Справа № 640/22407/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
30 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві про скасування постанови, за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, -
У листопаді 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась у суд з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві) про скасування постанови про накладення штрафа, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перед початком перевірки посадовими особами не було пред'явлено відповідного направлення, копії скарги громадянина, на підставі якої призначено перевірку. Акт складений із порушенням законодавства, інспекторами вчинено дії, які не є предметом перевірки, а саме: проведено контрольну закупку, повідомлено Держпрацю про неоформлення найманого працівника, направлено акт та протокол поштою, що позбавило можливості надати пояснення. Розгляд справи здійснено за її відсутності, на підставі недійсного протокола, адже у в ньому посилання на акт, у якому будь-яка інформація про правопорушення відсутня. До того ж, цей акт не має відношення до об'єкта перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доводам позивача, не повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Так, посадовими особами відповідача перед початком перевірки не надано копії своїх посвідчень, погодження центрального органа виконавчої влади на позапланову перевірку, наказа на перевірку, скарги громадянина. Під час виходу на перевірку позивач перебувала у відпустці, що виключало правові підстави для її проведення. Зазначає, що особа, на підставі звернення якої призначено перевірку, ніколи не працювала в Міністерстві економіки, в журналі відсутня відмітка про те, що така особа отримувала перепустку до міністерства, у скарзі відсутня адреса та телефон заявника, а тому така скарга не підлягає розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що всім доводам позивача судом першої інстанції надано належну правову оцінку, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 26 травня 2011 року, основний вид діяльності КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
На підставі звернення гр. ОСОБА_2 , наказом ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 15 серпня 2019 року № 3889 призначено проведення позапланового захода (інспектування) позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , у термін з 16 серпня 2019 року по 06 вересня 2019 року. Предмет захода - дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 , з відбором зразків продукції для проведення експертизи (випробувань) та змивів з обєктів навколишнього середовища для проведення лабораторних досліджень (з проведенням відеофіксації).
За результатами виходу для проведення інспектування 16 серпня 2019 року складено Акт про відмову від допуску посадових осіб компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю.
На підставі зазначеного акта посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складного протокол №36 від 19 серпня 2019 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» та Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», яке полягає у відмові в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності.
Вказані акт про відмову у допуску від 16 серпня 2019 року та протокол № 36 від 19 серпня 2019 року направлені на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист.
27 вересня 2019 року на адресу позивача направлено повідомлення про те, що розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» призначено на 15 жовтня 2019 року.
Позивач на розгляд справи не з'явилася, повідомивши про те, що з поважних причин не може бути присутня. Жодного доказу поважності причин для врахування Головним управлінням щодо перенесення розгляду справи надано не було.
15 жовтня 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві прийняло постанову № 53, якою зобов'язано позивача у 15-денний строк сплатити штраф у розмірі 29211,00 грн.
За результатами розгляду скарги позивача на зазначену постанову Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 04 листопада 2019 року повідомила про порушення порядку оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку, встановленого Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Уважаючи постанову протиправною, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача відмовила у допуску посадових осіб компетентного органу до здійснення державного контролю, які мали правові підставі для проведення такого заходу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами до доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №877-V), він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
При цьому, у частині 7 статті 2 цього Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя травин», виключно вимог частин 1, 4, 6 - 7 , абзаца 2 частини 10, частин 12 - 14 статті 4, частин 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та 3 статті 6, частин 1 - 4 , 6, 8 - 10 статті 7, частин 1 та 2 статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Положеннями статті 4 Закону України №877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Порядок проведення позапланових заходів врегульований положеннями статті 6 Закону України №877-V.
Абзацем 5 частини 1 цієї правової норми передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти є Закон України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, норми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя травин» від 18 травня 2017 року №2042-VIII (далі - Закон України №2042-VIII).
Відповідно до положень частини 1 статті 3 цього Закону, його дія поширюється, зокрема, на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів.
Згідно частини 1 статті 11 Закону України №2042-VIII під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають, зокрема, право:
1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи;
2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів;
3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
Права та обов'язки операторів ринка закріплені у статтях 15 та 16 Закону України №2042-VIII.
Так, оператор ринка під час здійснення заходів державного контролю має право не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:
а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;
б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку).
Проте, оператор ринка зобов'язаний допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.
Як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі відеозаписом, у посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві були всі правові підстави для проведення позапланового заходу позивача. У свою чергу, позивачем не наведено підстав, закріплених у Законі України №2042-VIII, для недопуску посадових осіб відповідача до інспектування.
Відповідно до пункта 17 частини 1 статті 65 Закону України №2042-VIII оператори ринка - фізичні особи - підприємці за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафа у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Посилання позивача на те, що:
громадянка, за зверненням якої призначено проведення позаплавого заходу контролю не працює у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, у приміщенні якого здійснює свою діяльність позивач,
зауваження до роботи позивача з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України та його профспілкових організацій відсутні,
у скарзі відсутня адреса та телефон заявника,
колегія суддів до уваги не приймає, позаяк наведені доводи не спростовують допущення позивачем порушення вимог Закону України №2042-VIII, що і стало підставою для накладення стягнення.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови відповідача.
При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 33, 34, 242-244, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді Я.М. Собків
Л.Т. Черпіцька