Справа № 560/793/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (місце ухвалення рішення 0 м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень,
в лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач) , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002383303 від 23.01.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002493303 від 23.01.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002393303 від 23.01.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002373303 від 23.01.2020;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 №Ф-0002403303;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002413303 від 23.01.2020 «Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.11.2019 року №0200/22-01-33-03/ НОМЕР_1 , на підставі якого відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0002383303 від 23.01.2020, яким встановлено порушення пп. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.4.5., пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 20505 грн 83 коп., з яких: за податковим зобов'язанням, збільшено на 10458 грн, за штрафними санкціями збільшено на 7362 грн та нараховано пені 2685 грн 83 коп.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0002493303 від 23.01.2020, яким встановлено порушення пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.4 пп. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України та збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму: 1708 грн 83 коп., з яких 871 грн 50 коп. за податковим зобов'язанням, 613,51 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та 223 грн 82 коп. пені;
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0002393303 від 23.01.2020, яким у зв'язку із порушенням абз. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, на підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 і п. 119.2 ст. 119 ПКУ, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, код платежу 11010100;
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0002373303 від 23.01.2020, яким у зв'язку із порушенням п. 63.3 ст. 63, п. 22.1 ст. 22 ПКУ на підставі п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 117.1 ст. 117 ПКУ, застосовано штрафні (фінансові) у сумі 170 грн, за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, код платежу 21081103;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 №Ф-0002403303, відповідно до якої, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 15441 грн 36 коп.;
- рішення №0002413303 від 23.01.2020 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 7720 грн 68 коп.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу.
Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
В силу, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Підпунктом 171.1 пункту 171 Податкового кодексу передбачено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
В силу абз. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Крім того, пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі збір).
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу). Для резидента це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу).
У відповідності до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу).
Платники збору зобов'язані забезпечити виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу).
В акті перевірки зазначено, що позивач використовував працю найманих працівників: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) без оформлених належним чином відносин, прийом працівників не оформлявся відповідним наказом, повідомлення про прийом на роботу не подавалось, трудові договори не укладались, табель виходу на роботу не вівся, податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів не утримувався та не перераховувався до бюджету, чим було порушено пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, п. 168.1, ст.168, пп. 168.4.5, пп. 168.4.8, п. 168.4, ст.168 Податкового кодексу України.
Водночас, у матеріалах справи наявні цивільно-правові договори укладені між зазначеними фізичними особами та позивачем (Замовник).
Згідно вказаних цивільно-правових договорів Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи). Виконавець зобов'язується надавати послуги (виконувати роботу), згідно графіка поданого замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). Акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується Сторонами після надання послуги (виконання робіт) та є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно вказаних договорів Виконавцями надались послуги водіїв (виконувались роботи) по визначеному маршруту. Договорами визначено вартість послуг (робіт). Оплата за послуги (роботу) здійснюється у безготівковій формі, у національній валюті України.
Судом враховано, що вказані цивільно-правові договори є чинними, та не визнані недійсними чи нікчемними в судовому порядку.
На підтвердження виконання умов цивільно-правових договорів позивачем до суду надано акти наданих послуг, якими підтверджено виконання виконавцями конкретного обсягу робіт - транспортні послуги по визначеному маршруту.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що зазначені обставини не можуть свідчити про характер трудових правовідносин між сторонами, оскільки у даному випадку фізичні особи виконували за цивільно-правовими договорами певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом наданих послуг.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено вчинення позивачем дій щодо допуску до виконання робіт працівників без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.
Крім того, колегія суддів враховує, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2016 по 31.12.2016 був платником податків другої групи, а з 01.01.2017 по 30.06.2019 - платником податків третьої групи. Відтак, податковим законодавством для платників податків другої та третьої групи не визначено об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням, та транспортні засоби не є об'єктом оподаткування та не є об'єктами пов'язаними з оподаткуванням. Отже, обов'язку подавати заяву за формою № 20-ОПП у позивача не виникає. Тим більше, що вказані у акті перевірки транспортні засоби зареєстровані на позивача, як на фізичну особу, а не як на фізичну особу - підприємця.
Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку усім доказам у справі в їх сукупності, враховуючи те, що в ході розгляду справи відповідачем не надано достатньо належних доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті вирішення спору та вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.