ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/627/20
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,
секретар судового засідання Станкова І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Марочкін В.О. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкан-Плюс»
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 року
за позовом Фізичної особи-підприємця Санайко Юлії Михайлівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкан-Плюс»
про стягнення 280 728, 80 грн.,-
В березні 2020 року Фізична особа-підприємець Санайко Юлія Михайлівна (далі - ФОП, позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкан-Плюс» (далі - ТОВ, відповідач) про стягнення 280 728,80 грн..
Позов обґрунтований тим, що на виконання умов договору про надання послуг по збиранню зернових культур, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 280 728,80 грн., сторони підписали акт про надання послуг від 17.07.2019 року, однак відповідач на час звернення до суду не виконав свого обов'язку по оплаті викривних робіт.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання за договором надання послуг належним чином не виконав.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом позову є грошові вимоги, однак матеріали справи не містять бухгалтерського фінансового документу, який визначає достовірно вказану суму боргу, оскільки на думку апелянта позовна заява, договір, акти та інше не можуть слугувати підтвердженням грошової суми.
Скаржник вважає твердження суду, що договір та акти виконаних робіт є визначальними, не можуть бути прийняті, як достовірні докази, оскільки договір, та акти містять суттєві недоліки.
Також, ТОВ зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, пояснення відповідача, щодо предмету позову та його наслідків, не знайшли відображення у рішенні суду.
14.09.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що акт надання послуг від 17.07.2019 відповідачем було підписано без будь-яких претензій, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Крім цього, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, оскільки відповідач стверджує про відсутність факту надання послуг, то позивач для підтвердження просить долучити до матеріалів справи копію податкової накладної та квитанцію про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, які також підтверджують факт надання послуг.
Представник ФОП в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
Стовно копії податкової накладної та квитанції про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надані позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу, то судова колегія зазначає, що вказані документи при розгляді даної справи по суті, не будуть прийняті судовою колегією до уваги, оскільки вказані документи не були предметом розгляду судом першої інстанції та позивач не надав до апеляційного суду доказів щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Доказ, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках.
В судовому засіданні 30.09.2020 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 25.06.2019 між ФОП (Виконавець) та ТОВ (Замовник) укладено договір про надання послуг по збиранню зернових культур № 25/06-2019 (Договір), предметом якого є послуги Виконавця з проведення сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю зернових і технічних культур на землях Замовника, які виконуються технікою Виконавця (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов'язується провести збирання врожаю сільськогосподарських культур, вирощених Замовником на орендованих земельних ділянках, технікою та засобами, що є у власності або іншому законному користуванні, або із залученням третіх осіб. Обсяг та вартість послуг визначається сторонами у специфікації, що є додатком до Договору… (п.2.1.1 Договору). Надавати послуги по збиранню врожаю із застосуванням комбайнів John Deere в загальній кількості 2 (дві) одиниці в режимі роботи, яка прийнятна для обох сторін (п.2.1.2 Договору).
Замовник зобов'язується після закінчення виконання всього обсягу робіт, передбачених п.2.1.1 цього Договору, підписати остаточний акт виконаних робіт (п.2.2.6 Договору).
За надані Виконавцем послуги Замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений Договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт (п.3.1 Договору).
Остаточна сума Договору вказується в акті виконаних робіт (п.3.3 Договору).
Строк дії Договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного його виконання (п.5.4 Договору).
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, в матеріалах справи відсутні докази направлені на припинення дії договору, а також докази визнання договору недійсним, у зв'язку з чим вищевказаний договір є чинним та відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України підлягає обов'язковому виконанню сторонами.
Так, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по збиранню зернових культур, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту надання послуг від 17.07.2019 № 27 на суму 280728,80 грн. з ПДВ. Вказаний Акт підписаний без заперечень та зауважень повноважними представниками відповідача та позивача та скріплений печатками юридичних осіб.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 525 ЦК України). Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що в порушення умов Договору, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 280 728,80 грн., яка доведена належними та допустимими доказами, а отже позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 280 728,80 грн. є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив позов ФОП.
Щодо доводів апеляційної скарги, що договір та акти виконаних робіт не можуть бути прийняті як достовірні докази, оскільки договір, та акти містять суттєві недоліки, судова колегія не приймає до уваги, оскільки апелянтом не зазначено, які саме недоліки містить договір та акт надання послуг, а отже зазначені доводи скаржника є лише примушенням, які не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, оскільки спростовані матеріалами справи.
Також, судова колегія не приймає до уваги і доводи апеляційної скарги стосовного того, що під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснення відповідача щодо предмету позову та його наслідків не знайшли відображення у рішенні суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду справи судом відповідач не надав до суду жодних письмових пояснень або відзиву на позовну заяву. Щодо пояснень, які були надані представником відповідача в судовому засіданні 30.06.2020, господарським судом надана належна оцінка в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 ГПК України,
колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 01.10.2020.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Колоколов С.І.
Разюк Г.П.