28.09.2020
Справа № 497/1792/19
Провадження № 2/497/124/20
заочне
28.09.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши за відсутністю сторін заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування величини втрати товарної вартості, третя особа - ПрАТ "СК "Євроінс Україна",
27.11.2019 року позивача звернувся з вищезазначеним позовом, яким просить на його користь стягнути з відповідача ОСОБА_2 величину втрати товарної вартості в сумі 52662,24грн., витрати на складання звіту в сумі 2500грн, витрати на правову допомогу у сумі 3500грн. та судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 768,40грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є винним у скоєнні 10.09.2019 року ДТП, оскільки це встаовлено постановою суду. Він, позивач, для визначення вартості розміру (збитків), матеріальної шкоди, змушений був замовити незалежну оцінку за власні кошти, вартість експертизи склала 2500грн. Відповідно до цього висновку, вартість величини ВТВ в результаті пошкодження транспортного засобу позивача складає 52 662.24гривень. На час ДТП цивільно-правова відповідальність винного була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
До дня звернення з позовом до суду, стверджує позивач, виплати страхового відшкодування він не отримав, а пошкоджений автомобіль Нуundai Santa Fе, реєстраційний номер НОМЕР_1 - відремонтував за власні кошті, тому, на його думку, він отримав право вимоги на відшкодування величини втрати товарної вартості, яку відповідач у добровільному порядку не відшкодовує.
Відповідач повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання - йому були направлені судові повістки та розміщувалося оголошення на сайті судової влади, проте він до суду не з'явився, не надавав суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову.
Третя особа - представник ПрАТ "СК "Євроінс Україна", повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання ( а.с.48,61), проте він до суду не з'явився, не надавав суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову.
Позивач надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України. Судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду у заочному порядку.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- згідно постанови Болградського районного суду Одеської області (справа №497/1485/19) від 23.10.2019 року, відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.09.2019 року о 15:10 на вул.Одеська біля буд.№325 в м.Вознесенськ (а.с.10);
- відповідно до вказаної постанови відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем RENAULT MEGAN, д/н НОМЕР_2 , під час виконання обгону не впевнився у безпеці свого маневру, не обрав безпечну швидкість руху та допустив зіткнення з автомобілем HYUNDAI SANTA ВЕ, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , - що рухався в попутному напрямку - виконуючи маневр повороту ліворуч у двір будинку, що розташований на вул.Одеська№25 в м.Вознесенськ; під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження;
- згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , транспортний засіб HYUNDAI SANTA ВЕ д/н НОМЕР_1 , - належить ОСОБА_1 (а.с.5зв.);
- згідно заяви від 10.09.2019, власник пошкодженого автомобілю ОСОБА_1 , з метою отримання відшкодування звернувся з заявою про страхове відшкодування до голови правління ПрАТ «СК» Євроінс України (а. с.7);
- заявою від 10.09.2019р., власник автомобіля ОСОБА_1 повідомив своєчасно про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 10.09.2019 (а. с. 8).
- розрахунком (за №175-19 від 11.09.2019 року, а.с.11) підтверджується, що позивач замовив за власні кошти незалежну оцінку про визначення вартості розміру (збитків) матеріальної шкоди та сплатив за неї 2500 грн. (а.с.11зв.);
- 28.10.2019 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування величини втрати товарної вартості (а.с.10);
- згідно звіту №175/19 від 26.09.2019р. незалежної оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля HYUNDAI SANTA ВЕ д/н НОМЕР_1 , - вартість відновлювального ремонту складає загальною сумою 56662,24грн., та вартість матеріального збитку - 142873,25 грн. (а.с.15-40), які, на твердження позивача, досі не виплачені;
- 27.09.2019 року позивач уклав договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Гречаною Є.Й., та оплатив її роботу: згідно акту виконаних робіт від 19.11.2019р. та квитанції до прибуткового касового ордеру від 19.11.2019р. за №31/19, та квитанції до прибуткового касового ордера від 28.10.2019р. за №28/10, відповідно, - 2000грн. і 1500грн. (а.с.13-14).
Положеннями ч.6ст.82 ЦПК України регламентовано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, яке набрало законної сили, - не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 4 ст.82 ЦПК України визначено, що підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряди, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
За змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.
Пунктом 32.7 статті 32 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко встановлено, що шкоду, пов'язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує. Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.
Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, що впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, стекло, шин, тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
Аналіз положень законодавства, а також абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статті 1194 ЦК України, пункту 32.7 статті 32 Закону Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти таких висновків. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною в результаті ДТП майну потерпілого є шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що твердження представника позивача викладені в позовній заяві є достовірними, а обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог є обгунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення величину втрати товарної вартості в сумі 52662,24 грн та витрати на складання звіту в сумі 2500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з надання правової допомоги у розмірі 3500грн. (згідно квитанції).
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.3,11,22,1166,1187,1194 ЦК України, ЗУ«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.10,11,76-84,137, 141, 209, 258,259,265,268,273,354 ЦПК України, cуд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування величини втрати товарної вартості, третя особа - ПрАТ "СК "Євроінс Україна"- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 27.02.2009р. Болградським РВ ГУ МВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_6 ), - на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 - величину втрати товарної вартості в розмірі 52662 (п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 24коп., витрати на складання звіту в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень та 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень - судових витрат у виді сплаченого судового збору, а разом, усього - 59430 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять) гривень 64 копійки.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Болградським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яка може бути ним подана до канцелярії суду протягом двадцяти днів з часу отримання копії судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; а відповідачем - після отримання ухвали суду про відмову у задоволенні заяви стосовно скасування заочного рішення або після перегляду справи за такою заявою. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку його оскарження.
Повний текст рішення складений 28.09.2020 року.
Суддя А.В. Кравцова