номер провадження справи 4/130/20
01.10.2020 Справа № 908/1933/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В)
до відповідача Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)
про стягнення 20997,12 грн.
30.07.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 020-02/ від 27.07.2020 (вх. № 2097/08-07/20 від 30.07.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м. Запоріжжя до Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя про стягнення 20997,12 грн. заборгованості (основного боргу) з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком № 19 по вул. Парамонова в м. Запоріжжі за період з листопада 2017 року по червень 2020 року включно за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 369-НЖ/20 від 23.04.2020.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 30.07.2020 справу № 908/1933/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1933/20, присвоєно справі номер провадження 4/130/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 360 ЦК України, ст. 1, 5, 8, 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 7, 11, 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 369-НЖ/20 від 23.04.2020, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Концерну “Міські теплові мережі” 20997,12 грн. заборгованості (основного боргу) з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком № 19 по вул. Парамонова в м. Запоріжжі за період з листопада 2017 року по червень 2020 року включно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити. Концерну “Міські теплові мережі”, зазначив, що відповідач не мав можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків враховуючи особливості здійснення господарської діяльності в сфері теплопостачання та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в цій сфері, у зв'язку з чим вина Концерну «МТМ» у простроченні платежів за договором відсутня вина, як необхідна умова для покладення на нього відповідальності за порушення зобов'язання та відсутній склад правопорушення, що згідно зі ст. 614 ЦК України, що позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності, передбачені умовами договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Просив врахувати тяжке фінансове становище Відповідача, значний розмір загальної заборгованості споживачів, в тому числі і позивача перед відповідачем, а також розмір поточних зобов'язань Відповідача.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 03.09.2020 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.10.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
23.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” (Управитель, позивач у справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (Споживач, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 369-НЖ/20 (далі - Договір).
Відповідно до 1.1 Договору предметом цього договору є забезпечення Управителем надання Послуги з управлінню багатоквартирного будинку (далі - Послуга) у житловому будинку № 19 по вул. Парамонова у м Запоріжжя, а Споживачем - забезпечення своєчасної оплати такої Послуги за встановленою вартістю у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
Споживач є користувачем нежитлового приміщення № 180 в житловому будинку (надалі Приміщення):Адреса: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 19, поверх перший, (літ.А-9). Загальна площа: 136,7 кв. м. Підстава виникнення права користування (господарського відання): рішення Виконавчою комітету Запорізької міської ради від 23.10.2013 р. № 445 (п.1.2 Договору).
Згідно п. 1.3 Договору управитель діє відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя: та договору про надання послуги з управління багатоквартирного будинку № К- 651 від 06.09.2017 укладеного між Управителем та уповноваженою особою від імені співвласників Будинку Бородаєм О.М.
Відповідно до п. 2.1 Договору плата за послуги для Споживача складає 4,80 гривень на місяць, в т.ч. ПДВ, за 1 квадратний метр загальної площі Приміщення. Тобто плата за Послугу на місяць складає: 4,80 грн./м кв., в т.ч. ПДВ, /плата за Послуги за 1 м кв./ х 136,7 м. кв. /загальна площа Приміщення/= 656,16 грн. в т.ч. ПДВ.
Пунктом 2.4 Договору сторони визначили, що послуга з управління багатоквартирним будинком (надалі - Послуга) включає в себе утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, зокрема прибирань прибудинкової території, прибирання сходових клітин, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів (у разі їх наявності), технічне обслуговувані внутрішньобудинкових систем, дератизація, дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційні каналів, технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, а також інші внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності); купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремот спільного майна багатоквартирного будинку; винагорода управителю.
Згідно п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Відповідно до п. 3.2. Договору управитель надає акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) одним із способів на власний вибір: - шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Споживачем; - шляхом направлення актів у електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється Сторонами з урахуванням порядків та строків , що визначені умовами п. 2.4 Договору. Адреса електронної пошти Споживача для обміну електронними документами вказана у розділі 6 Договору «Реквізити сторін».
Отриманий акт здачі-прийняття робіт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути в адрес Управителя на протязі 10 робочих днів з дати отримання. У разі, якщо Споживач не повертає акт виконаних робіт щодо наданої послуги протягом 10 днів з моменту отримання або не надає обґрунтованих зауважень, вважається, що Споживач Послугу прийняв в повному обсязі. (п. 3.3 Договору).
Пунктом 4.2.5 Договору сторони визначили, що споживач зобов'язаний оплачувати надану Послугу за ціною встановленою цим Договором.
Згідно п.4.4.6 Договору управитель зобов'язаний надавати щомісячно рахунки на оплату Послуги з управління багатоквартирним будинком.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання обов'язків сторонами. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до його укладення - з 01 листопада 2017 року (п. 9.1 Договору).
07.07.2020 позивач звертався до Концерну «Міські теплові мережі» з претензією за вих. № 020-02/1138 про сплату заборгованості.
15.07.2020 на адресу ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» надійшла відповідь на претензію-вимогу, за змістом якої Відповідач визнає суму боргу, але посилається на неможливість задоволення вимоги у зв'язку з відсутністю коштів.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком в примусовому порядку.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Статтею 1 Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено терміни:
2)допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
3)нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;
4)прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
5)співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
6)спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
7)управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;
8)управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;
9)частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 9 Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
За приписами ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2.1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов'язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
У п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву кореспондує визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Хоч у частині першій статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із наведеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15085/16).
У відповідача, як користувача нежитлового приміщення № 180 в житловому будинку (надалі Приміщення):Адреса: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 19, поверх перший, (літ.А-9) може виникати обов'язок зі сплати, однак лише за фактично отримані житлово-комунальні послуги.
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Приймаючи рішення суд враховує, що постановою Судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі № 6-2951цс15 з метою усунення неоднаковості застосування судами норм матеріального права наголошено на обґрунтованості стягнення заборгованості за надані комунальні послуги навіть за відсутності укладеного договору в силу п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якою встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними. Таким чином, встановивши, що Позивачем надавалися житлово-комунальні послуги та виставлялися відповідні рахунки на їх оплату, суди дійшли законних висновків про наявність у Відповідача обов'язку оплатити отримані послуги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Оцінюючи подані Позивачем докази на підтвердження фактичного надання Відповідачу послуг з управління будинком суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів самого факту надання Позивачем послуг з листопада 2017 року по червень 2020 року включно на суму 20997, 12 грн., відповідачу - не надано ані рахунків на оплату згідно п. 4.4.5 Договору, ані актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), згідно п. 3.2 Договору, та доказів їх направлення на адресу Відповідача.
В розрахунку суми позову Позивач лише щомісячно з листопада 2017 р. по червень 2020р. включно нарахував по 656, 16 грн. на загальну суму 20997, 12грн.
При цьому умови п. 4.2.4 Договору Відповідач був позбавлений можливості виконати, оскільки сам Позивач не виконав вказаний у п. 4.4.6 Договору свій обов'язок надіслання рахунків Відповідачу.
Позивач посилається на картку фактичної собівартості послуги з управління багатоквартирним будинком №19 по вул. Парамонова м.Запоріжжя за період з листопада 2017 по червень 2020р., яка не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг відповідачу, оскільки вона складена в односторонньому порядку позивачем та не є первинними документами, які відповідно до законодавства можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.
Інших доказів надання управителем житлово-комунальних послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку, до суду не надано.
Крім того, суд зауважує, що зазначення в картці фактичної собівартості послуги переліку складових з управління будинком, не скасовують вказаний у п. 4.4.6 обов'язок позивача направити відповідачу рахунок на оплату наданих послуг, а також довести належними та допустимими доказами в порядку визначеному ГПК України обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, а саме факт надання Відповідачу послуг з управління будинком у спірному періоді.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у встановлений спосіб та належними засобами доказування обставини, на які він посилається у позовній заяві та обґрунтованість нарахованої відповідачу заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, управління будинком в розмірів 20997, 12 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м. Запоріжжя до Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя про стягнення 20997,12 грн. заборгованості відмовити повністю.
Повне судове рішення складено “01” жовтня 2020р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. Г.Зінченко