Ухвала
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 414/999/13-ц
провадження № 61-13642ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 24 червня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
08 травня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у якій просив визнати виконавчий лист № 414/999/13-ц, який виданий 25 травня 2016 року Кремінським районним судом Луганської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати, починаючи із 28 лютого 2012 року до повноліття дитини таким, що не підлягає виконанню, та стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно одержані стягувачем грошові кошти у розмірі 19 350,60 грн.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 24 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, заяву ОСОБА_2 задоволено. Визнано виконавчий лист № 414/999/13-ц, який виданий 25 травня 2016 року Кремінським районним судом Луганської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати, починаючи із 28 лютого 2012 року до повноліття дитини таким, що не підлягає виконанню з моменту його видачі. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно одержані стягувачем грошові кошти у розмірі 19 350,60 грн.
09 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 24 червня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, така касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 389, 406 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 24 червня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак