ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
01 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/244/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020, суддя в І інстанції Закурін М.К., повний текст якого складено 01.04.2020 в м. Херсоні
у справі № 923/244/18
за позовом: Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий центр "Орлятко" Приватного підприємства "Еліна", ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Еліна", ОСОБА_5
про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, скасування змін до установчих документів товариства, визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, повернення позивача до складу учасників товариства,
Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія", оформлене протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016.
Скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" під номером 14871050018000296 від 05.12.2016.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" на користь Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" - 3 524 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу позову до місцевого суду, 13 215 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до апеляційного суду та 14 096 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги до касаційного суду.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Повернуто Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" 10 грн надлишково сплаченої суми судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 30.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Стосовно заявленого скаржником клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження суд зауважує таке.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 до теперішнього часу йому не вручено, він був переконаний, що через всесвітню пандемію корона вірусу та введені у зв'язку з поширенням інфекції обмежувальні заходи розгляд справи не відбувається, а про ухвалення оскаржуваного рішення йому стало випадково відомо із сайту «Судова влада України» 21.09.2020, коли він вирішив поцікавитися ходом розгляду зазначеної справи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено дію карантину до 31.08.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", якою, зокрема внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Згідно із зазначеною постановою карантин продовжено до 31.10.2020.
За змістом абзацу 1 пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020, отже строки, передбачені зазначеним вище Законом, закінчилися 06.08.2020, а відтак скаржник подавши апеляційну скаргу 30.09.2020 мав право на продовження процесуальних строків, але з підстав, встановлених цим Законом.
Разом з тим скаржником у клопотанні про поновлення строку взагалі не наведено підстав, які стали перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги в період дії карантину, що спричинені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Колегія суддів відзначає, що самого лише посилання на існування карантину, без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку для подання апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд також відзначає, що скаржником на підтвердження свої доводів не надано жодних доказів поважності причин такого пропуску.
Відтак, підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 у справі № 923/244/18 не можна визнати поважними.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч. 4 ст. 260 ГПК України).
Окрім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1762 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік").
Підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, за подання та розгляд апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір в сумі 5286 грн. ((1762*2)х150%).
Проте, матеріали апеляційної скарги не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
Також, надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі врегульовано положеннями ст.259 ГПК України.
Відповідно до ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника апеляційної скарги.
При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Згідно положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 також не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі та доказів направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 у справі № 923/244/18 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду: - відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження; - доказів сплати судового збору у розмірі 5286 грн.; - доказів надсилання (листом з описом вкладення) іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками до неї.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
судді Поліщук Л.В.
Філінюк І.Г.