30.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/645/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО",
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення коштів в сумі 60 764 грн 01 к.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 60764 грн 01 к.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
31.07.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.07.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2020 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Станом на 01.10.2020 відповідач заяви про продовження процесуального строку, встановленого судом на подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору №530523919.16 добровільного страхування засобів наземного транспорту від 01.09.2016 та страхового акта від 11.08.2017 №1522493, який складений внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 29.07.2017 за участю застрахованого транспортного засобу "SKODA PAPID" (державний номер НОМЕР_1 ) здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику та, як наслідок, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" отримав право регресної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до водія вантажного фургона FAW, N-1-CA1031 (державний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 2390098).
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
01.09.2016 ТОВ "Вортекс" як страхувальник та ПрАТ СК "Інго Україна" уклали договір №530523919.16 добровільного страхування засобів наземного транспорту, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортними засобом "SKODA PAPID" (державний номер НОМЕР_1 ) рік випуску 2015. Строк дії договору з 01.09.2016 до 31.08.2017.
Відповідно до Статуту АТ "СК "Інго" рішенням Загальних зборів акціонерів від 19.03.2020 назву ПрАТ СК "Інго Україна" змінено на АТ "СК "Інго".
29.07.2017 о 13:50 год в м. Одеса на вул. Терешкової відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю вантажного фургона FAW, N-1-CA1031 (державний номер НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_1 та автомобіля "SKODA PAPID" (державний номер НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2017, зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля FAW AA 6811 ОC ОСОБА_1 .
Згідно з приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Малиновського районного суду м. Одеси як доказ, що саме внаслідок порушення ПДР України, водієм ОСОБА_1 , який керував автомобілем FAW (державний номер НОМЕР_2 ) пошкоджено автомобіль "SKODA PAPID" (державний номер НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_2 .
На виконання умов договору добровільного страхування, Акціонерна страхова компанія "Інго", відповідно до розрахунку страхового відшкодування, на підставі страхового акта № 1522493 від 11.08.2017, Звіту №08-002 від 09.08.2017, виплатило страхове відшкодування в розмірі 60764 грн 01к., що підтверджується платіжним дорученням від 28 серпня 2017 року №8711, копія якого приєднана до матеріалів справи.
12.07.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№2272 про страхове відшкодування на суму 60764 грн 01к.
Проте, станом на 15.07.2020 страхове відшкодування від відповідача на рахунок позивача не надійшло, у зв"язку із чим позивач змушений звернутися за захистом порушеного права до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.
Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи те, що Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 60764 грн 01 к., а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПрАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача. В межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування АК №002390098 до стягнення належить 60764 грн 01 к.
Висновок суду.
Cуд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати страхового відшкодування не виконав; відзиву на позов не подав, доводи позивача не спростував та дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 60764 грн 01 к.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №10143 від 01 липня 2020 року.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 60764 грн 01 к. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 22186790) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО ", вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054 (код 16285602) - 60764 (шістдесят тисяч сімсот шістдесят чотири гривні) 01 к. страхового відшкодування та 2102 (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки, визначених розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.10.2020
Суддя Т.В. Максимів