28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 753/11246/17
провадження № 61-11292 ск 20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
30 липня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року року, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14 вересня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме, для надання належним чином оформленої за змістом касаційної скарги та доказів оплати судового збору в установленому розмірі.
На виконання даної ухвали у встановлений судом строк, ОСОБА_1 надіслав докази оплати судового збору. Однак, заявник не надав належним чином оформлену за змістом касаційну скаргу.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, не вказуючи при цьому чітко підстави касаційного оскарження, визначені в частині другій статті 389 ЦПК України.
Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року, до 28 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко