ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2020Справа № 910/7764/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"
про стягнення 300 364,01 грн.
Представники учасників справи:
від позивача:Сидоренко М.В. (дов. № Д-10 від 19.02.2020);
від відповідача:не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 300 364,01 грн., з яких 282 383,19 грн. основного боргу, 14 628,98 грн. пені, 2 257,68 грн. 3 % річних, 1 094,16 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) № 241674/Т від 29.12.2018 в частині здійснення оплати за поставлений природний газ за період з листопада 2019 по квітень 2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7764/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.07.2020.
Представник відповідача в судове засідання 09.07.2020 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 розгляд справи було відкладено на 13.08.2020.
Представник відповідача в судове засідання 13.08.2020 не з'явився.
У судовому засіданні 13.08.2020 представник позивача не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 13.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2020.
У судове засідання 17.09.2020 представник відповідача не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/7764/20 відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.
Судова кореспонденція надсилалася відповідачу на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 17, офіс 3/1.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалами суду, в яких зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2019 підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (споживач) був укладений Договір постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №241874/Т (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2019 році природний газ в об'ємах і порядку, передбачених Договором, а споживач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені Договором.
Згідно з п. 2.7 Договору фактичний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Відсутність у споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим Договором (пункти 4.6. та 4.7) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.
Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості газу здійснюється споживачем в наступному порядку:
4.6.1. Оплату вартості планового об'єму поставки газу здійснюється споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати планового об'єму постачання газу, визначеного в п.1.2 Договору.
4.6.2. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об'єму газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
4.6.3. У випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 6.2.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.
Договір набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п.10.1 Договору).
Додатковою угодою від 10.12.2019 № 1 до Договору сторони доповнили планові обсяги поставки газу на 2020 рік та продовжили строк дії Договору до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 2.7.1. Договору складання та підписання сторонами актів приймання-передачі газу відбувається в наступному порядку: споживач, до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику засвідчену копію акту наданих послуг розподілу (транспортування) газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/оператором ГТС. В іншому випадку для розрахунку вартості поставленого за цим Договором газу застосовується дані оператора ГРМ/оператора ГТС про об'єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутись до оператора ГРМ/оператора ГТС для отримання даних про об'єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця.
Згідно з п. 2.7.3 Договору споживач, протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу, зобов'язується повернути постачальнику один примірник акта приймання-передаі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, та скріплений печаткою (за її наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Пунктом 2.7.4. Договору сторони погодили, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, об'єм постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ/оператора ГТС.
Акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2019 на суму 23 737,36 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.12.2019 на суму 76 407,59 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.01.2020 на суму 76 533,56 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 29.02.2020 на суму 60 236,34 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 31.03.2020 на суму 51 795,25 грн., Акт прийому-передачі природного газу від 30.04.2020 на суму 12 836,16 грн., а всього на загальну суму 301 546,26 грн.
Відповідачем акти за листопад-грудень 2019 підписані та повернуті на адресу позивача.
Акти за січень-квітень 2020 року, підписані уповноваженою особою відповідача на адресу позивача не повернулися.
Позивач зазначає, що відповідачем поставлений природний газ оплачено лише частково на суму 19 163,07 грн., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 282 383,19 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають часткому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за листопад-грудень 2019 року та січень-квітень 2020 року, проте відповідачем не була здійснена своєчасна та повна оплата за поставлений товар.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 282 383,19 грн., з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" в розмірі 282 383,19 грн.
Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 282 383,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 628,98 грн. пені, 2 257,68 грн. 3 % річних, 1 094,16 грн. інфляційних втрат.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.2.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 428,45 грн. за розрахунком суду.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат , суд дійшов висновку, що зазначені вимоги підлягають задоволенню у розмірі 2 223,69 грн. 3 % річних за розрахунком суду та 1 094,16 грн. інфляційних втрат у межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" підлягають частковому задоволенню у розмірі 282 383,19 грн. основного боргу, 14 428,45 грн. пені, 2 223,69 грн. 3 % річних, 1 094,16 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про стягнення 300 364,01 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 17, офіс 3/1, ідентифікаційний код 32920218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5, ідентифікаційний код 42394311) 282 383 (двісті вісімдесят дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 19 коп. основного боргу, 14 428 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 45 коп. пені, 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 69 коп. 3 % річних, 1 094 (одну тисячу дев'яносто чотири) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 4 501 (чотири тисячі п'ятсот одну) грн. 94 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.09.2020
Суддя С. В. Стасюк