Ухвала
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 202/33/20
провадження № 61-13451ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Садівничого товариства Садове товариство «Верстатобудівник» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом Садівничого товариство Садове товариство «Верстатобудівник» до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року позовну заяву Садівничого товариства садове товариство «Верстатобудівник» (далі - СТ СТ «Верстатобудівник») залишено без руху.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу СТ СТ «Верстатобудівник» повернуто скаржнику.
31 липня 2020 року СТ СТ «Верстатобудівник» подало касаційну скаргу на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2020 року касаційну скаргу СТ СТ «Верстатобудівник» повернуто заявнику.
05 вересня 2020 року, згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті, СТ СТ «Верстатобудівник» повторно подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка надійшла 09 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного рішення суду апеляційної інстанції разом із обґрунтованим підтвердженням причин пропуску строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень, що є підставою для його поновлення.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство у судах провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частинами першою та третьою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі (№ 10-рп/99) за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про засади державної мовної політики» до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (зокрема і російської мови), застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.
За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.
Тобто, обов'язковою умовою для здійснення судочинства в Україні регіональною мовою (мовами) є її поширення як такої на відповідній території України згідно з рішенням місцевої ради.
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Отже, заявнику необхідно надати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу із усунутими її недоліками, а саме: викладену державною (українською) мовою, де зазначити повне найменування відповідачів у цій справі та їх місцезнаходження, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у цій справі.
Разом з цим, подана скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду, оскільки у порушення вимог підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру.
До касаційної скарги додано клопотання СТ СТ «Верстатобудівник» про звільнення від сплати судового збору, яке жодним чином не обґрунтовано.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір», визначено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До касаційної скарги не додано документів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Відтак, заявник має сплатити судовий збір за касаційне оскарження судових рішень або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 грн.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, за подання цієї касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання Садівничого товариства Садове товариство «Верстатобудівник» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити Садівничому товариству Садове товариство «Верстатобудівник» строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року.
Касаційну скаргу Садівничого товариства Садове товариство «Верстатобудівник» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян