30.09.2020 року м.Дніпро Справа № 908/753/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020, постановлену суддею Азізбекян Т.А., повний текст якої складений 18.08.2020, у справі №908/753/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь", м. Мелітополь, Запорізька область
про стягнення 83559679,51 грн.,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 у справі №908/753/20 зупинено провадження у справі № 908/753/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/4288/20 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" до Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженої відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" про визнання договорів про переведення боргу укладених 28.10.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Товариством з обмеженої відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" недійсними. Зобов'язано сторін у справі письмово повідомити господарський суд і підтвердити документально про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження по даній справі.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати; відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не зазначив у тексті ухвали чим обумовлюється для цього суду неможливість самостійно встановити обставини у справі №908/753/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4288/20, що є необхідною передумовою для застосування положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, оскільки позивачем наданий до позовної заяви договір про постачання природного газу, договір про переведення боргу, докази порушення умов договору в частині своєчасної оплати, тощо.
Апелянт зазначає, що Цивільний кодекс України містить презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст.204 ЦК України, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов"язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
З урахуванням наведеного вважає, що судом першої інстанції не враховано актуальну практику Верховного Суду з питання зупинення провадження у справі у разі визнання правочину недійсним в іншій справі, зокрема, постанову Верховного Суду у справі №910/2650/19 від 10.12.2019, №910/3980/16 від 14.11.2019.
Також позивач вважає, що у разі задоволення Господарським судом міста Києва позовних вимог відповідача та у випадку визнання недійсним договору переведення боргу, відповідач не позбавлений права, після прийняття рішення у справі №910/4288/20 та набрання законної сили рішення у даній справі №908/753/20, звернутися до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в порядку статі 320 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт переконаний, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/4288/20, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №908/753/20.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано належним чином вимоги національного та європейського законодавства та правозастосовчої практики щодо того, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, та зупинено провадження у даній справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, перебування в стані невизначеності учасників процесу.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу обґрунтованою і законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих спростувань висновків суду першої інстанції з питань зупинення провадження у справі. Зауважує, що апелянт, здійснюючи посилання на актуальну практику Верховного Суду, вириває з контексту окремі твердження суду касаційної інстанції та здійснює її поверхневий аналіз. Зокрема, вважає, що підставою скасувань рішень судів про зупинення провадження у справі є не сам факт дії презумпції правомірності правочину, а відсутність чіткої та обґрунтованої мотивації щодо неможливості розгляду справи та не наведення мотивів, на підставі яких суди дійшли висновку про об"єктивну неможливість розгляду справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, звертає увагу, що ним у клопотанні про зупинення провадження у справі наведено підстави для зупинення провадження у справі. Зауважує, що у відзиві на позов також наводить правову позицію, чому позовні вимоги не підлягають задоволенню, зокрема, що договір про переведення боргу не містить жодних положень щодо джерел погашення боргу, а відтак, на думку, відповідача укладений в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867, а також, що договір на переведення боргу укладений всупереч волевиявленню відповідача (дефект волі). Зазначені обставини встановлюються у справі №910/4288/20 та у разі визнання договору про переведення боргу недійсним будуть відсутніми правові підстави для стягнення заборгованості у цій справі.
Просить суд надати оцінку всім без виключення доводам відповідача, у тому числі і обґрунтованості тверджень щодо відсутності волевиявлення відповідача на укладення договору про переведення боргу, оскільки такий укладено під дією тяжкої для ТОВ "Тепло-Мелітополь" обставини на вкрай невигідних умовах.
Вважає, що презумпція правомірності правочину діє до моменту оспорення правочину.
Зазначає про безпідставність тверджень апелянта про можливість звернутись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, в разі задоволення позовних вимог у справі №910/4288/20, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд, викладеної у постанові від 14.02.2018 по справі №147/325/13-ц, провадження №61-1656св17, обставини, які виникли чи змінились тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред"явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення і не є нововиявленими обставинами.
Звертає увагу суду, що добросовісно користується процесуальними правами і тільки в такий спосіб може забезпечити своє право на об"активний розгляд справи з урахуванням основних принципів господарського судочинства.
Також зауважує, що на замовлення відповідача ще у грудні 2019 року проведено аудиторське дослідження операцій з переведення боргу, а у січні 2020 року проведене експертне дослідження операцій з переведення боргу. Вказані письмові докази підтверджують, на думку відповідача, укладення договору про переведення боргу на вкрай невигідних умовах та під дією тяжкої обставини, а також свідчать, що відповідач збирав докази ще до звернення позивача з позовом у цій справі.
Вважає, що зупинення провадження у справі не обмежить прав позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Позивач у додаткових поясненнях, поданих суду 09.09.2020, додатково навів практику Верховного Суду з питань, пов"язаних із зупиненням провадження у справі, зокрема постанови у справах №910/1667/19 від 09.07.2020, №922/2462/18 від 10.02.2020, №925/1247/19 від 27.03.2020, №903/611/19 від 29.04.2020, №927/548/19 від 24.01.2020.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 у справі № 908/753/20; з урахуванням положень ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження, без повідомленням (виклику) учасників справи; сторонам наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У березні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" про стягнення 83 559 679,51 грн., з яких: основний борг в сумі 63476915,13 грн., пеня в сумі 6580517,04 грн., три проценти річних у сумі 4236090,03 грн., інфляційні втрати у сумі 9266157,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов"язань за договором від 28.10.2019 № 1718/4256/19 про переведення боргу щодо сплати заборгованості, яка утворилась у первісного боржника - ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" за договором № 6047/1719-ТЕ-13 від 12.09.2017 постачання природного газу.
Ухвалою суду від 25.03.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі № 908/753/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/53/20, судове засідання призначено на 29.04.2020.
13.04.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
14.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України просить суд зупинити провадження у справі № 908/753/20 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 910/4288/20, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва, за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” до Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” про визнання договорів про переведення боргу укладених 28.10.2019 між Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” недійсними, у тому числі і договору про переведення боргу № 1718/4256/19, за договором про постачання природного газу від 12.09.2017 № 6047/1718-ТЕ-13.
17.04.2020 на адресу суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив.
27.04.2020 до суду від позивача на електронну адресу суду надійшла заява вих. № б/н від б/д, скріплена електронним цифровим підписом представника позивача адвокатом Остапенко В.М., про участь у судовому засіданні 29.04.2020 о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EasyСon.
Листом від 29.04.2020 суд повідомив позивача про те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області 27.04.2019 продовжено розгляд підготовчого засідання у справи № 908/753/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Також зазначено, що при повідомлені учасників у справі після закінчення строку дії карантину про наступну дату, час та місце підготовчого судового засідання відповідною ухвалою, судом буде розглянута заява Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 27.04.2020 продовжено розгляд підготовчого засідання у справи № 908/753/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвалою суду від 15.06.2020 призначено підготовче засідання у справі № 908/753/20 на 04.08.2020 об 11 год. 00 хв. Також вказаною ухвалою задоволено заяву Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та визначено проведення судового засідання режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи EasyСon.
22.06.2020 від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на електронну адресу суду надійшли заперечення щодо зупинення провадження у справі, в яких останній просить відмовити у задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 908/753/20.
27.07.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” Петровський Ю.І. звернувся до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” з заявою про вступ у справу як представника, в порядку ст. ст. 56, 61 Господарського процесуального кодексу України.
27.07.2020 до суду від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання вих. № б/н від б/д, скріплена електронним цифровим підписом представника відповідача адвокатом Петровським Ю.І., про участь у судовому засіданні 04.08.2020 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EasyСon.
Ухвалою суду від 28.07.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення EasyСon у справі № 908/753/20 задоволено.
31.07.2020 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” надійшли доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі.
Також, 31.07.2020 на електронну адресу суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшла заява про проведення судового засідання призначеного на 04.08.2020 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
03.08.2020 на електронну адресу суду від представника позивача Остапенко В.М. надійшов електронний лист, в якому останній просить здійснити розгляд справи 04.08.2020 в режимі відеоконференції з представником Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” Пясецьким Дмитром Васильовичем.
Як вже зазначалось вище, ухвалою суду від 04.08.2020 задоволено клопотання відповідача, зупинено провадження у справі № 908/753/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/4288/20.
Вказаний процесуальний документ і є предметом апеляційного провадження.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п.5 ч.1 ст.227, п.4 ч.1 ст.229 ГПК України та дійшов висновку, що обставини укладення сторонами договору про переведення боргу від 28.10.2019 № 1718/4256/19 суд позбавлений можливості встановити у рамках розгляду справи №908/753/20 з урахуванням поданих доказів, предмету доказування по справі, обставин та доказів, які підлягають дослідженню під час розгляду даної справи. В свою чергу, такі обставини встановлюються у господарській справі №910/4288/20, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва. Вказане є підставою для зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Причиною зупинення провадження у справі згідно вказаної норми Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
При цьому згідно абз.4 п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями, яка є чинною на даний час) іншим судом є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача (нового боржника) заборгованості за договором про переведення боргу від 28.10.2019 № 1718/4256/19, яка утворилась у первісного боржника - ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" за договором № 6047/1719-ТЕ-13 від 12.09.2017 постачання природного газу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд має встановити обставини належного/неналежного виконання зобов"язань відповідачем щодо повного та своєчасного виконання зобов"язань з оплати заборгованості, та в разі неналежного виконання зобов"язань визначити належні до сплати платежі, перевіривши розрахунок позовних вимог позивача.
В свою чергу, предметом розгляду у справі № 910/4288/20 є визнання недійсним договору про переведення боргу від 28.10.2019 № 1718/4256/19 за договором про постачання природного газу від 12.09.2017 № 6047/1718-ТЕ-13, оскільки він укладений відповідачем під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних для нього умовах, тому що причиною такого укладення договору про переведення боргу були суспільно-політичний мотив i соціальна мета захисту прав споживачів та своєчасність початку опалювального сезону, а не отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" будь-якої вигоди. Метою укладання договору про переведення боргу заявник зазначив запобігання зриву опалювального сезону та подальше стале функціонування соціально-значимих об'єктів у місті Мелітополь. Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Тепло-Мелітополь” вимушено було укласти оспорюваний договір, оскільки опинилось у залежності від монопольного становища AT "HAK "Нафтогаз України", який ухилявся від укладання договорів на постачання природного газу. Оспорюваний договір суперечить чинному законодавству, оскільки не відповідає положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
Тобто, задоволення позову у справі №910/4288/20 щодо визнання договору про переведення боргу недійсним є підставою для відмови в позові у цій справі. Таким чином, колегія суддів зауважує, що характер заявлених ТОВ "Тепло-Мелітополь" позовних вимог у справі №910/4288/20 фактично носить ознаки зустрічного позову, тобто, задоволення такого позову повністю або частково виключатиме задоволення позову АТ "НАК "Нафтогаз України" у цій справі. Отже, справи є пов"язаними.
Втім, слід зазначити, що згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, що означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За нормами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, сам факт оспорювання правочину за відсутності відповідного рішення суду, що вступило в законну силу, яким визнано такий правочин недійсним, не свідчить про задоволення такої позовної вимоги та не є преюдиціальним фактом для цієї справи.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Слід зауважити, що провадження у цій справі відкрито ухвалою суду від 25.03.2020 (позов подано позивачем 17.03.2020), а у справі №910/4288/20 - ухвалою суду від 30.03.2020 (заяву про забезпечення позову розглянуто ухвалою суду від 27.03.2020). Таким чином, відповідач у цій справі задля економії судового провадження, швидкого та ефективного розгляду справи не звернувся з відповідним зустрічним позовом у межах цієї справи, а подав окремий позов до іншого господарського суду, що свідчить про неефективне використання своїх прав.
Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що він задовго до подачі позову позивачем звертався до експертної установи та аудиторської фірми для збирання доказів, не спростовує того факту, що саму позовну заяву відповідачем у цій справі подано до Господарського суду міста Києва пізніше у часі, ніж поданий позов позивачем у цій справі, що також свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами (не вчинення певної процесуальної дії), наслідки яких згідно вимог ст.13 ГПК України покладаються на сторону.
Відповідачем також не доведено жодним доказом у цій справі, що позов до Господарського суду міста Києва ним поданий раніше у часі за позов позивача у справі №908/753/20, що виключало б можливість подання відповідного зустрічного позову у цій справі, з урахуванням положень ст. ст.175, 180 ГПК України.
Таким чином, судом першої інстанції встановлений певний зв"язок між справами, втім, аналіз обставин, якими зумовлюється неможливість розгляду цієї справи, враховуючи презумпцію дійсності правочину, передбачену ст.204 ЦК України, як основна з причин зупинення провадження, судом в оскаржуваній ухвалі не наведена, жодних висновків з цього приводу постановлена ухвала не містить.
З урахуванням різності предметів позову у вказаних справах, відсутності встановлення іншим судом обставин, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі; наявністю у цій справі доказів, що дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що за п.5 ч.1 ст.227 ГПК України виключає можливість зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає безпідставним висновок господарського суду про зупинення провадження, а ухвалу про зупинення провадження такою, що винесена передчасно та без достатньої правової підстави.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу стосовно дії презумпції правомірності правочину до моменту його оспорення не приймаються колегією суддів, оскільки сам по собі факт оспорення правочину не свідчить про задоволення такої позовної вимоги, а презумпції правомірності правочину діє, доки її не спростовано, в тому числі за рішенням суду, що вступило у законну силу.
Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу стосовно врахування всіх його доводів щодо відсутності волевиявлення на укладення договору про переведення боргу, відхиляються як такі, що не стосуються предмету апеляційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє лише наявність або відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, і не розглядає позовні вимоги по суті.
Згідно зі ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки перевіркою ухвали в апеляційному порядку встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, то оскаржувану ухвалу слід скасувати, апеляційну скаргу задовольнити. Справу направити до господарського суду для подальшого розгляду.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
З урахуванням того, що ухвала про зупинення провадження у справі, яка переглянута в апеляційному порядку, не відноситься до переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню після їх апеляційного розгляду, в порядку п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, то постанова Центрального апеляційного господарського суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 у справі № 908/753/20 - скасувати.
Справу № 908/753/20 направити до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.
Розподіл сум судового збору, за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 у цій справі, здійснити господарському суду за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.09.2020.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін