28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 521/15425/18
провадження № 61-15743св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2019 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк» та/або банк) про захист прав споживача.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток від 08 лютого 2011 року № 11208000097, укладеного між відповідачем та КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» (клієнт), їй, як працівникові цієї установи, відповідач у липні 2014 року відкрив картковий рахунок для виплати заробітної плати та видав зарплатну платіжну банківську картку за № НОМЕР_1 , а також кредитну картку за № НОМЕР_2 .
08 квітня 2017 року, у вихідний день - субота, на її фінансовий телефон почали надходити СМС-повідомлення про спроби списання коштів з її карткових рахунків, які супроводжувались дзвінками з номеру телефона особи, яка представлялась як співробітник «Приватбанку», та намагалась дізнатися її персональні дані за картками.
З метою запобігання заволодінню невідомими особами її коштами, вона відразу зателефонувала на цілодобовий телефон підтримки «ПриватБанку» та заблокувала свої картки, також працівник банку переконав її, що жодної операції за її рахунками не можливо здійснити до перевипуску карток та їх особистого отримання нею у відділенні банку.
На підтвердження зазначеного на її фінансовий телефон надійшло відповідне СМС- повідомлення від відповідача.
При зверненні у робочий день до відділення «ПриватБанку» вона дізналась про списання 08 квітня 2017 року з зарплатної картки її особистих коштів в розмірі 15 000 грн та з кредитної картки кредитних коштів у розмірі 13 000 грн.
Зазначала, що дії щодо розблокування карток вона не проводила, жодних СМС-повідомлень про списання грошей та вхід до сервісу «Приват24» на її телефон не надходило.
14 квітня 2017 року вона подана заяву до правоохоронних органів, відомості за якою внесено до ЄРДР, відповіді щодо списання коштів з її карткових рахунків вона не отримала.
Посилаючись на викладені обставини та норми Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просила:
- визнати недійсними транзакції по списанню 08 квітня 2017 року коштів у сумі 15 000 грн з картки АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , виданої на її ім'я;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь 15 000 гривень;
- визнати недійсною транзакцію по списанню 08 квітня 2017 року коштів у сумі 13 000 грн з картки АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_2 , виданої на її ім'я.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними транзакції по списанню 08 квітня 2017 року коштів у сумі 15 000 грн з картки АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 15 000 грн.
Визнано недійсною транзакцію по списанню 08 квітня 2017 року коштів у сумі 13 000 грн з картки АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_2 виданої на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 1 762 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності позовних вимог та наявності, передбачених законом підстав, для задоволення позову.
Не погодившись із таким вирішенням спору, АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України.
Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук