Ухвала
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 591/1375/19
провадження № 61-13478ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Діни Сергіївни на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Біо-Енерго-Сервіс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Біо-Енерго-Сервіс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 07 вересня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.
Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні від 25 травня 2020 року посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 липня 2019 року у справі №686/22102/18 (провадження № 61-10958св19), щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, на які в своїй касаційній скарзі також посилається заявник, зазначаючи про неврахування цих висновків, при ухваленні оскаржуваних рішень.
Заявник узагальнено посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Діни Сергіївни на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 серпня 2020 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 29 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк