номер провадження справи 32/102/20
01.09.2020 Справа № 908/1638/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл”, (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)
про стягнення 130922 грн 29коп.
30.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі 130922 грн 29 коп., що складається 16176 грн 00коп. основного боргу, 4009грн 98 коп. пені, 736 грн 31 коп. 3% річних за договором № 594 від 27.12.2019.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 справу № 908/1638/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою Господарського суду запорізької області від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1638/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 20 ГК України, договором переведення боргу № 594 від 27.12.2019.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
30.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти розрахунків позивача вказуючи на те, що при розрахунку суми пені та 3% річних включено день фактичної сплати суми заборгованості (контр розрахунок додається). Крім того, відповідач зазначає, що поставка товару була проведена без заявки відповідача достроково. А також, звертає увагу на те, що рахунок № 4965 від 26.12.2020 було виставлено позивачем поза межами договору укладеного сторонами 27.12.2019.
Відзив долучено до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 02.07.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України установлено карантин, який наразі триває, із запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів.
Враховуючи те, що сторонам було надано достатньо часу для надання всіх необхідних матеріалів в обґрунтування заявлених вимог и заперечень, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.09.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
27.12.2019 між ТОВ “Компрессорс Інтернешнл” та ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” укладено договір № 594 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари, які зазначені в специфікації №1, а покупець -прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент) товарів зазначені в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3. договору, предметом поставки є компресор (ДК 021:2015 - код 42120000-6), (надалі «товар»), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.
У відповідності з п. 4.1. договору вартість обладнання складає 156 176,00 грн у тому числі ПДВ 26029,33грн. Ціна договору визначається специфікацією.
Згідно з п. 6.1. договору позивач здійснює поставку обладнання протягом 3-х ка лендарних днів з дати надіслання заявки на адресу постачальника.
ТОВ «Компрессорс Інтернешнл» свої зобов'язання за договором виконало поставивши товар в день підписання договору та узгодження специфікації до даного договору, що підтверджується видатковою накладною № 3588 від 27.12.2019.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю відповідача № ДВ-19-1873 від 27.12.2019.
Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату вартості товару впродовж 65 календарних днів від дати поставки товару.
Для здійснення вищевказаних розрахунків постачальник своєчасно направляє покупцеві рахунок.
На виконання умов договору позивачем було виставлено рахунок на оплату отриманого товару № 4965 від 26.12.2019.
19.03.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію щодо сплати суми заборгованості в розмірі 156176,00 грн.
05.05.2020 відповідачем була надіслана відповідь на претензію, в якій він повідомив позивача про часткову оплату рахунку № 4965 від 26.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 20-0003377 від 10.04.2020. А також зазначив, що ТОВ «ЗТМК» приймаються заходи щодо оплати залишку заборгованості.
Враховуючи неналежне виконання умов договору щодо повного погашення заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення 130922 грн 29 коп., що складається з 16176 грн 00коп. основного боргу, 4009грн 98 коп. пені, 736 грн 31 коп. 3% річних за договором № 594 від 27.12.2019.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотнихумов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода ( ст. 180 ГК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 689 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Поставлений позивачем товар був прийнятий відповідачем без зауважень, що підтверджується довіреністю відповідача № ДВ-19-1873 від 27.12.2019. В матеріалах справи наявна відповідь на претензію № 25-20/607 від 05.05.2020, з якої вбачається, що відповідач визнав наявну заборгованість перед позивачем на загальну суму 156176,00 грн.
Відповідач в відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що рахунок № 4965 виставлений позивачем на оплату поставленого відповідачу товару, датований 26.12.2019, тобто до дати укладення договору між сторонами.
Дослідивши наданий рахунок № 4965 від 26.12.2019 судом встановлено, що в даному рахунку є посилання на договір № 594 від 27.12.2019. Таким чином, заперечення відповідача що даний рахунок є позадоговірним судом до уваги не приймається.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором боржником виконані з порушення строків оплати передбачених п. 5.2 договору.
Залишок суми заборгованості за договором № 594 від 27.12.2019 складає 126176,00грн. Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновків, що вимоиг про стягнення суми основного боргу позивачем доведені, сума заборгованості визнана відповідачем в відповіді на претензію та підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошового зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума та інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.6 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених п.5.2. даного договору, покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки до повного виконання покупцем зобов'язання по оплаті.
Враховуючи неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем пред'явлена вимога про стягнення з відповідача пеню в розмірі 4009,98грн за період з 10.04.2020 по 19.06.2020.
Відповідач заперечив проти періоду нарахування пені, вказуючи на те, що позивачем включно до періоду день фактичної оплати, що суперечить вимогам законодавства (контррорахунок долучено до матеріалів справи).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що включаючи дату фактичної оплати 10.04.2020, як граничний строк оплати товару при проведенні розрахунку з допомогою ІПС «Законодавство» сума пені, за період з 10.04.2020 по 19.06.2020, становить 3930,07грн (розрахунок суду долучено до матеріалів справи).
Таким чином, пред'явлена позивачем до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3930,07грн. В решті пред'явленої до стягнення суми слід відмовити.
Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконані грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення суми 3 % річних в розмірі 736,31грн за період з 10.04.2020 по 16.06.2020.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що сума 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 692,93 грн. В решті пред'явленої до стягнення суми слід відмовити (розрахунок суду долучено до матеріалів справи).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в частині задоволених покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл”, (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 18) про стягнення 130922 грн 29коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 18, ЄДРПОУ 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл”, (04086, м. Київ, вул.Петропавлівська, 54-А, ЄДРПОУ 33104260) 126176 (сто двадцять шість тисяч сто сімдесят шість) грн 58 коп. суми основного боргу, 3930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) грн 07коп. суми пені, 692 (шістсот дев'яносто дві) грн 93коп. суми 3% річних, суму судового збору у розмірі 1961 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) грн 98 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.10.2020.
Суддя Н.А. Колодій