вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" вересня 2020 р. Справа№ 925/1341/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Яковлєва М.Л.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.09.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 03.06.2020 (повний текст складено 19.06.2020)
у справі №925/1341/19 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс"
до Зозулі Оксани Яківни , ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3
про стягнення 47 567, 30 грн,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Зозулі Оксани Яківни та ОСОБА_1 про стягнення 47567,30 грн. 30 пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та відшкодування судових витрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 у справі №925/1341/19 клопотання позивача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи задоволено.
Призначено у справі № 925/1341/19 судову оціночно-будівельну експертизу, виконання якої доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів поставлено питання: Яка ринкова вартість нежитлових приміщень магазину загальною площею 568,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019 року?
Витрати на проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс".
Зобов'язано сторін надати на вимогу судових експертів всі необхідні документи і матеріали для проведення експертних досліджень (документи, зразки тощо).
Зупинено провадження у справі № 925/1341/19 на період проведення експертизи.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, зокрема щодо визначення ринкової вартості нежитлових приміщень магазину загальною площею 568,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019, потребують спеціальних знань і без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті, а відтак і надати оцінку обґрунтованості викладених у позовній заяві тверджень позивача та у відзиві на позов заперечень відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач-2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що скориставшись наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем-2 у справу був поданий висновок судового експерта №10-03/2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи. За доводами скаржника, суперечності між вартістю предмета іпотеки є лиже між вартістю, встановленою висновком судового експерта №10-03/2020 та Звітом №1485у/19, наданим позивачем та який не є експертним висновком. Усі інші матеріалами справи свідчать, що вартість предмета іпотеки в одному ціновому діапазоні з похибкою, яка складає менше 10%.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що перед прийняттям рішення про призначення експертизи суд має встановити чи має значення для справи вартість предмета іпотеки, оскільки предметом спору є нарахування та стягнення пені, в сталому розмірі - 47 567,30 грн. Тобто для вирішення спору, суд має встановити природу виникнення та правильність нарахування самої пені. В обґрунтування даних тверджень, апелянт вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення коштів за договором кредиту №ВКЛ-206374 від 20.05.2011, разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач приховав від суду факт того, що Господарським судом Черкаської області розглядалась справа №925/457/19, в межах якої за аналогічним позовом ТОВ «ФК «Централ Фінанс» просила стягнути з цих же відповідачів заборгованість по договору кредиту №ВКЛ-206374 від 20.05.2011, відмінність між заявленими вимогами - їх розмір. Рішенням суду від 23.10.2019 провадження у господарській справі №925/457/19 в частині вимог про стягнення 53558, 53 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 31932,45 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 100000,00 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 120103,02 грн інфляційних нарахувань та 32057,23 грн - 3% річних було закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки позивач не мав права на нарахування відповідачем відсотків після пред'явлення ПАТ «Дельта Банк» до першого відповідача вимог згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України.
Скаржник також зауважує, що 26.04.2019 позивачем завершено позасудове врегулювання спору шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору, відтак, з огляду на положення частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» всі зобов'язання за вищевказаним кредитним договором , у тому числі за рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.10.2019 у справі №925/457/19, припинилися 26.04.2019.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" зазначає, що ухвала суду першої інстанції повністю відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін. Так, позивач вартість набутого позивачем предмету іпотеки станом на 26.04.2019 має істотне значення для даної судової справи та потребує спеціальних знань, оскільки, на думку позивача, за розрахунком вартості набутого позивачем майна було частково погашено заборгованість за кредитним договором, водночас за розрахунком ОСОБА_1 вартість предмета іпотеки перевищувала вартість заборгованості за кредитним договором. При цьому, поданий відповідачем-2 висновок експерта №10-03/2020 від 17.03.2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи викликає у позивача обґрунтовані сумніви, оскільки: по-перше, даний висновок подано у вигляді копії; по-друге, обстеження проводилось за участю відповідача-2 та його представника, однак без участі позивача; по-третє, при проведенні експертизи, експерт виходив з того, що власником 43/50 частини об'єкту належить відповідача-2, в той же час, з 26.04.2019 власником майна є позивач; по-четверте, в експертному висновку відсутнє обґрунтування того, чому експерт при узгодженні результатів оцінки прийняв результат за порівняльним підходом та повністю відкинув результат за дохідним підходом.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 та третьою особою, не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання 14.09.2020 з'явився відповідач-2 та його представник, які надали пояснення по суті апеляційної скарги, підтримали її вимоги та просили задовольнити.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень третій особі. Також в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції від 11.08.2020, які надсилалась за адресами, вказаними у апеляційній скарзі.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №925/1341/19 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, слід звернути увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" подано відзив на апеляційну скаргу, що свідчить про обізнаність позивача щодо розгляд справи №925/1341/19 у суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача, відповідача-1 та третьої особи.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вказувалось вище, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідачів 47567 грн. 30 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано тим, що 20.05.2011 ПАТ "Дельта Банк", як кредитором, і ФОП Зозуля О.Я, як позичальником, був укладений договір кредитної лінії № ВКЛ-2006374 (далі - кредитний договір). Для забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором того ж дня, 20.05.2011 кредитором (банком), як іпотекодержателем, та громадянами ОСОБА_1 (який в подальшому 03.11.2016 змінив своє прізвище на ОСОБА_1 ) і ОСОБА_3 , як іпотекодавцями-1 і 2, було укладено іпотечний договір. За цим іпотечним договором в іпотеку банку іпотекодавцями (відповідачами-1 і 2) була передана нежитлова будівля магазину з прибудовами, загальною площею 568,0 кв. м., літера А-2, під А, І-ІV, вимощення літера V, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
06.07.2012 кредитором (банком), позичальником і ОСОБА_1 був укладений договір поруки № ВКЛ-2006374, за яким ОСОБА_1 поручився за виконання зобов'язань ФОП Зозулею О.Я. по кредитному договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2015 у справі № 925/1347/15 встановлено наявність простроченої заборгованості позичальника Зозулі О.Я. по кредиту і її розмір, який станом на 31.07.2015 складав 449906,79 грн.
На підставі договорів купівлі-продажу майнових прав від 04.04.2019 № 1234/К, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "ФК "Інвент", відступлення права вимоги від 04.04.2019 № 003/19, укладеного між ТОВ "ФК "Інвент" і позивачем - ТОВ "Фінансова компанія "Централ фінанси", до позивача перейшли права вимоги за кредитним договором і договором поруки.
На підставі договорів відступлення права вимоги, укладених 04.04.2019 між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "ФК "Інвент", 08.04.2019 між ТОВ "ФК "Інвент" і позивачем - ТОВ "Фінансова компанія "Централ фінанси", до позивача перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором.
26.04.2019 позивач, з метою погашення заборгованості позичальника Зозулі О.Я. по кредитному договору, звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
За розрахунком позивача станом на 26.04.2019 заборгованість Зозулі О.Я. по кредитному договору складала 1086827,30 грн., вартість предмета іпотеки складала 1039260,00 грн., непогашеними залишилась частина вимог по сплаті пені в розмірі 47567,30 грн., вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Відповідач-2 заперечив проти позову та зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки існуюча заборгованість Зозулі О.Я. по кредиту, у тому числі і спірна, повністю погашена за рахунок вартості предмета іпотеки. На підтвердження своїх доводів відповідачем подано до суду висновок експерта№10-03/2020 від 17.03.2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Наполягаючи на задоволенні позову з підстав і у розмірі, заявлених у ньому, позивачем подано клопотання про призначення судової оціночно - будівельної експертизи (вх. № 5629/20, т. 2, а.с. 11), на вирішення експертів просив поставити питання: "Яка ринкова вартість нежитлового приміщення магазину загальною площею 568,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019 року?" Проведення експертизи позивач просив доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції клопотання позивача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи задоволено, призначено у справі № 925/1341/19 судову оціночно-будівельну експертизу, виконання якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів поставлено питання: Яка ринкова вартість нежитлових приміщень магазину загальною площею 568,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019 року?
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, зокрема щодо визначення ринкової вартості нежитлових приміщень магазину загальною площею 568,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019, потребують спеціальних знань і без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті, а відтак і надати оцінку обґрунтованості викладених у позовній заяві тверджень позивача та у відзиві на позов заперечень відповідача.
Висновки оцінювачів і експертів, надані сторонами, містять істотні суперечності між собою, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Відтак, наявні підстави для призначення експертизи, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
При цьому, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно з частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина 2).
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 3).
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (частина 4).
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (частина 6).
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків 9частина 7).
Призначаючи у справі експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки оцінювачів і експертів, надані сторонами, містять істотні суперечності між собою, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Відтак, наявні підстави для призначення експертизи, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Як підтверджено матеріалами справи, для встановлення обставин вартості предмета іпотеки позивачем подано:
- копію витягу зі Звіту №1485у/19 про незалежну оцінку нежитлового приміщення магазину загальною площею 568,0 кв.м., що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-46, 95-121, том І);
- висновок експерта №06-20 від 03.03.2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (а.с. 190-213, том І). Дана експертиза проведена на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" для проведення оціночно-будівельної експертизи з визначення відповідності звіту з оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки, методології, оціночним процедурам (рецензування). Об'єктом дослідження (рецензування) є: Звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі магазину, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного фізичною особою-підприємцем - Музикою Павлом Володимировичем , станом на 12.07.2019.
Для встановлення обставин вартості предмета іпотеки відповідачем-2 подано:
- копію Звіту про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі магазину від 12.07.2019, складений фізичною особою-підприємцем Музикою Павлом Володимировичем (а.с. 125-152, том І);
- оригінал висновку експерта №10-03/2020 від 17.03.2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (а.с. 24-51, том ІІ). Дана експертиза була проведена на замовлення ОСОБА_1 як відповідача у справі №925/1341/19 для подання висновку до суду. На вирішення експерта поставлено наступне питання: «Яка ринкова вартість нежитлових приміщень магазину загальною площею 568,0 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 станом на 26.04.2019 р.?». На ньому міститься підпис судового експерта Комашки Романа Вікторовича, відтиск печатки, а також повідомлення про обізнаність судового експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Крім того додано свідоцтво №1407 від 30.01.2019 на підтвердження присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення будівельно-технічних, земельно-технічних та оціночно-будівельних експертиз.
Дослідивши перелічені докази, колегія суддів встановила, що Звіт №1485у/19 (а.с. 45-46, 95-121, том І) та Звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі магазину від 12.07.2019 (а.с. 125-152, том І) не є експертними висновками у розумінні статей 98, 101 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки зазначеним доказам у розумінні їх належності та допустимості (статті 76, 77 ГПК України) при вирішенні питання визначення вартості спірного майна, тобто чи оформлені дані звіти у відповідності до вимог чинного законодавства та чи можуть бути враховані при вирішенні даної господарської справи.
Наданий позивачем висновок експерта №06-20 від 03.03.2020 також не дає можливості встановити ринкову вартість об'єкта іпотеки, оскільки об'єктом його дослідження був Звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі магазину від 12.07.2019, складений фізичною особою-підприємцем - Музикою Павлом Володимировичем. Тобто даним висновком лише надано оцінку досліджуваному у ньому звіті на предмет його відповідності вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки, методології, оціночним процедурам (рецензування).
Разом з тим, експертний висновок №10-03/2020 від 17.03.2020, наданий відповідачем-2, відповідає встановленим статтями 98, 101 Господарського процесуального кодексу України критеріям щодо висновку експерта та надає відповідь на питання, поставлене на вирішення судових експертів оскаржуваною ухвалою суду від 03.06.2020. Тобто фактично у матеріалах справи наявний висновок судового експерта, складений за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи зі спірного питання.
Отже, перш ніж встановлювати суперечності у визначенні вартості спірного майна, які на думку суду першої інстанції існують між висновком експерта №10-03/2020 від 17.03.2020 та іншими наданими сторонами доказами (Звіт №1485у/19, Звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі магазину від 12.07.2019 та висновок експерта №06-20 від 03.03.2020), суду необхідно було дослідити їх з точки зору належності та допустимості доказів у розумінні статей 76, 77, 98, 101 Господарського процесуального кодексу України. Однак, таких висновків судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не викладено.
Крім того, колегія суддів дійшла до висновку, що для вирішення спору у даній справі суду першої інстанції необхідно дослідити правову природу заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" позовних вимог. Тобто, перед прийняттям рішення щодо призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи слід встановити обставини чи має значення вартість предмета іпотеки для вирішення спору по суті.
З огляду на наведені обставини, висновки суду першої інстанції щодо призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи є передчасними.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи, оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 у справі №925/1341/19 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 у справі №925/1341/19 - скасуванню, справу слід направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 у справі №925/1341/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 у справі №925/1341/19 скасувати.
Матеріали справи №925/1431/19 повернути до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст складено: 30.09.2020.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді М.Л. Яковлєв
Ю.Б. Михальська