Справа № 509/3005/20
29 вересня 2020 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
представника заявника (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Христюка Ю.Г.
заінтересованої особи (стягувача) ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь, в порядку загального позовного провадження скаргу заявника (боржника) ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження державний виконавець Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовська Олена Андріївна про визнання неправомірним рішення державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 червня 2020 року представник заявника (боржника) ОСОБА_1 - адвокат Христюк Ю.Г. звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив суд, визнати незаконним та скасувати розрахунок зі сплати заборгованості боржника ОСОБА_1 по аліментам від 16.06.2020 р., складеного державним виконавцем Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовською О.А., станом на 08.05.2020 р. в рамках АСВП № 8757608 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874 виданого Овідіопольським райсудом Одеської області від 27.09.2007 р. та зобов'язати державного виконавця Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовську О.А. скласти належний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частин з усіх видів заробітку ОСОБА_1 , починаючи з 22.11.2014 р. згідно із ст. 183 СК України, мотивуючи скаргу невірним розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, беручи до уваги той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 найстарша дитина син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття і після цього, ніхто з батьків не звертався до суду з позовом про визначення розміру аліментів на наймолодшу дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим, розмір аліментів, який повинен стягуватися з боржника з 22.11.2014 р. на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен складати 1/6 частину з усіх видів заробітку боржника, а не 1/4 частину, як вказано в оспорюваному розрахунку заборгованості державного виконавця.
В судовому засіданні представник заявника (боржника) повністю підтримав доводи скарги ОСОБА_1 , яку просив суд задовольнити.
Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні безпідставної скарги, вважаючи оспорюваний розрахунок заборгованості по аліментах таким, що складений державним виконавцем у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 183,195 СК України.
Суб'єкт оскарження державний виконавець Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовська О.А. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак від в.о. начальника Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов письмовий відзив на скаргу з додатками з виконавчого провадження, в якому він просив суд, відмовити у задоволенні необґрунтованої скарги, вважаючи дії державного виконавця по складенню розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та сам розрахунок законними, згідно Закону України «Про виконавче провадження», а також надіславши до суду письмові клопотання про слухання справи за їхньої відсутності (а.с. 14-38).
В силу ч.ч. 1,2 ст. 450 ЦПК України - скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали скарги, цивільної справи № 1874/2007, а також копії виконавчого провадження АСВП № 8757608 за виконавчим листом № 2-1874 від 27.09.2007 р., суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
За змістом ст. 129, 129-1 Конституції України, та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинної на дату виконання рішення суду) - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (ч. 1 ст. 20 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним Кодексом України.
Стаття 195 СК України передбачає - заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Згідно із ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» - судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати виходячи з правил ст. 74 Закону N 606-XIV ( 606-14 ), відповідних норм сімейного законодавства, а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 ( 146-93-п ) (з наступними змінами) «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.
Згідно із п.п. 3,18,23,24 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» - при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.
Як роз'яснив Пленум ВСУ в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» - у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 75 вказаного Закону - якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Згідно із ст. 447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За приписами ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до пунктів 3,4 розділу ХXI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстровану в Міністерстві
юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 - у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, виданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітку плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Суд встановив, що згідно рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 13.09.2007 року, яке набрало законної сили 24.09.2007 р. - позов ОСОБА_7 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для осіб даного віку, що місячно, починаючи з 24.07.2007 р. до досягнення дітьми повнолітнього віку, а саме : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до - 11.05.2021 р., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито 51 грн. та витрати на ІТЗ 30 грн., всього 81 грн. (а.с. 4).
Судом з'ясовано, що на примусовому виконанні у Другому Приморському відділі ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження АСВП № 8757608 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874 виданого Овідіопольським районним судом Одеської області 27.09.2007 р. про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини, щомісячно, починаючи з 24 липня 2007 року та досягнення малолітніми дітьми повнолітнього віку, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до 22.11.2014 року, ОСОБА_11 до 11. 05. 2021 року (а.с. 5,17-38).
Однак, 16.06.2020 року заявник (боржник) ОСОБА_1 отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів вих. № 3764 від 16.06.2020 року, згідно якого останньому. Державним виконавцем ОСОБА_12 нарахована заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 08.05.2020 р. виходячи з розміру аліментів у виді 1/4 частини з усіх видів заробітку боржника, незважаючи на те, що рішенням суду з боржника було стягнуто 1/3 частину на двох дітей.
Однак, ст. 183 СК України зазначає - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, у визначенні розміру аліментів на двох дітей - слід керуватися положеннями ч.ч. 2,3 ст. 183 СК України.
Таким чином, беручи до уваги вимоги ст. 183 СК України та рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 вересня 2007 року, враховуючи що ІНФОРМАЦІЯ_2 найстарша дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття і ніхто з батьків після того не звертався до суду з позовом про визначення розміру аліментів на наймолодшу дитину ОСОБА_5 , на думку суду, розмір аліментів який повинен стягуватися з боржника починаючи з 22.11.2014 року на утримання сина ОСОБА_11 повинен становити 1/6 частину з усіх видів заробітку боржника.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний розрахунок державного виконавця від 16.06.2020 року, в якому вказаний розмір аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_13 на утримання сина ОСОБА_3 у виді 1/4 частки усіх видів заробітку є неправомірним та підлягає скасуванню із зобов'язанням державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовську О.А. у відповідності до ст. 183 СК України скласти належний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням розміру аліментів на його утримання, виходячи з розміру 1/6 частини з усіх видів заробітку ОСОБА_1 , починаючи з 22.11.2014 р. і до 11.05.2021 р.
Таким чином, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,169,208-209,218,259,383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстровану в Міністерстві
юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, Постановою Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд, -
1. Скаргу заявника (боржника) ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження державний виконавець Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовська Олена Андріївна про визнання неправомірним рішення державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити ;
2. Визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 16.06.2020 р. державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовської О.А. станом на 08.05.2020 р. складений у виконавчому провадженні АСВП № 8757608 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874 від 27.09.2007 р. виданого Овідіопольським райсудом Одеської області ;
3. Зобов'язати державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романовську О.А. у відповідності до ст. 183 СК України - скласти належний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням розміру аліментів на його утримання, виходячи з розміру 1/6 частини з усіх видів заробітку ОСОБА_1 , починаючи з 22.11.2014 р. і до 11.05.2021 р.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, в цей же строк, з дня отримання копії ухвали.
Повний текст судової ухвали складено та підписано 30.09.2020 р.
Суддя Гандзій Д.М.