн. 08 коп., договірні санкції, штрафи, передбачені кредитним договором за період з 02.06.2014 по 20.12.2015 в розмірі 13 455 125 грн. 00 коп.
Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором були укладені наступні договори:
- іпотечний договір від 01.06.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.A., реєстровий №2729, відповідно до якого предметом іпотеки є:
нежиле приміщення № 855 (в літ. А) - магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Братиславська, буд. 52, загальною площею 447,90 кв.м; заставна вартість - 5 143 385,00 грн. Банк звернув стягнення, відповідно до іпотечного застереження, на предмет іпотеки: зареєстровано право власності № 12731979 від 24.12.2015 державним реєстратором Клочком Т.П. Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Головатого Отамана, буд. 22, загальною площею 732,8 кв.м; заставна вартість - 2 025 582,00 грн.;
нежилі приміщення (в літ. А, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Якуба Коласа, буд. 10, а саме: нежилі приміщення з №1 по №25 (групи приміщень №1) другого поверху, з №1 по №4 (групи приміщень №1) надбудови загальною площею 1 194,50 кв.м; заставна вартість - 6 603 594,00 грн.. Банк звернув стягнення, відповідно до іпотечного застереження, на предмет іпотеки: зареєстровано право власності від 10.09.2015 №24320003 державним: реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Хафусовим В.В. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С.;
нежиле приміщення магазину, сервісного центру з технічним обслуговуванням автомобілів, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського Михайла, буд. 31/3, загальною площею 844,3 кв.м; заставна вартість - 2 940 886,00 грн. Банк звернув стягнення, відповідно до іпотечного застереження, на предмет іпотеки: зареєстровано право власності № запису 11614166 від 17.09.2015 державним реєстратором А.Л., державного реєстратора Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Лаврентьевою Л.В.;
нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Матюшенка, буд. 3-б, загальна площа 857,7 кв.м; заставна вартість - 3 704 408,00 грн.;
- іпотечний договір від 01.06.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк I.A., реєстровий № 4060, відповідно до якого предметом іпотеки є: будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Старокодацька, буд. 9, загальною площею 2 899,5 кв.м; заставна вартість - 7 511 944,00 грн.;
- договір застави товарів в обороті № 4/Z-2 від 01.06.2010 р.; заставна вартість - 17 074 032,73 грн. 73 коп.
При цьому, як вбачається із заяви про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами, під час аналізу судової практики Єдиного державного реєстру судових рішень Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було встановлено, що у травні 2016 фізична особа звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» про визнання припиненими правовідносин.
Позовну заяву мотивовано тим, що 01 червня 2010 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «АТЛ» укладено кредитний договір № 4. Відповідно до умов договору банк надає ТОВ «АТЛ» кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, що складає 105 000 000 грн, а ТОВ «АТЛ» зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 31 травня 2012 року, а також сплатити за користування кредитом у розмірі 15 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 01 червня 2010 року № 4 між ТОВ «АТЛ» та ПАТ «ВТБ Банк» укладено іпотечний договір № 2729, з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно.
У подальшому між ПАТ «ВТБ Банк» та ним було укладено договір поруки № 4/П-1, відповідно до умов якого він поручився перед ПАТ «ВТБ Банк» за виконання ТОВ «АТЛ» зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору від 01 червня 2010 року № 4.
10 вересня 2015 року ПАТ «ВТБ Банк» у рахунок виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, здійснив звернення стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки (нежилі приміщення (літ. А), а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 25 (групи приміщень № 1) другого поверху, з № 1 по № 4 (групи приміщень № 1) надбудови загальною площею 1194,50 кв. м на підставі рішення державного реєстратора від 10 вересня 2015 року (індексний номер 24320003) шляхом реєстрації права власності на підставі іпотечного договору, задовольнивши свої вимоги за кредитним договором.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року у справі № 759/6703/16-ц позов задоволено. Визнано припиненими правовідносини за кредитним договором від 01 червня 2010 року № 4, укладеним між ТОВ «АТЛ» та ВАТ «ВТБ Банк», а також визнано припиненими правовідносини за договором поруки від 01 червня 2010 року № 4/П-1, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та фізичною особою.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано.
В подальшому, постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 759/6703/16-ц рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року скасовано, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року залишено в силі.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що за змістом статей 1, 33, 36 Закону України «Про іпотеку» використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки по іншим іпотечним договорам, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням.
Іпотекодержатель сам обрав такий спосіб захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на підставі застереження про задоволення його вимог як іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 756/31271/15-ц (провадження № 61-4156св18) від 20 червня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно із п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від
26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на встановлення факту звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, на підставі застереження про задоволення вимог АТ «ВТБ Банк» як іпотекодержателя, що містилося в іпотечному договорі від 01.06.2010 № 2729, що призвело до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням - кредитним договором № 4 від 01.06.2010, а також те, що дана обставина існувала на час розгляду судом кредиторських вимог АТ «ВТБ Банк» та затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2018, оскільки відповідне звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку відбулось 10.09.2015 та не було враховано судом при постановленні оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами тому вважає за доцільне подану заяву задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 в частині визнання кредиторських вимог АТ «ВТБ Банк» до боржника на суму 272 952 966,66 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «ВТБ Банк» у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 272 952 966,66 грн.
Заперечення АТ «ВТБ Банк», які зводяться до того, що заявником попущено тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з поданої заяви, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві не являється стороною кредитного договору та договору іпотеки, а також не являється учасником провадження у справі № 759/6703/16-ц, де вказані обставини були предметом дослідження. Обставини, які стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами, як вказує заявник, стали відомими йому за результатами аналізу судової практики Єдиного державного реєстру судових рішень.
Керуючись ст. 234, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2018 у справі № 910/30921/15 в частині визнання Акціонерного товариства "ВТБ Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" на загальну суму 272 952 966 грн. 66 коп. скасувати.
3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству "ВТБ Банк" у визнанні кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" на суму 272 952 966 грн. 66 коп.
4. Копію ухвали направити сторонам, ліквідатору та кредиторам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк