вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"16" вересня 2020 р. Справа№ 911/1388/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2019
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області
у справі № 911/1388/16 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"
2) Фермерського господарства "Вікторія"
про стягнення 177 186, 44 грн,
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2019 у справі №911/1388/16 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі за текстом - Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області) у справі № 911/1388/16 задоволено повністю.
Визнано за період із 12.06.2019 по 30.11.2019 незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області у виконавчому провадженні № 52943752 та №52943884 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі № 911/1388/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52943752 та № 52943884 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1388/16 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі №911/1388/16.
Присуджено до стягнення з Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" витрат на правничу допомогу у розмірі 3600 грн 00 коп. згідно договору №04-09-2019/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.09.2019.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Високопільський РВДВС ГТУЮ у Херсонській області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі №911/1388/16 апеляційну скаргу Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2019 у справі №911/1388/16 - без змін.
15.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги у розмірі 7100,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1388/16; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 08.07.2020.
08.07.2020 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на лікарняному.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі №911/1388/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1388/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1388/16 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 16.09.2020.
14.07.2020 від Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на заяву позивача.
В судове засідання, яке відбулося 16.09.2020 представники позивача, відповідачів-1,-2 та Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області не з'явилися, про причини неявки суду апеляційної інстанції не повідомили.
Враховуючи те, що явка представників сторін та Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а також зважаючи на те що про час та місце розгляду заяви останні повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020.
Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд заяви у даній справі за відсутності представників сторін та Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області.
Дослідивши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пунктом 3 частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" у відзиві на апеляційну скаргу повідомило суд апеляційної інстанції про понесення витрат на правничу допомогу, у зв'язку із розглядом апеляційної скарги, розмір яких буде визначено після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" вчасно та правомірно звернулося до Північного апеляційного господарського суду в порядку п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, у відзиві на заяву Високопільський РВДВС ГТУЮ у Херсонській області заперечує щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, оскільки вважає їх завищеними та необґрунтованими і просить суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволені.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області, з наступних підстав.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 сформувала правовий висновок щодо законності гонорару успіху. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Враховуючи, що відповідна сума "гонорару успіху", обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, вона є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до заяви про про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надано наступні документи:
- копію договору №22-01-2020/1 від 22.01.2020 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2020;
- копію акта прийому - передачі документів від 22.01.2020;
- копію акта здачі - прийняття виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.06.2020;
- квитанцій про сплату адвокатських послуг: №0.0.1734214289.1 від 13.06.2020 - на суму 100,00 грн; №0.0.17042241437.1 від 14.05.2020 на суму 6000,00 грн;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3888.
Зокрема, згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.06.2020 адвокат Грищенко О.М. надав, а клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" отримало юридичні послуги (правову допомогу) термін виконання, яких складає - 10 годин.
У п. 3.1 договору №22-01/2020/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2020 сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того що вартість однієї години роботи виконавця складає - 400,00 грн.
Також адвокатом надано позивачу юридичні послуги, а саме:
- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 10.06.2020 у справі №911/1388/16, надання поясненнь, підтримання процесуальної та правової позиції, у тому числі й врахування часу та засобів прибуття до місця судового засідання, очікування початку судового засідання - у розмірі 1200,00 грн;
- гонор адвоката на підставі п. 3.7. договору №22-01/2020/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2020, у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №911/1388/16 від 13.12.2019 - у розмірі 1 900,00 грн.
Щодо відсутності у матеріалів справи доказів сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що насамперед узгоджується з приписами пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн не впливає на суть заявленої позивачем правничої допомоги.
Підсумовуючи викладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на суму 7100,00 грн.
Натомість, Високопільський РВДВС ГТУЮ у Херсонській області не доведено не співмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
За таких підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим та співмірним розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги, у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №911/1388/16 в суді апеляційної інстанції задовольнити.
Стягнути з Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (74000, Херсонська область, Високопільський район, селище міського типу Високопілля, вулиця Банкова, будинок 16; код ЄДРПОУ 34863120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315; код ЄДРПОУ 38267861) судові витрати на правничу допомогу, понесених під час та у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Київської області у справі №911/1388/16 від 13.12.2019 у розмірі 7 100,00 грн (сім тисяч сто грн 00 коп.), згідно договору №22-01-2020/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2020.
Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.
Матеріали справи №911/1388/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 30.09.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко