Справа № 2а-8586/12/2670
про залишення апеляційної скарги без руху
29 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про відмову в задоволенні скарги,-
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року прийнято звіт Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2012 року по справі № 2а-8586/12/2670 (з врахуванням висновків та мотивів постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 2а-8586/12/2670).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину ухвали.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 вказаного Закону у редакції, яка була чинною на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 2 102,00 грн.
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, апелянтом заявлено жодним чином не обгрунтоване клопотання про відкладення сплати судового збору до завершення розгляду справи.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписи ст. 8 вказаного Закону визначають, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм вбачається, що визначальним критерієм для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, з'ясування рівня якого залежить від доказів, якими сторона його обґрунтовує.
Водночас, на підтвердження свого майнового стану апелянтом не було подано жодних доказів, зокрема, але не виключно, довідки про розмір заробітної плати чи пенсії, довідки про доходи тощо.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що сама по собі відповідність особи одній або декільком умовам, передбаченим ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є підставою для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за відсутності доказів скрутного майнового стану такої особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ОСОБА_1 у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення без підтвердження скрутного майнового стану відповідними доказами.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про відмову в задоволенні скарги - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова